Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/2661/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/2661/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері»

про стягнення 60427,40 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Дядейко О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Новикова О.І. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фортіс Групп» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Делівері» про стягнення 58755,40 грн вартості втраченого вантажу, 1672 грн вартості ненаданих послуг з доставки та 9000 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.07.2013 №43390, відповідно до умов якого відповідач, 24.07.2015 отримав на складі ТОВ «Делівері» №7 у м. Харкові від позивача вантаж для доставки до складу відповідача №1 в м. Одесі, отримувач ОСОБА_3. Вказаний вантаж складався з 4 бочок з вмістом - присадка до бензину Керопур, загальною вартістю 119958,80 грн, було передано відповідачу відповідно до квитанції №2160070263 від 24.07.2015, строк доставки вантажу - 28.07.2015.

26.08.2015 вантаж було повернуто позивачу, при цьому 2 бочки з вказаного вантажу були пошкоджені, частина рідини з бочок витекла, склад, та кількість втраченої рідини та тої, що залишилась невідомий.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу, а саме двох бочок з рідиною «Керопур» в розмірі 58755,40 грн, а також вартість сплачених послуг з перевезення вказаного вантажу в сумі 1672 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково вказав, що в рамках укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиційних послуг, позивачем було передано відповідачу вантаж - 4 бочки з присадкою для бензину «Керопур», вартістю 119958,80 грн, що підтверджується видатковою накладною на вказаний товар на ім'я отримувача. Вказаний вантаж було здано на підставі заявки, примірника чи копії якої у позивача не збереглося, при цьому надана копія заявки відповідачем підписана невстановленою особою, відповідно позивачем не визнається як заявка, на підставі якої було здано вантаж на відправлення. Крім того зазначена копія містить інформацію про вантаж - моторне масло, що не відповідає дійсності.

Також зазначив, що при здаванні вантажу до відправлення відправником було застраховано вказаний вантаж на суму 2000 грн., проте вказана сума не є вартістю товару, що передавався для відправлення. Також, позивачем вказано, що частина непошкодженого товару - 2 бочки - було передано отримувачу та прийнято ним без зауважень, 2 пошкоджені бочки до цього часу перебувають на складі відповідача.

В ході розгляду справи позивач також просив стягнути з відповідача вартість понесених позивачем витрат, пов'язаних з прибуттям представника позивача в судові засідання у м. Києві, а саме вартість залізничних квитків на суму 2356,75 грн.

Відповідач проти позву заперечував, посилаючись на те, що дійсно між сторонами було укладено вказаний договір, за умовами якого позивач передав відповідачу для перевезення вантаж - бочки з рідиною. При цьому вказаний вантаж прийнято на підставі заявки позивача на прийом вантажу від 24.07.2015 та квитанції про прийом вантажу № 2160070263. Згідно вказаних документів, позивачем було передано для перевезення 4 бочки моторного масла, загальною вартістю 2000 грн. Зазначена сума, згідно квитанції є оголошеною цінністю вантажу, з якої, зокрема розраховується і вартість страхування вказаного вантажу, проте згідно умов, укладеного між сторонами договору (п.2.4.1), вказана сума є вартістю вантажу, при його пошкодженні чи втраті, на підставі якої експедитор відшкодовує вартість втраченого чи пошкодженого вантажу. Крім того, зазначив, що відповідачем вказане перевезення було частково виконано, зокрема 2 бочки в належному стані було передано отримувачу вантажу.

На підставі викладеного вказав. що вартість втраченого вантажу повинна розраховуватися у відповідності до цінності вантажу, вказаної відправником, а вартість ненаданих послуг з перевезення становить 50% від вартості всього замовлення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Статтею 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст..314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Судом встановлено, що 30.07.2013 між ТОВ «Делівері» (експедитор) та ТОВ Фортіс Групп» (замовник) укладено договір №43390 на транспортно-експедиторські послуги, за умовами якого замовник (вантажовідправник)надає для перевезення вантаж (багаж), або замовник (вантажоодержувач) приймає доставлений на його адресу вантаж (багаж), а експедитор організовує та забезпечує перевезення і супроводження вантажу на умовах, обумовлених дійсним договором.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що експедитор за заявкою вантажовідправника (здійснюється в письмовій або електронній формі) організовує перевезення вантажів транспортом і маршрутом , затвердженим експедитором, забезпечує супроводження вантажів при перевезенні та перебуванні на складі експедитора.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що експедитор приймає вантаж до перевезення згідно заявки вантажовідправника, якому над квитанцію, що є єдиним документом, підтверджуючим прийняття вантажу до транспортування. Заявка на транспортне експедирування вантажу залишаться у експедитора. Вантажовідправник під час надання заявки зазначає замовника перевезення вантажу (платника вартості послуг експедитора), що вноситься до заявки та квитанції.

Вартість послуг з транспортного експедирування обчислюється згідно тарифів експедитора та визначається експедитором самостійно.

Згідно умов п.2.1, 2.4.1 договору транспортне експедирування вантажу виконується експедитором лише на підставі заявок, що надає замовник . Заявка та квитанція на перевезення вантажу заповнюється за місцем відправки експедитором. Вантажовідправник повинен надати вантаж експедитору до експедирування не менш, ніж за годину до відправлення вантажу, при цьому надати інформацію щодо ваги, об'єму, типу та вартості вантажу. Після отримання квитанції про прийняття вантажу до перевезення, вантажовідправник повинен перевірити правильність відомостей та вартість послуг, вказаних у квитанції. Замовник зобов'язаний надати вантаж до транспортного експедирування з дотриманням вимог, передбачених Правилами експедирування вантажів, а саме: вантаж повинен бути затарований, опломбований (опечатаний), промаркований, під групований по вантажоодержувачах. Зданий вантаж обов'язково повинен супроводжуватись документами, підтверджуючими кількість та вартість вантажу. У разі пошкодження вантажу або його втрати, вартість останнього визначається згідно вартості, заявленої при здаванні вантажу до транспортного експедирування, а у разі, якщо вартість вантажу не вказувалась, вартість визначаться такою, що дорівнює 50грн.

Експедитор зобов'язаний забезпечити збереження вантажу від прийняття до транспортного експедирування до моменту його видачі вантажоодержувачу (п.2.3.3 договору).

Пунктами 4.3, 4.4 договору визначено, що вантажовідправник несе відповідальність за достовірність відомостей про вантаж, наданий на експедирування. Експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування його при транспортуванні у розмірі фактичної шкоди, окрім випадків, передбачених законодавством України. Розмір шкоди встановлюється виходячи із задекларованої вартості вантажу, але не може перевищувати його фактичної вартості. Якщо вантажовідправник не задекларував вартість вантажу, вона вважається такою, що дорівнює 50 грн.

В рамках вказаного договору позивачем відповідачу 24.07.2015 було передано вантаж - 4 бочки, вагою 746 кг. для доставки його за адресою: м. Одеса, склад №1, отримувач - ОСОБА_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заявки на прийом вантажу. Вказаний вантаж було прийнято відповідачем для доставки та видано позивачу квитанцію про прийом вантажу №2160070263 від 24.07.2015. При цьому вказані документи, заповнені у відповідності до умов, укладеного між сторонами договору містять оголошену позивачем цінність переданого для доставки вантажу - 2000 грн. Також за послуги з доставки вказаного вантажу позивачем було сплачено відповідачу 1672 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема претензії позивача, квитанції про пере адресацію вантажу та пояснень представників сторін, відповідачем було доставлено отримувачу лише частину товару - 2 бочки. Решту вантажу - 2 бочки відповідачем не доставлено, оскільки під час перевезення вказані бочки було пошкоджено, і рідина, яка в них знаходилась витекла.

Отже, відповідачем не було доставлено частину переданого позивачем вантажу вантажоотримувачу у зв'язку з пошкодженням вантажу та його частковою втратою. Вказане визнається і самим відповідачем.

Таким чином, враховуючи положення статей 314 ГК України та 924 ЦК України відповідач як перевізник (експедитор) відповідальний за втрату прийнятого до перевезення вантажу.

При цьому, в силу положень вказаних норм законодавства а також пунктів 2.4.1, 4.4 укладеного між сторонами договору відповідач відповідає за втрачений або пошкоджений вантаж в межах задекларованої відправником ціни вантажу. Як вбачається з наданих документів (квитанції та заявки на відправлення вантажу) позивачем при передачі вантажу відповідачу було вказано, що цінність вантажу становить 2000 грн.

Отже, враховуючи те . що задекларована цінність вантажу становить 2000 грн. а також те, що відповідачем втрачено половину вказаного вантажу (2 бочки з 4-х), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача половини задекларованої вартості вантажу, що становить 1000 грн.

Також підлягають задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ? вартості послуг з перевезення вантажу в розмірі 836 грн.

Посилання позивача на заявку про прийом вантажу, як на неналежний доказ, оскільки вказана заявка підписана невстановленою особою і не може підтверджувати який саме вантаж було передано для перевезення, а також те, що 2000 грн. цінності вантажу, зазначені в документах, є лише сумою, на яку позивачем застраховано вантаж, судом до уваги не приймаються, оскільки, відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, на позивача покладено обов'язок вказати достовірні відомості про вантаж, в тому числі його вартість (цінність) та який саме вантаж передається. Крім того позивач при отриманні квитанції був зобов'язаний перевірити правильність вказаних у квитанції даних щодо вантажу. Факт відправлення вантажу свідчить про відсутність претензій позивача до зазначеної в квитанції про прийом вантажу інформації щодо вантажу.

Також суд зазначає, що оскільки умовами договору передбачено відповідальність відповідача в межах задекларованої суми та наявності вказаної інформації в квитанції, для вирішення справи інформація щодо типу рідини, переданої для відправки (масло чи присадка для бензину), не має значення, оскільки позивач відправляючи вантаж, незалежно від найменування вантажу, сам його оцінив в розмірі 2000 грн. З тих же підстав не приймаються судом до уваги надані позивачем документи, що підтверджують вартість присадок для бензину Керопур.

Заперечення відповідача щодо заявки на прийом вантажу та можливе відправлення іншого вантажу за тою ж адресою спростовуються витягом, наданим відповідачем по контрагенту ТОВ «Фортіс групп» за 24.07.2015, згідно якого позивачем у вказану дату в напрямку Одеси були здійснено лише одне - спірне відправлення вантажу.

Також, суд звертає увагу на те що позивач не позбавлений можливості звернутись до відповідача та страхової компанії для виплати страхового відшкодування за втрачений вантаж.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9000 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Факт оплати позивачем послуг адвоката на суму 9000 грн. підтверджений копією звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку адвоката Дядейко О.О. з 04.01.2016 по 06.01.2016.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, враховуючи категорію складності справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом при підготуванні позовної заяви та під час розгляду справи, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на відповідача витрат на оплату відповідачем послуг адвоката сумою у 900 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2356,75 грн. витрат пов'язаних з явкою до суду уповноваженого представника.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на територіальну віддаленість місцезнаходження представника, а саме проживання у м. Харкові, у зв'язку з чим у останнього мали місце додаткові витрати, що пов'язані з розглядом справи на підтвердження чого, позивачем долучено до матеріалів справи копії восьми залізничних квитків на загальну суму 2356,75 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне покласти зазначені витрати на сторони пропорційно задоволеним вимогам, так з відповідача підлягають стягненню 73,64 грн. витрат пов'язаних з явкою до суду уповноваженого представника позивача.

З урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2; ідентифікаційний код 31738765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс Групп» (61171, м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 1, кв. 66; ідентифікаційний код 34331571) 1000 (одна тисяча) грн. вартості пошкодженого/втраченого вантажу, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. витрат за невиконані послуги, 900 (дев'ятсот) грн. витрат на адвокатські послуги, 73 (сімдесят три) грн. 64 коп. витрат пов'язаних із явкою адвоката та витрати по сплаті судового збору в розмірі 41 (сорок одна) грн. 87 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 01.08.2016

Суддя Я.В. Маринченко