Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/10798/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/10798/16

За позовом Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України

до Малого приватного підприємства "Фірма "Козак Максим"

про стягнення 61 989,57 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко С.О. (довіреність № 61-401 від 27.06.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства "Фірма "Козак Максим" (відповідач) про стягнення 61 989,57 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 36/14-к від 05.03.2014, з яких 38 406,68 грн. - оренда майна, 10950,36 грн. - електроенергія, 4407,55 грн. - опалення, 1255,97 - відшкодування податку за землю, 37,42 грн. - експлуатаційні витрати, 25,83 грн. - відшкодування за воду та водовідведення, 6137,63 грн. - пеня, 768,13 грн. штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження по справі № 910/10798/16 та призначено її до розгляду на 14.07.2016.

В судове засідання 14.07.2016 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2016 не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 відкладено розгляд справи на 26.07.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких останній зазначає, що заборгованість відповідача виникла за період з 01.01.2014 по 01.05.2015, що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків.

В судове засідання 26.07.2016 з'явився представник позивача та надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2014 між Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (далі - позивач, орендодавець) та Малим приватним підприємством "Фірма "Козак Максим" (далі -відповідач, орендар) укладено договір оренди № 36/14-К нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно приміщення площею 32,90 м.кв., розміщене за адресою: м. Київ, б. Вернадського, 36, на 7 поверсі адміністративно - лабораторного корпусу к. 702,704, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 19.11.2013 і становить на 31.10.2013 766800,00 грн. та 142531,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі від 05.03.2014.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс. інфляції) - жовтень 2013. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад-грудень 2013 та січень 2014 - 2157,25 грн. без ПДВ. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території,інші витрати за Договором.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Положеннями пунктів 3.7, 3.8 Договору встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на корись орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості.

Пунктом 5.4, 5.18 Договору встановлений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території.

Відповідно до п. 10.1. Договору оренди строк оренди за цим договором встановлюється з 05.03.2014 до 31.12.2015 включно.

21.05.2015 між сторонами складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого за відповідачем наявна заборгованість станом на 01.05.2015 у розмірі 39 150,47 грн.

01.07.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду № 15/1-15К до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони домовились припинити дію Договору оренди № 36/14-К від 05.03.2014 за взаємною згодою сторін з 01.07.2015.

За розрахунком позивача, станом на 01.06.2016 сума боргу за оренду майна та інші платежі становить 61989,57 грн. в тому числі: 38 406,68 грн. - оренда майна, 10950,36 грн. - електроенергія, 4407,55 грн. - опалення, 25,83 грн. - відшкодування за воду та водовідведення, 6137,63 грн. - пеня, 768,13 грн. штраф.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За розрахунками позивача у період з січня 2014 року по червень 2015 року включно заборгованість відповідача перед позивачем за користування орендованим майном (орендна плата) складає 38 406,68 грн. та заборгованість за комунальні послуги складає 16 677,13 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується факт користування у спірний період відповідачем орендованим приміщенням переданим відповідачу відповідно до договору оренди.

В матеріалах справи містяться рахунки на оплату орендних платежів та відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат за спірний період, які є підставою для оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо сплати платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором оренди по орендним платежам складає 38 406,68 грн. та по комунальним послугам - 16 677,13 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі у розмірі 38 406,68 грн. та комунальним платежам у сумі 16 677,13 належним чином доведений, докази оплати даної заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 55 083,81 грн. (38 406,68 + 16 677,13) підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 6137,63 грн. - пені, нарахованої за прострочення спалити орендної плати за лютий - червень 2015 року та 768,13 грн. - штрафу.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені та штрафу у розмірі 2% від суми заборгованості передбачена сторонами у пунктах 3.7., 3.8. Договору оренди.

Позивач здійснює нарахування пені у розмірі 6137,63 грн. за несплачену орендну плату, нараховану за лютий 2015 - червень 2015 по кожному місяцю окремо за 180 днів.

Суд, перевіривши розрахунки пені, встановив, що розмір пені за договором оренди за визначений позивачем період складає 5 512,72 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, встановив, що розрахунок є арифметично вірними, у зв'язку з чим, стягненню підлягає штраф у розмірі 768,13 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Фірма "Козак Максим" (03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 9-А, код 21453697) на користь Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 36, код 05417331) 38 406,68 грн. заборгованості з орендної плати, 10950,36 грн. заборгованості за електроенергію, 4407,55 грн. заборгованості за опалення, 1255,97 відшкодування податку за землю, 37,42 експлуатаційних витрат, 25,83 грн. відшкодування за воду та водовідведення, 5512,72 грн. пені, 768,13 грн. штрафу та 1364,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2016.

Суддя С.О. Турчин