Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/11170/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/11170/16

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 73793,08 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Щеглов Є.Є. (довіреність б/н від 07.06.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 18.12.2013)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 58669,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 143/9 від 20.10.2015, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 57607,35 грн. Також, внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем нарахована пеня в розмірі 1062,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 порушено провадження по справі № 910/11170/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію та призначено справу до розгляду 12.07.2016.

07.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.07.2016 через відділ діловодства суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив по справі, в якому третя особа зазначила, що підтримує позов Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва".

Представник позивача в судовому засіданні 12.07.2016 надав суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.07.2016 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позов та документів не надав, проте, від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 розгляд справи №910/11170/16 відкладено на 26.07.2016.

25.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи та пояснення по справі.

26.07.2016 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що 12.04.2016 листом за №37/16 відповідач звернувся до орендодавця з проханням дострокового розірвання договору оренди, однак позивач відмовився приймати об'єкт оренди з огляду на наявність у відповідача заборгованості за орендну плату. Відповідач вказує, що орендна плата, компенсація земельного податку та комунальні платежі, незважаючи на те, що об'єкт оренди не використовується, надалі безпідставно нараховуються. Також відповідач стверджує, що позивач не надавав розрахунків та копії первинних документів по комунальним платежам, що позбавило відповідача можливості перевірити правильність нарахування комунальних послуг.

Також 26.07.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" про зобов'язання вчинити дії та додані до неї документи повернуто без розгляду.

26.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71576,18 грн. та пеню у розмірі 2216,90 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2016 просив суд прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції та відповідно має місце нова ціна позову.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідачу ознайомитись з матеріалами справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Однак, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для її розгляду.

При цьому, відповідач скористався наданими йому процесуальними правами шляхом подання відзиву на позов.

Також суд зазначає, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, зокрема, ознайомлюватись із матеріалами справи.

Сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, а також для ознайомлення із матеріалами справи. Проте, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України процесуальним правом на ознайомлення із матеріалами справи відповідач не скористався.

Враховуючи наведене, зважаючи на передбачені процесуальними нормами підстави для відкладення справи, суд дійшов висновку, що заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2016, надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити редакції заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідач проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи не з'явився, проте третьою особою було надано відзив, згідно із яким Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація позовні вимоги підтримує.

З огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець, третя особа), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством "Консультативно-діагностичним центром дитячим Дніпровського району м. Києва" (підприємство-балансоутримувач, позивач) було укладено договір №143/9 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 25.03.2014 №170, протоколу конкурсної комісії від 22.09.2015 №6 затвердженою Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією від 25.09.2015 року передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Відповідно до акту від 20.10.2015 приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, орендодавець передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 20,00 кв.м.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата за вищевказане нежитлове приміщення становить 13260,00 грн. за місяць.

Згідно із п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 4.2.3. договору, орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Згідно із п. 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2.12. договору, у разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.), орендар відшкодовує витрати підприємства - балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників).

Пунктом 4.2.13. договору передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством - балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства - балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі оплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства - балансоутримувача, орендар сплачує на користь підприємства - балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідач з березня 2016 не здійснює орендної плати, внаслідок чого заборгованість відповідача за орендну плату у період з березня 2016 року по липень 2016 року становить 66439,43 грн. (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Також у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині сплати комунальних платежів за січень - квітень 2016 року та червень 2016 року та відшкодування земельного податку за лютий -липень 2016 року, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5136,75 грн. (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2216,90 грн. за періоди з 16.03.2016 по 22.07.2016, з 16.04.2016 по 22.07.2016, з 16.05.2016 по 22.07.2016, з 16.06.2016 по 22.07.2016, з 16.07.2016 по 22.07.2016 (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом вище, відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 20.10.2015, орендодавець передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 20,00 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Умовами договору визначено, що відповідач сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця; оплата здійснюється до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно (п. 3.7., п. 3.12. договору).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідач виникла заборгованість з орендної плати у сумі 66439,43 грн., а саме: за березень 2016 року - 13509,53 грн., за квітень 2016 року - 12881,79 грн., за травень 2016 року - 13349,37 грн., за червень 2016 року - 13349,37 грн., за липень 2016 року - 13349,37 грн.

Заборгованість відповідача за відшкодування комунальних послуг становить 2664,69 грн., а саме: за січень 2016 року - 446,04 грн., за лютий 2016 року - 788,01 грн., за березень 2016 року - 736,01 грн., за квітень 2016 року - 486,78 грн., за червень 2016 року - 207,45 грн.

Також як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем за відшкодування земельного податку становить 2472,06 грн.: за лютий 2016 року - 412,01 грн., за березень 2016 року - 412,01 грн., за квітень 2016 року - 412,01 грн., за травень 2016 року - 412,01 грн., за червень 2016 року - 412,01 грн., за липень 2016 року - 412,01 грн.

Рахунки на оплату за актами надання послуг: №29 від 11.03.2016, №52 від 01.04.2016, №79 від 12.05.2016, №84 від 02.06.2016, №102 від 14.07.2016; акти відшкодування комунальних послуг: №25 від 23.02.2016, №41 від 15.03.2016, №47 від 29.03.2016, №69 від 21.04.2016, №103 від 14.07.2016 та акти відшкодування земельного податку: №32 від 11.02.2016, №45 від 22.03.2016, №56 від 13.04.2016, №80 від 12.05.2016, №85 від 02.06.2016, №104 від 14.07.2016 були направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення від 06.06.2016, від 15.07.2016, копіями фіскальних чеків №9308 від 06.06.2016, №4189 від 15.07.2016, а також листами № 200/03 від 28.03.2016, №238/03 від 06.04.2016, №445/03 від 15.07.2016.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що позивач не направляв відповідачу рахунків про оплату визначених договором платежів.

Також, умовами договором сторони передбачили, що оплата заборгованості здійснюється до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, у зв'язку із чим, твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування орендної плати та інших платежів з 06.04.2016 є безпідставними.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем у спірний період нежитловим приміщенням, загальною площею 20,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вказане приміщення орендодавцю за актом не поверталось, розмір заборгованості по орендній платі, по відшкодуванню комунальних платежів та земельного податку, у відповідності до ст. 33-34 ГПК України, позивачем доведений, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 71576,18 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 2216,90 грн. нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати за періоди з 16.03.2016 по 22.07.2016, з 16.04.2016 по 22.07.2016, з 16.05.2016 по 22.07.2016, з 16.06.2016 по 22.07.2016, з 16.07.2016 по 22.07.2016 (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена п. 6.2. договору, згідно із яким за несвоєчасну сплату орендної плати та інших платежів на користь позивача, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Розрахунок пені у розмірі 2216,90 грн. є арифметично вірним, у зв'язку із чим, вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 71576,18 грн. та пені у розмірі 2216,90 грн., а всього: 73793,08 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" (02098, м. Київ, проспект П. Тичини, будинок 12, код ЄДРПОУ 02125763) заборгованість у розмірі 71576,18 грн., пеню у розмірі 2216,90 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2016.

Суддя С.О. Турчин