Рішення

від 28.07.2016 по справі 914/1445/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016р. Справа№ 914/1445/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М. при секретарі Кияк І.В. розглянувши матеріали справи

за заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: Стрийської громадської організації «Територія життя», м.Стрий Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства Стрийської районної ради «Стрийська районна лікарня» м.Стрий Львівської області

про стягнення 11 167,43 грн. заборгованості, виселення із вбудованих нежитлових приміщень та зобов'язання їх передачі балансоутримувачу

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - гол.спеціаліст відділу правового забезпечення (довіреність №18-11-07795 від 02.12.2015 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Стрийської громадської організації «Територія життя» про стягнення 11 167,43 грн. заборгованості, виселення із вбудованих нежитлових приміщень та зобов'язання їх передачі балансоутримувачу.

Ухвалою від 01.06.2016 року порушено провадження у справі, відстрочено сплату судового збору, залучено третю особу - Державний заклад «Вузлова лікарня станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця» та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2016 року. Ухвалою від 13.06.2016 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено розгляд справи до 04.07.2016 року та здійснено заміну третьої особи у зв'язку з її реорганізацією на КП «Стрийська районна лікарня».

Представник позивача в судове засідання 04.07.2016 року з'явився, вимоги ухвали суду виконав, вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, а саме: за умовами договору оренди нерухомого державного майна від 10.10.2011 р. за №143 (з пролонгацією договору до 09.10.2015 р. включно) відповідач отримав у строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення №№179-181 загальною площею 74,6 кв.м., які розміщені на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою: м. Стрий, вул. С.Петлюри, 72, що перебували на балансі Державного закладу «Дорожня лікарня №2 станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця», а також подав заяву, відповідно до ст.22 ГПК України про зменшення позовних вимог в частині виселення із вбудованих нежитлових приміщень та зобов'язання їх передачі балансоутримувачу, яка прийнята судом до розгляду.

Станом на 04.02.2016 р. заборгованість з орендної плати становить 4761,72 грн. (із врахуванням індексу інфляції). Крім того, за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 404,30 грн. - пені, 476,17 грн. - штрафу та 5525,24 грн. - неустойки.

Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 01.06.2016 року та про відкладення розгляду справи не виконав, участі повноважного представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву чи доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив.

Поштові конверти, надіслані на юридичну адресу відповідача повернуті підприємством зв'язку без вручення адресату із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третя особа повноважного представника у судове засідання не забезпечила, проте 13.06.2016 р. на електронну адресу суду направила клопотання (вх.№24580/16) про заміну третьої особи у зв'язку з її реорганізацією та клопотання (вх.№28267/16) про розгляд справи за відсутності її повноважного представника. Крім того, через відділ документообігу та обробки інформації направила копію акта приймання-передачі нерухомого майна від 31.12.2015 р., згідно з яким відповідачем орендоване майно повернуто балансоутримувачу - Державному закладу «Вузлова лікарня станції Стрий».

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частину рішення виготовлено, підписано та оголошено 28.07.2016 року.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

10.10.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - позивач) та Стрийською громадською організацією В«Територія життяВ» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №143. Договір було пролонговано до 09.10.2015 р. включно (договір від 08.11.2012 р., 04.11.2013 р. та 03.11.2014 р. про внесення змін до договору оренди від 10.10.2011 р. №143)

Відповідно до п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - вбудовані нежитлові приміщення №№179-181 загальною площею 74,6 кв.м, які розміщені на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою: Львівська область, м.Стрий, вул. С.Петлюри, 72, що перебуває на балансі Державного закладу «Дорожня лікарня №2 станції Стрий ДТГО «Львівська залізниця».

Згідно з п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди вересень 2014 року 1174,63 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди жовтень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - вересень 2014 р. на індекс інфляції за жовтень 2014 р.

Відповідно до п.3.6 договору, відповідач повинен був перераховувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу: 50% до державного бюджету та 50% балансоутримувачу.

10.10.2011 р. сторони підписали акт приймання-передачі орендованого майна №143/2011.

Згідно з п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.8 договору).

Відповідно до п.10.8 договору у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення (п.10.11 договору).

Позивач зазначає, що відповідач не сплачував орендну плату за період з червня по жовтень 2015 року, тому просить стягнути цю заборгованість, інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість, пеню і штраф, а також неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення майна.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нерухомого державного майна від 10.10.2011 р. №143, із наступною пролонгацією до 09.10.2015 р. включно.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 10.10.2011 р.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.6 договору, відповідач повинен був перераховувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу: 50% до державного бюджету та 50% балансоутримувачу.

Матеріалами справи підтверджується відсутність оплати відповідачем орендних платежів з червня 2015 р. Здійснивши перерахунок даної орендної плати та інфляційні втрати, суд встановив, що сума боргу з врахуванням індексації позивачем нарахована правильно та становить 4761,72 грн., з них 81,06 грн. інфляційних втрат.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі п.3.7 договору за несвоєчасну сплату даної орендної плати позивач нарахував відповідачу 404,30 грн. пені. Суд звертає увагу позивача, що ним не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України про те, що пеня повинна нараховуватися на суму боргу без урахування інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає 399,36 грн. пені.

Відповідно до п.3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. При цьому таке нарахування повинно відбуватися виходячи із суми основної заборгованості без урахування інфляційних втрат.

Оскільки відповідачем допущено заборгованість за період більше трьох місяців, то правомірним є стягнення штрафу у розмірі 468,06 грн. (4680,66 грн. заборгованість з орендної плати*10% = 468,06 грн.).

Позивач наголошує, що термін договору оренди № 143 від 10.10.2011 р. із врахуванням пролонгації закінчився 09.10.2015 р.

Відповідно ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 10.9 договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 10.10 договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується Орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно з п. 5.9. договору, орендар зобов'язується, у разі припинення або розірвання договору, повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки, в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі припинення договору найму, згідно з ст. 785 ЦК України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

13.06.2016 р. на адресу суду надійшло клопотання від Комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська района лікарня» за №291, у якій останнє повідомляє, що у грудні 2015 р. орендарем повернуто орендовані приміщення балансоутримувачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.12.2015 року.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 10.11 договору, якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Оскільки, за твердженням позивача, орендарем - Стрийською громадською організацією «Територі життя» не повернено орендоване майно у встановлений термін, а повернуто лише 31.12.2015 р., то орендодавцем нараховано неустойку в порядку ст. 785 ЦК України, у розмірі 5524,24 грн. за період з 15.10.2015 р. по 30.11.2015 р.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Позивач зазначає, що у зв'язку з закінченням терміну дії договору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області скерувало на адресу орендаря - заяву № 17-03-07134 від 30.10.2015 р. про припинення договору оренди нерухомого державного майна № 143 від 10.10.2011 р. Таким чином, орендодавець (позивач) вжив усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо вираження своєї волі в частині небажання продовжувати орендні відносини у формі заяви про припинення договору оренди, яка скерована на адресу орендаря.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк (заява Регіонального відділення № 17-03-07134 від 30.10.2015 р. про припинення договору оренди нерухомого державного майна № 143 від 10.10.2011 р.), то такий договір припиняється.

Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором оренди № 143 нерухомого державного майна від 10.10.2011 р. відповідач не подав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з вищенаведеного, позивач за вимогу майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Ухвалами суду позивачу відстрочувалася сплата судового збору, тому суд стягує судовий збір в дохід Держаного бюджету за результатами розгляду справи зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Стрийської громадської організації «Територія життя» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул.Львівська, 36А/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37043097) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070) 4 761,72 грн. - орендної плати з урахуванням інфляційних втрат, 468,06 грн. - штрафу, 399,36 грн. - пені та 5525,24 грн. - неустойки.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Стрийської громадської організації «Територія життя» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул.Львівська, 36А/1, ідентифікаційний код 37043097 ) в дохід Державного бюджету України 1376,49 грн. судового збору.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) в дохід Державного бюджету України 1,51 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2016 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.