Рішення

від 27.07.2016 по справі 904/4280/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 904/4280/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ВелЛСВ" (м. Новомосковськ) до 1) ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промислові Технології" (м. Дніпропетровськ) , 2) ТОВ "Інфотрейд Україна" (м. Харків) про витребування майна за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №21/16 від 14.03.16р.; повноваження перевірено секретарем господарського суду Дніпропетровської області,

відповідача (ТОВ "НВП "Промислові Технології") - не з`явився,

відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна") - не з`явився.

Судове засідання 27.07.16р. проведено в режимі відеоконференції з господарським судом Дніпропетровської області.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВелЛСВ" (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промислові Технології" м. Дніпропетровськ (відповідач-1) та ТОВ "Інфотрейд Україна", Харків (відповідач-2) про витребування майна (електронних навігаторів в кількості 2 штук) із чужого незаконного володіння відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.16р. позовну заяву з додатками направлено до господарського суду Харківської області за встановленою підсудністю.

02.06.16р. позовна заява надійшла до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.16р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.07.16р.

18.07.16р. від господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист з документами, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ТОВ "НВП "Промислові Технології") в судове засідання 27.07.16р. не з`явився. На час розгляду справи в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 04.07.16р., яка направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві, Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 52) та Довідці з ЄДРПОУ (а.с.53) - 49064, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Маяковського, буд. 11, та яка повернулась до суду з відміткою пошти "нет такого дома".

Представник відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна") в судове засідання 27.07.16р. не з`явився. На час розгляду справи в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 04.07.16р., яка направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ (а.с. 27-30), яка повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна"), згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 27 липня 2016 року, місцезнаходження відповідача - 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26, кімната 8, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Судом перевірено адресу відповідача (ТОВ НВП "Промислові технології"), згідно з наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - 49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 11 та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на вищенаведене, вважається, що відповідачі належним чином повідомлені про час, місце і дату судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

26 листопада 2013 року між відповідачем-2 та позивачем було укладено договір про встановлення обладнання та передачу в оренду №261113 (далі - угода), згідно з якими позивач встановив та надав в оренду обладнання відповідачу (ТОВ "Інфотрейд Україна"), а саме: Електронні навігатори в кількості 5 штук (далі - майно), вартістю однієї одиниці - 48 500 грн. та загальною вартістю 242 500 (двісті сорок дві тисячі п’ятсот) грн., а відповідач (ТОВ "Інфотрейд Україна") зобов’язався виконувати умови угоди та повернути майно після закінчення її строку.

26 червня 2015 року зазначену угоду між відповідачем (ТОВ "Інфотрейд Україна") та позивачем було розірвано, шляхом підписання додаткової угоди між сторонами.

Відповідно до умов п. 4.4.8. Угоди відповідач (ТОВ "Інфотрейд Україна") після закінчення строку угоди зобов’язався повернути орендоване майно власнику - позивачу.

Позивач зі своєї сторони виконав усі вимоги угоди, в свою чергу відповідач (ТОВ "Інфотрейд Україна") вимоги за угодою не виконав в повному обсязі. Зазначені електронні навігатори були поверненні в кількості 3 (трьох) одиниць у жовтні 2015 року.

Листом № 01/11-15 від 12.11.2015 року позивач звертався з вимогою до відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна") щодо термінового повернення зазначених електронних навігаторів у кількості 2 (двох) одиниць, але до теперішнього часу вимогу не виконано, майно не повернуто.

05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем (ТОВ "НВП "Промислові Технології") було укладено Договір поруки № 011/м-З (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 2.5 Договору відповідач (ТОВ "НВП "Промислові Технології"), як поручитель відповідає перед позивачем за виконання обов’язків за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату штрафів, відшкодування збитків та інших платежів та має відповідальність за повернення боржником наданого в оренду обладнання. У випадку невиконання боржником якого - небудь обов’язку за угодою, на письмову вимогу, необхідно здійснити заходи щодо витребування майна, зазначеного в п. 1 договору та угоді у боржника або компенсувати в грошовому еквіваленту вартість такого майна.

05.12.2013р. між позивачем та відповідачем (ТОВ "НВП "Промислові Технології") був укладений договір поруки № 011/м- 3, відповідно до якого відповідач (ТОВ "НВП "Промислові Технології") поручився за виконання відповідачем (ТОВ "Інфотрейд Україна") своїх обов'язків за договорами.

Згідно з договором поруки, відповідач (ТОВ "Інфотрейд Україна") відповідає перед позивачем за виконання обов'язків за договором у тому ж розмірі, що і відповідач (ТОВ "НВП "Промислові Технології"), включаючи сплату штрафів, відшкодування збитків та інших платежів та несе відповідальність за повернення боржником наданого в оренду обладнання.

Згідно із п. 5 договору поруки у випадку невиконання відповідачем (ТОВ "Інфотрейд Україна") якого - небудь обов’язку, позивач має право направити на адресу відповідача (ТОВ "НВП "Промислові Технології") письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов’язку(ів), а у разі невиконання відповідачем (ТОВ "Інфотрейд Україна") п. 4.4.8. договору оренди вимагати від відповідача (ТОВ "НВП "Промислові Технології") здійснити заходи щодо витребування майна у відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна") або вимагати компенсації в грошовому еквіваленту вартості такого майна.

04.01.2016 р. позивачем було направлено відповідачу (ТОВ "НВП "Промислові Технології") письмову вимогу про заходи щодо витребування майна у відповідача (ТОВ "Інфотрейд Україна") або компенсації в грошовому еквіваленту вартості такого майна в розмірі 97000 грн.

Зазначену вимогу відповідач (ТОВ "НВП "Промислові Технології") отримав та надав відповідь 12.01.2016 р., про що свідчить відповідь на фірмовому бланку. Однак, відповідач (ТОВ "НВП "Промислові Технології") свого обов'язку не виконав і на сьогоднішній день.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право затребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тож, позивач вважає за необхідне захистити свої права та зобов'язати повернути майно відповідача-1 та відповідача-2 за договором про встановлення обладнання та передачу його в оренду у судовому порядку.

Оскільки згідно умов договору поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем, то всі вищезазначені вимоги пред'являються позивачем солідарно до обох відповідачів.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на те, що доказів повернення майна відповідачі та позивач не надали до господарського суду, тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги є законними та обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст. 44, 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 317, 321, 387, 526, 554, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 4, 12, 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОТРЕЙД Україна" (61058, Харківська обл., місто Харків, вул. Данилевського, будинок 26, кімната 8, ІПН 33605478) та ТОВ НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд. 11, ЄДРПОУ 32561215) повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВелЛСВ" (51000, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 17, ЄДРПОУ 31330266) майно, а саме електронні навігатори у кількості 2 одиниць, переданих за договором про встановлення обладнання та передачу в оренду № 261113 від 26.11.2013 р.

Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОТРЕЙД Україна" (61058, Харківська обл., місто Харків, вул. Данилевського, будинок 26, кімната 8, ІПН: 33605478) та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд. 11, ЄДРПОУ 32561215) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВелЛСВ" (51000, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 17, ЄДРПОУ 31330266) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2