Ухвала

від 27.07.2016 по справі 761/20232/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні 27 липня 2016 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка :

- площею 0,1401 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5050;

- площею 0,9211 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0075;

- площею 3,797 га, кадастровий номер 3222482400:03:007:0472.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з метою забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 подала в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Зокрема, стверджує, що в судовому засіданні суду першої інстанції приймав участь не слідчий, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, а прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_9 .

Також захисник вказує, що слідчим та слідчим суддею не було з`ясовано питання вартості земельних ділянок з кадастровими номерами 3222482401:01:001:5050, 3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:007:0472, з метою визначення співрозмірності накладення арешту на них з вимогами, заявленими у цивільному позові.

Крім того, вказує на те, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не перевірив інформацію щодо належності зазначених земельних ділянок підозрюваній ОСОБА_6 . Зокрема, як зазначає представник, земельна ділянка з кадастровим номером 3222482401:03:008:0075, що перебуває у номінальній власності ОСОБА_6 , фактично, відповідно до Статуту Фермерського господарства «Мрія», належить Фермерському господарству. При цьому автор апеляції стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222482400:03:007:0472, не перебуває у власності ОСОБА_6 , а відомості в Публічній кадастровій карті щодо такої земельної ділянки відсутні, що згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України свідчить про відсутність такої земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав.

Також автор апеляційної скарги вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості якого внесені 27 серпня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013110100013505, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно з матеріалами досудового розслідування та нової редакції Статуту Фермерського (селянського) господарства «Мрія», ідентифікаційний код 20591954, юридична адреса: 08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Кільцева, 17-А, засновником Господарства є громадянка України ОСОБА_6 , яка є одночасно його Головою і власником. Членами вказаного господарства, окрім інших, є її чоловік ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, 25 листопада 2011 року зареєстровано шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , унаслідок чого прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації стало Храпаль.

В першій половині 2009 року ОСОБА_13 в м. Києві познайомив свою дружину ОСОБА_6 та дочку ОСОБА_14 із своїм знайомим - директором ТОВ «Л.І.Т. груп» ОСОБА_15 , з яким раніше підтримував товариські стосунки. ОСОБА_10 повідомив, що його родина були власниками селянського (фермерського) господарства «Мрія», яке розташовано в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, у якого на той час в користуванні було близько 50 гектарів землі.

Після знайомства з ОСОБА_15 та отримавши відомості про те, що він володіє певними фінансовими можливостями, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , вирішили використати товариські стосунки ОСОБА_15 з ОСОБА_10 щоб шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_15 заволодіти, його грошовими коштами в особливо великих розмірах.

В період з листопада 2009 року до 16 травня 2012 року ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи довірою ОСОБА_15 , в його робочому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , отримали від нього готівкою грошові кошти в розмірі 322400 доларів США та 1612194 грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах.

10 грудня 2014 року ОСОБА_15 подано цивільний позов у кримінальному провадженні № 120110100013505.

01 червня 2016 року, слідчий СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , яке погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка : площею 0,1401 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5050; площею 0,9211 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0075; площею 3,797 га, кадастровий номер 3222482400:03:007:0472.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року вказане клопотання слідчого про арешт майна було задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на вищеназване майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя врахував, що в кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція статті якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, заявлено потерпілим ОСОБА_15 цивільний позов, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1-6ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищенаведене майно ОСОБА_6 .

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно ОСОБА_6 , оскільки вказане у клопотанні майно, відповідає критеріям, передбаченимст. 170 КПК України.

Отже, на думку колегії суддів, арешт майна підозрюваної ОСОБА_6 є розумним та співрозмірним з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки слідчим та прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження, зникнення цього майна.

Посилання автора апеляційної скарги на ті обставини, що слідчим суддею не перевірено інформацію щодо належності земельної ділянки підозрюваній ОСОБА_6 , є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами судового провадження, з чим погоджується колегія суддів.

Інші доводи, на які посилається захисник підозрюваної, в своїй апеляційній скарзі, також не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого суду, оскільки були відомі слідчому судді та враховані при прийнятті рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на вищезазначені земельні ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зазначене у клопотанні слідчого - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа №11-сс/796/2141/2016 Категорія КК: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_16 Доповідач: ОСОБА_1