Вирок

від 20.03.2012 по справі 1003/3032/2012

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1003/3032/2012

1/1003/193/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий - суддя Бобкова Н. В. ,

при секретарі - Тарасенко А. В.,

за участю прокурора - Маційчука О.А., Римара М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого директором ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК", раніше не судимого, -

у вчиненні злочину , передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" (код 20623163) зареєстровано Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 30.09.93 р. за юридичною адресою: 09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Івана Франка, 17.

Згідно витягу з протоколу № 9 зборів засновників ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" від 22.09.1993 р. директором ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" затверджено ОСОБА_1

Відповідно до п. 4.2 статуту ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК", затв. загальними зборами учасників ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" від 04.02.05, предметом діяльності товариства є здійснення виробничої, господарської і комерційної діяльності, виконання для підприємств і організації різних форм власності та господарювання, надання послуг, які є результатами його статутної, виробничої і комерційної діяльності.

Пп. 4.4 та 8.5. закріплено, що ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" здійснює господарську діяльність по виконанню будівельних і ремонтних робіт, директор товариства діє в межах, визначених чинним законодавством України для керівника підприємства, організації.

Директор товариства видає накази і розпорядження з поточних питань діяльності товариства, контролює їх виконання, здійснює інші функції, що випливають з вимог установчих документів товариства і не входять до виключної компетенції зборів учасників цього товариства.

Приміткою до ст.364 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до положень ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Також, ст. 96 передбачено, що землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Ст.35 Закону України "Про охорону земель" закріплено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Також, ч.2 ст.46 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно вимог ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Ст.17 Закону України "Про відходи", передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Також, ч.7 ст.33 даного Закону зафіксовано заборону несанкціонованого скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Проте, директор ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" ОСОБА_1, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто, будучи службовою особою, явно перевищуючи свої повноваження, оскільки, усвідомлюючи об'єктивні фізичні процеси розпаду будівельних та інших відходів, прямо порушуючи вимоги ч. 2 ст. 46 "Про охорону земель", зокрема, здійснив діяльність, пов'язану з накопиченням відходів, не виконуючи обов'язок по забезпеченню своєчасного вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, а також, всупереч вимог статуту ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК", ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", здійснював господарську та іншу діяльність з порушенням екологічних прав інших осіб, оскільки, маючи реальну можливість вжити заходів, спрямованих на вивезення та утилізацію вищевказаних відходів, не виконав вимоги ст. 17, ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи", оскільки допустив зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, не здійснив контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів, чим порушив заборону розміщення відходів, у тому числі побутових, на території міст та інших населених пунктів, порушуючи положення ст. 35, ч. 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель", не забезпечив захист земель від засмічення та не вжив заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на вищевказану земельну ділянку, в результат чого, впродовж періоду часу з березня 2010 р. по січень 2012 р. здійснив засмічення території земельної ділянки загальною площею 0,0631 га, яка перебуває в користуванні у ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" на підставі державного акту на право користування серія Б № 027660 від 1993 року, відходами тирси, плити ДСП, резини, поліетилену та будівельними відходами.

Згідно з розрахунками, виконаними на підставі "ОСОБА_2 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 27.10.97 р. №171, загальний розмір шкоди від засмічення земельної ділянки площею 0,0631 га, яка перебуває в користуванні у ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" на підставі державного акту на право користування серія Б № 027660 від 1993 року, відходами складає 306 413 грн. 60 коп.

В результаті зазначених дій директора ТОВ "ВТ ДОРОЖНИК" ОСОБА_1, який будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, завідомість дій якого вказує на умисне грубе порушення Конституції України та комплексу обов'язкових для виконання всіма суб'єктами господарювання на всій території України вимог чинного законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, засмітив відходами земельну ділянку площею 0,0631 га, яка перебуває у користуванні вказаного товариства на підставі державного акту на право користування серія Б № 027660 від 1993 р., чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді збитків в сумі 306413 грн. 60 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердив суду обставини його скоєння, зазначені в обвинуваченні. Вказав при цьому, що приблизно з 1993 р. займає посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Дорожник", оскільки його обрано на загальних зборах, про що складено протокол № 9 зборів засновників ВТ "Дорожник", правонаступником якого є ТОВ ВТ Дорожник.

Посаду директора даного підприємства займав постійно з моменту його заснування. Його обов'язки як директора передбачені статутом ТОВ "ВТ Д орожник".

До основних видів діяльності товариства відносяться: будівельна та інша виробнича діяльність. На підприємстві раніше працювало 5 осіб: він, головний бухгалтер ОСОБА_3, водії ОСОБА_2 та ОСОБА_4, машиніст дорожніх машин ОСОБА_5

На даний час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнились. ТОВ "ВТ Дорожние" має у постійному користуванні земельну ділянку площею 3,2 га, на підставі державного акту на право користування серія Б № 027660 від 1993 р., яка знаходиться на території Шкарівської сільської ради.

Після вирівнювання території земельної ділянки залишилась глина, у зв'язку з чим, він надав працівникам вказівку доставити її до цегляного цеху, щоб спробувати виготовити цеглу. Будівельне та інше сміття: тирса, відходи гуми на території земельної ділянки знаходяться з березня 2010 р., оскільки він самостійно завіз гумові вироби, плити ДСП та тирсу спеціально для того, щоб розтоплювати бітумну піч та виготовляти спеціальні види прорезиненого асфальту.

Станом на 27.01.12 р. вони були ще не спалені.

Будівельні відходи на території товариства утворились внаслідок того, що демонтували площадку, на якій знаходилось устаткування асфальтного заводу.

З березня 2010 р. вони не прибирались, тому що у товариства відсутні кошти на їх прибирання. До будь-яких організацій з приводу їх вивезення та утилізації він не звертався, оскільки думав, що зможе їх якимось чином використати.

Зазначив, що на даний час вжиті заходи по прибиранню території та вивезено все сміття.

У скоєному розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

Визнаючи себе повністю винним у скоєнні вказаного злочину ОСОБА_1 в силу ст.299 КПК України просив суд не досліджувати докази по справі стосовно фактичних обставин справи, зібрані досудовим слідством, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз'яснено.

В зв'язку з вищевикладеним, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 365 КК України, суд рахує вірною, оскільки він , будучи службовою особою, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, і які спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

ОСОБА_1 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю і чистосердечно розкаюється у скоєному злочині, сприяв слідству, є пенсіонером, працевлаштований і як особа за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, заподіяна шкода повністю усунена - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність та такі що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та рахує можливим застосувати стосовно ОСОБА_1 ст. 69 КК України, призначивши основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 365 ч.3 КК України та не призначаючи додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків та штрафу, що передбачене в санкції ст. 365 ч.3 КК України як обов'язкове.

Речові докази у справі: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №653 від 06.09.11 р. (а.с. 66) та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №33 від 31.01.12 р. (а.с. 95) - необхідно залишити в справі.

Судових витрат у справі немає.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. та з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання: 3(три) роки позбавлення волі, без позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків та штрафу.

На підставі ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку - 2(два) роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати на за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

Речові докази у справі: акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №653 та №33 - залишити в справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 15 діб після проголошення - всіма учасниками процесу.

Суддя: Н. В. Бобкова