Постанова

від 19.04.2007 по справі 15/544-06-14073а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/544-06-14073А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л  АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р. Справа № 15/544-06-14073А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача –Харлан Н.А.

від відповідача –не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду

повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.02.2007р

у справі №  15/544-06-14073А

за позовом  ДПІ Малиновському районі м. Одеси

до ПП  „Спринт ЛТД”  м. Одеса

  про визнання недійсними правочинів щодо створення підприємства та   

       призначення на посаду директора підприємства, статуту, первинних   

       бухгалтерських документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ

                                                   встановив:

          ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси 28.12.2006р. звернулась з  адміністративним позовом до ПП  „Спринт ЛТД”  про визнання недійсним на підставах п.1 ст.215, ст.ст.234, 236 ЦК України фіктивного правочину, який був виражений у прийнятті рішення гр. Бєлінським Юрієм Михайловичем про створення ПП „Спринт” ЛТД”, з моменту його вчинення, а саме з 4.08.2005р.; у призначенні громадянином Бєлінським Юрієм Михайловичем на посаду директора підприємства з моменту його вчинення, а саме з 18.08.2005р.; про визнання недійсними всіх первинних бухгалтерських документів підприємства (видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт та інші) з моменту їх підписання; про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 22322779 з моменту видачі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні заходів, направлених на перевірку діяльності ПП „Спринт ЛТД” співробітниками податкової міліції у Малиновському р-ні м. Одеси було з'ясовано, що ПП „Спринт ЛТД” зареєстровано на померлу особу –Бєлінського Ю.М., тобто має ознаки фіктивності. Засновником підприємства стала особа, яка не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, що у свою чергу свідчить про створення  ПП „Спринт ЛТД”   на підставну особу всупереч вимогам діючого законодавства та з метою суперечною інтересам держави і суспільства, а отже установчі документи підприємства не відповідають діючому законодавству. Таким чином, правочин, який був виражений у створенні ПП „Спринт ЛТД” та призначенні на посаду директора підприємства не був спрямований на реальне настання правових наслідків –на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, є  фіктивним та підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення (а.с.2-5).

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. (суддя Петров В.С.), яка складена у повному обсязі відповідно до вимог ст.160 КАС України 12.03.2007р., провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України з тих мотивів, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції, визначення терміну якої наведено у п.1 ч.1 ст.3 КАС України; у цьому спору ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси не може виступати як суб'єкт владних повноважень, що діє в межах своєї компетенції, оскільки чинним законодавством, зокрема п.11 ст.10, п.17 ст.11 Закону України  „Про державну податкову службу в Україні”, не передбачено право податкового органу на звернення до суду з даним позовом, не визначене таке право також і сферою його компетенції. За висновком суду першої інстанції, за суб'єктним складом сторін та суттю спору дана справа не підлягає розгляду адміністративними судами, визначеному КАС України, оскільки предметом спору у даному випадку є правомірність створення підприємства, а учасниками спору виступають юридичні та фізичні особи.

         Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ДПІ у Малиновському     р-ні м. Одеси 2.03.2007р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 16.03.2007р. –з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального  та процесуального права.

                   Письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідачем не надані.

                Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

                Визначення поняття „справа адміністративної юрисдикції” наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

                 Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.  

                        У випадку, якщо суб'єкт (у т.ч. орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

                       Поняття „суб'єкт владних повноважень” визначено у статті 3 КАС України –це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

                       Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

                     У випадку, якщо суб'єкт (у т.ч. орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює виконання владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться „при  здійсненні управлінських функцій”, та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

                     Виходячи з вищезазначеного критерію, у порядку адміністративного судочинства, згідно ст.17 КАС України розглядаються справи слідуючих категорій:

-           спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його   

     рішень, дій чи бездіяльності;

-          спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

-           спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

   Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

   Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

   Функції позивача –державної податкової інспекції у районі передбачені ст.10 вказаного Закону, зокрема п.11 встановлено право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

 Статтею 11 означеного Закону передбачені права органів державної податкової служби, зокрема, пунктом 17 встановлено право звертатися у передбачених  законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Такий спосіб реалізації повноважень податкового органу, як звернення з позовом про визнання недійсними правочину, вираженого у прийнятті особою рішення про створення підприємства та у призначенні на посаду директора підприємства, статуту підприємства, первинних бухгалтерських документів та свідоцтва платника ПДВ не встановлено Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Отже, у даному випадку предметом спору є правомірність створення Приватного підприємства „Спринт ЛТД” і у цих правовідносинах податкова інспекція як орган державної виконавчої влади не здійснює владних управлінських функцій щодо прийняття гр. Бєлінським Ю.М. рішення про створення підприємства, а тому дана справа не повинна вирішуватись адміністративним судом.  Саме такого висновку дійшов суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, врахувавши вищенаведене і підстави для скасування ухвали суду відсутні.

       Керуючись ст.ст.160, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                       ухвалив:

 Апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси  залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. у справі № 15/544-06-14073А - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                      Туренко В.Б.

Суддя                                                                                  Бандура Л.І.

                Суддя                                                                                  Поліщук Л.В.