4/1911-21/272
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.07 Справа № 4/1911-21/272
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого – судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина “Євробуд”, б/н і б/д
на рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року
у справі № 4/1911-21/272 (суддя –Масловська Л.З.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанії “Спарекс”, м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина “Євробуд”, смт. Розділ, Львівська область
про стягнення 3 2220, 52 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лиштва Ю.В. –представник (довіреність за вих.. №33 від 16.03.2007 року);
від відповідача: Кожухівську Г.В. –юрисконсульт (довіреність б/н від 05.04.2007 року);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року у справі № 4/1911-21/272 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Спарекс», м. Київ (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина «Євробуд», смт. Розділ, Львівська область (надалі –Відповідач) та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 26545,87 грн. основного боргу, 4627,87 грн. інфляційних нарахувань, 1046,79 грн.-3% річних, 322,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог в позові –відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що зобов‘язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається, а оскільки Відповідачем заборговано Позивачу суму в розмірі 26545,87 грн. основного боргу, яка не спростована останнім і підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку про задоволення в цій частині вимог з врахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно якої Позивачем нараховано інфляційні витрати в сумі 4627,87 грн. , а також 3% річних в сумі 1046,79 грн. В частині стягнення 47500 грн. судом відмовлено враховуючи зустрічне зарахування однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України.
Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина «Євробуд», не погодившись з винесеною постановою, подав апеляційну скаргу (б/н від 19.02.2007 року), в якій покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів справи, а саме: судом прийнято рішення без участі представника Відповідача, чим порушено вимоги ст. 4-2 ГПК України, в зв‘язку з чим не повно та не об‘єктивно досліджено всі обставин справи, як того вимагає ст. 43 ГПК України, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування або зміни рішення.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте представник в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та відповідністю обставинам справи, просить останнє залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного процесуального права та обставинам справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Компанія «Спарекс»та ТзОВ «Галичина Євробуд»укладено усний договір.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).
Згідно умов даного Договору Відповідач зобов‘язувався виставити рахунок-фактуру на оплату кабельно-провідникової продукції на суму 100 000 грн., у тому числі ПДВ 20% та після оплати здійснити поставку цієї продукції Позивачу.
Відповідачем 10.02.2006 року виставлено Позивачу рахунок-фактуру №10-02/1 (а.с.14) на оплату кабельно-провідникової продукції на суму 100 000 грн.
10.02.2006 року Позивач згідно до рахунку - фактури №10-02/1 платіжним дорученням №39 (а.с.39) здійснив перерахування 100 000 грн. за кабельно-провідникову продукцію на поточний рахунок Відповідача.
Згідно із специфікацією на кабельно-провідникову продукцію до рахунку –фактури №10-02/1 від 10.02.2006 року (а.с.13) кінцевий термін поставки продукції встановлено до 17.02.2006 року.
Відповідачем поставлено лише незначну частину продукції на суму 25954,13 грн., що підтверджується видатковими накладними №10-02/2 від 27.02.2006 року (а.с.15), №10-02/1 від 20.02.2006 року (а.с.16), №30/03-1 від 30.03.2006 року (а.с.17).
В матеріалах справи наявний лист позивача за № 93 від 03.08.2006 року (а.с.22), в якому останній просить здійснити допоставку сплаченої продукції або повернути кошти в сумі 74045,87 грн., на які кабельно-провідникова продукція не поставлена, на що Відповідач не відреагував.
Непоставлена Відповідачем кабельно-провідникова продукція була потрібна Позивачеві для нормального ведення господарської діяльності, а її не поставка у визначений строк призвела до неможливості виконання договірних зобов‘язань перед третьою особою, тому Позивач вимушений закупити вищевказану кабельно-провідникову продукцію у іншого постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач керуючись нормами ст. 601 ЦК України, листом вих. №95 від 08.08.2006 року (а.с.24) надіслав Відповідачу два примірники угоди про зустрічне погашення взаємних боргових зобов‘язань на суму 47500,00 грн., оскільки у Позивача станом на 07.08.2006 р. існувала заборгованість перед Відповідачем на суму 47500 грн. на підставі договору № 15 від 10.08.2005 року (а.с.27-28).
Заборгованість перед Відповідачем в сумі 47500,00 грн. підтверджена рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 3/372 від 15.11.2006 року (а.с.35-38), яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ТзОВ «Компанія «Спарекс»на користь ТзОВ «Галичина Євробуд»47 500 грн. основного боргу.
У відповідності до вимог ст. 601 ЦК України, зобов‘язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких не настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї сторони.
Аналізуючи положення ст. 601 ЦК України, вбачається те, що зарахування здійснюється за наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такі , що випливають із двох різних зобов‘язань, між двома особами, де кредитор одного зобов‘язання є боржником іншого; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов‘язаннях мають бути присутні речі одного роду; крім цього, необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред‘явити до зарахування вимоги за таким зобов‘язанням, яке не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо того, що зобов‘язання в частині 47500 грн. вважаються припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог , оскільки зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.
Суд першої інстанції, прийшов до вірного висновку, про відмову в задоволенні позову в частині зобов‘язання Відповідача укласти угоду про зустрічне погашення взаємних боргових зобов‘язань на запропонованих умовах, оскільки зарахування зустрічних позовних вимог проведено.
Згідно з вищенаведеним, у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за недопоставку та не повернення коштів лише в сумі 26545,87 грн. основного боргу, яка Відповідачем не спростована належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, ні в суді першої інстанції , ні в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 193 ГК України зобов‘язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до цього Позивачем правомірно нараховано Відповідачу інфляційні витрати в сумі 4627,87 грн., а також 3% річних - 1046,79 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого скаржником не зроблено.
Крім цього, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи, оскільки рішення прийнято без участі уповноваженого представника Відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №4/1911-21/272 за позовом ТзОВ «Компанія «Спарекс», м. Київ до ТзОВ «Галичина «Євробуд», смт. Новий Розділ, Львівська область про стягнення 32220,52 грн. порушено ухвалою суду від 14.09.2006 року (а.с.1), про що Відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення за №767869 (а.с.2).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2006 року розгляд справи відкладено за клопотанням Відповідача (а.с.32), яка надіслана сторонам, згідно відмітки на оригіналі ухвали 27.10.2006 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2006 року розгляд справи повторно відкладено, в зв‘язку з неявкою представника Відповідача (а.с.34), яка надіслана сторонам 21.11.2006 року, згідно відмітки на оригіналі ухвали. В судове засідання 01.12.2006 року представник відповідача не з‘явився, причини неявки не повідомив, відповідно до чого місцевим господарським судом винесено рішення по наявних матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень суду в застосуванні процесуальних норм, а саме ст. 4-2 ГПК України, оскільки Відповідач мав час і можливість ознайомитись з матеріалами справи та подати докази в спростування позовних вимог, чого останнім не зроблено.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області чинному законодавству, матеріалам справи та дійсним обставинам.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України ,-
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2006 року у справі № 4/1911-21/272 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина «Євробуд»- без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу № 4/1911-21/272 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий-суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк
Суддя Х.В.Мурська
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 594008 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Давид Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні