Постанова

від 02.08.2016 по справі 815/3040/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3040/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Ізмаїльський річковий порт «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №732 від 17.06.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Ізмаїльський річковий порт «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ №732 від 17.06.2016 року «Про анулювання дозволу». Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.06.2016 року працівники Головного управління Держпраці в Одеській області прибули за адресою позивача для проведення перевірки на підставі наказу №573 від 18.05.2016 року. Так, в порушення ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дані особи відмовились внести запис до Журналу обліку перевірок, пред'явити свої службові посвідчення, надати Наказ на її проведення. У зв'язку з ненаданням працівниками відповідача документів, передбачених ст.7 наведеного Закону, позивачем було правомірно не допущено вказаних осіб до перевірки. У подальшому, позивач отримав від відповідача повідомлення №15/01-33-4101 від 17.06.2016 року про анулювання дозволу, відповідно до якого роз’яснено, що у зв’язку зі створенням позивачем перешкод під час проведення посадовими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства, що підтверджується актом про не допуск на об’єкт перевірки, складеним 08.06.2016 року, відповідно до наказу №732 від 17.06.2016 року анульовуються дозволи ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області від 08.06.2012 року №405.12.51 та №406.12.51. Посилаючись на положення ч.3 ст.3, ч. 12 ст. 4, ч.1, 2, 5 ст. 7, ст.10, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позивач вважає, що правомірно не допустив працівників відповідача на проведення перевірки, адже останні не пред'явили передбачених Законом документів - наказу, направлення, посвідчень, а також порушили періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю) та вказали у направленні на проведення перевірки не ту інформацію, яку вимагає закон. Згідно наданих додаткових письмових пояснень (а.с. 109-111), у яких з посиланнями на вимоги ст.ст. 9, 188-6, 2301, 279, 280, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, п. 51 Постанови КМУ від 11 лютого 2015 р. N96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» та п.46 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27 березня 2015 року N340 позивач зазначає, що складення непередбаченого чинним законодавством ОСОБА_2 про не допуск без розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлення вини та протиправності дії з боку працівників позивача, не може бути належним документом що підтверджує створення перешкод законним вимогам перевіряючих. Так, можливість контролю та встановлення факту допущення суб’єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом складання лише акту про не допуск чинним законодавством не передбачено, відповідачем при анулюванні дозволу не було у визначеному порядку встановлено порушення, протокол та постанова не складались, відповідачем не здійснювалась фіксація процесу, у зв’язку з чим позивач просить суд задовольнити позов, визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпраці в Одеській області №732 від 17.06.2016 року «Про анулювання дозволу».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві про зміну позовних вимог та поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача - Головного управління Держпраці в Одеській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 76-80) та зазначила, що відповідачем на виконання вимог ст.ст. 1, 3-5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, прийнято наказ від 18.05.2016 № 573 про затвердження графіків перевірок суб'єктів господарювання та об'єктів на червень 2016 року. У додатку №6 до даного наказу наведений графік проведення перевірок суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) відділу нагляду в промисловості управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки де наявна детальна інформація щодо предмету перевірки та перевіряючих позивача. 08 червня 2016 р. фахівці відповідача з'явились за місцем проведення перевірки за адресою: вул. Нахімова, 232, м. Ізмаїл, Одеської області та останніми були пред'явлені та позивачем перевірені посвідчення перевіряючих, направлення на проведення планової перевірки. Жодним законодавчим актом не передбачено пред’явлення Наказу на проведення перевірки, проте 08.06.2016 року було відмовлено у допуску до перевірки та на направленні від 23.05.2016 року директором ОСОБА_3 зроблено запис про причини не допуску, а саме: подання до Одеського окружного адміністративного суду позову щодо незаконності проведення перевірки. В акті про не допуск на об’єкт перевірки міститься підпис посадової особи позивача та жодних посилань на непред’явлення посвідчень, направлень та наказу в акті не зазначено. Посилаючись на положення ст. 4 Закону України «Про охорону праці» та ст.ст.10, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідач вважає, що позивачем неправомірно не допущено його представників до проведення перевірки, а у позовній заяві не наведено жодної норми законодавства, що була порушена відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №257 15.03.2016 року затверджено план проведення перевірок під наглядових суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) на другий квартал 2016 року (а.с.84, 85-87) та 18.05.2016 року відповідачем прийнято Наказ №573 «Про затвердження графіків перевірок суб'єктів господарювання та об'єктів на червень 2016 року» затверджено графіки перевірок на червень 2016 року (до суду не надано).

У пункті 312 вказаного додатку (а.с.86) зазначено ПАТ «Ізмаїльський річковий порт «Дунайсудносервіс» м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232, стан промислової безпеки та охорони праці, законодавство про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 08.06.2016 року по 21.06.2016 року, відділ нагляду в промисловості Управління з питань праці.

18.05.2016 року відповідачем складено повідомлення №15/01-28-720 про проведення перевірки, яке вручено начальнику порту ОСОБА_3, про що свідчить відповідний підпис у повідомленні (а.с.88).

23.05.2016 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області оформлено направлення на проведення перевірки №15/01-29-1281 на ім'я директора ПАТ «ІРП «Дунайсулносревіс» ОСОБА_3 (а.с.89), згідно якого Головним управлінням Держпраці в Одеській області відповідно до наказу від 18.05.2016 року №573 та вимог Конвенції міжнародної організації праці №81, яка ратифікована 08.09.2004 року, ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до Плану проведення перевірок суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) Головного управління Держпраці в Одеській області на ІІ квартал 2016 року в частині здійснення перевірок у червні 2016 року направляються для проведення планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці га промислової безпеки, додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на (в) ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс», м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232, така посадова особа: головні державні інспектори Головного Управління Держпраці в Одеській області Тіщенко Олег Вікторович, Лущай Олексій Володимирович, Бачурський Володимир Костянтинович, Шавловський Володимир Ілліч, головний державний інспектор Бандєєва Любов Георгіївна. Під час перевірки з 08 червня по 21 червня 2016 року буде перевірено стан охорони праці та промислової безпеки, додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс», м, ОСОБА_4, вул. Нахімова, 232.

Так, у наданій до суду копії вищезазначеного направлення на проведення перевірки міститься відмітка про його отримання начальником порту ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» 08.06.2016 року, а також пояснення про незаконність перевірки з огляду на подання позову до Одеського окружного адміністративного суду про скасування проведення перевірки та не допущення до перевірки (а.с.89).

Судом встановлено, що 08.06.2016 року вказаними інспекторами здійснено вихід на адресу підприємства для здійснення планової перевірки.

Так, 08.06.2016 року начальником порту та інженером з охорони праці та навколишнього середовища ОСОБА_5 складено ОСОБА_2 про відмову працівників ГУ Держпраці в Одеській області пред’явити службові посвідчення, про відмову у наданні наказу на проведення перевірки та про відмову працівників відповідача внести запис до книги обліку перевірок (а.с.24-26).

08.06.2016 року головними державними інспекторами Головного управління Держпраці в Одеській області - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, головний державний інспектор Бандєєва Любов Георгіївна, складено акт про не допуск на об'єкт перевірки (а.с. 90), відповідно до якого на підставі наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №573 від 18.05.2016 року про призначення планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» (68600, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232, код ЄДРПОУ 00463119), зазначені інспектори прибули на вказане ТОВ для проведення перевірки, проте уповноважена особа вищезазначеного суб'єкта господарювання - директор ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» ОСОБА_3 отримав копію направлення Головного управління Держпраці в Одеській області на проведення перевірки №15/01-29-1281 від 23.05.2016р., але відмовився допустити до перевірки вказаного вище суб'єкта господарювання та зазначив, що на теперішній час підприємством ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» в Одеський окружний адміністративний суд поданий адміністративний позов до Головного управління Держпраці в Одеській області з проханням скасувати наказ Головною управління Держпраці в Одеській області щодо проведення планової перевірки ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» відповідно до повідомлення №15/01-28-720 від 18.05.2016 року (а.с.88). На теперішній час вищезазначений адміністративний позов прийнятий до провадження Одеським окружним адміністративним судом. У зв'язку з викладеним, уповноваженою особою вищезазначеного суб'єкта господарювання повідомлено, що проведення планової перевірки неможливо до отримання судового рішення (а.с. 90).

17.06.2016 року наказом Головного управління Держпраці в Одеській області №732 «Про анулювання дозволу» (а.с.8) відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п. 17 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107, у зв'язку із створенням перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл та ОСОБА_2 про не допуск на об'єкт перевірки, який складено у м. Ізмаїл 08.06.2016 року, анульовано дозволи територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області від 08.06.2012 року №405.12.51 та №406.12.51 на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс».

Не погоджуючись з прийнятим Наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.4 Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності) (ч.12 ст.4 Закону).

Статтею 5 Закону передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Згідно з ч.4 ст.5 Закону, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: - дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; - найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Судом встановлено, що 18.05.2016 року відповідачем складено повідомлення №15/01-28-720 про проведення перевірки, яке вручено начальнику порту ОСОБА_3, про що свідчить відповідний підпис у повідомленні (а.с.88).

Так, судом встановлено, що підставою для прийняття спірного наказу відповідачем визначено абзац 6 частини 12 статті 21 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої підставою для анулювання дозволу є створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Акт про не допуск на об'єкт перевірки від 08.06.2016 року, який покладено в основу оскаржуваного наказу відповідача про анулювання дозволів та надано на підтвердження його правомірності та обґрунтованості не є допустимим доказом факту створення перешкод під час проведення перевірки з огляду на таке.

Положеннями частин 1, 2 і 4 ст.7 Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до вимог ч.5 ст.7 Закону, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст.10 Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: - вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; - перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; - не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: - він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З вищезазначених вимог законодавства слідує, що обов'язковими заходами посадових осіб органу державного нагляду (контролю) перед початком перевірки, без здійснення яких суб'єкт має право не допускати до останньої, є пред'явлення керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), а також надання суб'єкту господарювання копії направлення на перевірку.

Разом з тим, зі змісту акту про не допуск на об'єкт перевірки від 08.06.2016 року вбачається, що посадові особи відповідача надали уповноваженій особі позивача копію направлення на проведення перевірки №15/01-29-1281 від 23.05.2016 року, але не міститься жодних згадок про те, чи були надані службові посвідчення, як того вимагають положення ч.5 ст.7 Закону. Інших доказів на підтвердження пред'явлення 08.06.2016 року позивачу посадовими особами відповідача службових посвідчень останнім не надано.

Крім того, формулюванню «створення перешкод» під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке згадується у частині 12 статті 21 Закону України «Про охорону праці» та на яку посилається відповідач в оскаржуваному наказі, кореспондує склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-6 КУпАП. Згідно зі змістом вказаної статті, створення перешкод для діяльності посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 230-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6).

У свою чергу наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 з метою впорядкування організації та здійснення державного нагляду органами Державної інспекції України з питань праці, зокрема, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів а також, у тому числі, Форму протоколу про адміністративне правопорушення та Форму постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 51 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. N96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці», Державна службу України з питань праці складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до п. 46 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27 березня 2015 року N340, Головне управління Державної служби України з питань праці складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до листа Державної Інспекції України з питань праці № 422/21/01/02-12 від 05.11.2012 року, у разі невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів посадова особа об'єкта перевірки несе відповідальність відповідно до ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи законодавства, суд приходить до висновку, що допустимим доказом, який може підтвердити факт створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці, є саме постанова про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 КУпАП, яка набрала законної сили і яку суд застосовує на підставі ч.1 ст.72 КАС України. У свою чергу, складання посадовими особами відповідача акту про не допуск на об'єкт перевірки не передбачено жодним вищезазначеним нормативно-правовим актом, тому такий акт не є доказом створення перешкод під час проведення перевірки посадовими особами відповідача та відповідно підставою для застосування абз.6 ч.12 статті 21 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до п.17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці». Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав. Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Абзацом 6 частини 12 статті 21 Закону України «Про охорону праці» передбачено підставою для анулювання дозволу створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Судом не приймаються до уваги пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо прибуття на підприємство невідомих осіб, непред’явлення ним посвідчень та наказу на проведення перевірки, оскільки дані обставини в направленні на проведення перевірки уповноваженою особою позивача не зазначені, в той час як підставою недопущення до перевірки даною особою вказано, що на теперішній час підприємством ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» в Одеський окружний адміністративний суд поданий адміністративний позов до Головного управління Держпраці в Одеській області з проханням скасувати наказ Головного управління Держпраці в Одеській області щодо проведення планової перевірки ТОВ ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» відповідно до повідомлення №15/01-28-720 від 18.05.2016 року і на теперішній час вищезазначений адміністративний позов прийнятий до провадження Одеським окружним адміністративним судом, у зв'язку з чим уповноваженою особою вищезазначеного суб'єкта господарювання повідомлено, що проведення планової перевірки неможливо до отримання судового рішення.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що прибув на об’єкт перевірки, пред’явив службове посвідчення, надав копію направлення начальнику порту, проте останній відмовився у наданні доступу на проведення перевірки у зв’язку з розглядом Одеським окружним адміністративним судом справи за позовом ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування наказу Головною управління Держпраці в Одеській області щодо проведення планової перевірки ТОВ ПАТ «ІРП «Дунайсудносервіс» відповідно до повідомлення №15/01-28-720 від 18.05.2016 року, про що складено акт про недопущення до перевірки від 08.06.2016 року. Так, свідком пояснено, що останнім не складався протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з тим, що, порадившись з безпосереднім керівником, було прийнято рішення не складати такий протокол до розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення посадовими особами відповідача не складався, а акт про не допуск на об'єкт перевірки від 08.06.2016 року не є допустимим доказом створення перешкод під час проведення перевірки, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для анулювання дозволів територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області від 08.06.2012 року №405.12.51 та № 406.12.51 з посиланням на абз.6 ч.12 ст.21 Закону України «Про охорону праці.

Наявність інших підстав, визначених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», для анулювання дозволів відповідачем не доведено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наказ Головного управління Держпраці в Одеській області №732 «Про анулювання дозволу» від 17.06.2016 року є неправомірним та підлягає скасуванню як такий, що виданий без передбачених на це Законом підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Держпраці в Одеській області №732 від 17.06.2016 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 02 серпня 2016 року

Суддя П.П.Марин

.