Постанова

від 03.08.2016 по справі 824/479/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/479/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до приватного підприємства "Компанія "ВВА" про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути кошти платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках та вилучити готівку з приватного підприємства "Компанії "ВВА" на загальну суму 4073,56 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг по штрафних санкціях в сумі 4073,56 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується довідкою Укрпошти. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто до суду, у зв'язку із тим, що за зазначеною адресою не знаходиться.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Враховуючи приписи ст. ст. 37 та 167 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з таких міркувань.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Компанія ВВА" (60200, м. Сокиряни, вул. Чапаєва, буд. 20, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 38185166) зареєстроване як юридична особа 08.11.2012 р. (а.с. 8-10).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій:

- № 0000321500 від 25.03.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо штрафних санкцій за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 20);

- № 0000551500 від 21.05.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо штрафних санкцій за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 18);

- № 0000801500 від 16.09.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо штрафних санкцій за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 16);

- № 0000141500 від 18.01.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо штрафних санкцій за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 14).

Таким чином, у зв'язку з частковою сплатою в сумі 6,44 грн. за відповідачем рахується заборгованість щодо нарахування штрафних санкцій за платежем єдиний податок з юридичних осіб на загальну суму 4073,56 грн. (1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн.) - 6,44 грн.)

Вказана обставина підтверджується також зворотнім боком облікових карток відповідача (а.с. 21, 22).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право, в т.ч.: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За положеннями п.120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно норм п.58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення рішення про застосування штрафних санкцій: № 0000321500 від 25.03.2015 р., № 0000551500 від 21.05.2015 р., № 0000801500 від 16.09.2015 р. № 0000141500 від 18.01.2016 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Відтак, податкові зобов'язання визначені в податкових повідомленнях-рішеннях в сумі 4073,56 грн. грн., на думку суду, є узгодженими.

Згідно п. 60.6. ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Відповідачем зазначена в рішеннях про застосування фінансових санкцій сума штрафних санкцій не сплачена, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 4073,56 грн. (1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн.) - 6,44 грн.)

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу № 0000321500 від 25.03.2015 р., № 0000551500 від 21.05.2015 р., № 0000801500 від 16.09.2015 р. № 0000141500 від 18.01.2016 р. направлені позивачем на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями. Згідно довідок Укрпошти, вказані поштові відправлення повернуті на адресу Сокирянської ОДПІ, у зв'язку із тим, що за зазначеною адресою не знаходиться, а також за закінченням терміну зберігання (а.с. 13, 15,17,19).

Судом також встановлено, що 19.11.2015 р. позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 16-23 від 16.11.2015 р. на загальну суму 35636, грн. Дана вимога повернута до податкового органу, у зв'язку із тим, що за зазначеною адресою не знаходиться, що підтверджується довідкою Укрпошти від 19.11.2015 р. (а.с. 23, 24).

Таким чином, суд приходить до переконання, що податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу № 0000321500 від 25.03.2015 р., № 0000551500 від 21.05.2015 р., № 0000801500 від 16.09.2015 р. № 0000141500 від 18.01.2016 р., а також податкова вимога форми "Ю" № 16-23 від 16.11.2015 р., з урахуванням вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України, вважаються врученими відповідачу.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, Сокирянською ОДПІ сформовано та направлено на адресу приватного підприємства "Компанія "ВВА" податкову вимогу "Ю" № 16-23 від 16.11.2015 р. З даного періоду податковий борг не переривався.

Оскільки, після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача не змінилася, але податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 р. "Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", якою визначено механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Оскільки поняття "кошти" включає готівку та безготівкові кошти, то судове рішення про стягнення коштів на погашення податкового боргу передбачає стягнення як коштів з рахунків платника, так і вилучення готівки в рахунок погашення податкового боргу. Вирішення ж питання щодо необхідності стягнення готівки або безготівкових коштів належить до компетенції органу державної податкової служби як органу виконання судового рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Не дають підстави для іншого висновку і положення пункту 95.4 ст. 95 ПК України, згідно з яким орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належні та допустимі докази відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 4073,56 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати грошових зобов'язань, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 - 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків приватного підприємства "Компанія "ВВА" у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, кошти в сумі податкового боргу в розмірі 4073,56 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький