Рішення

від 29.07.2016 по справі 904/5299/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.16р. Справа № 904/5299/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЛС-ПЕТРОЛЕУМ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНЕ", смт. Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область

про стягнення 44827,57 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 13 від 13.01.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЛС-ПЕТРОЛЕУМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНЕ" про стягнення 44 827,57 грн. за договором поставки нафтопродуктів №27/08-2015 від 27.08.2015, з яких: 41 569,60 грн. основного боргу, 751,70 грн. 3% річних та 2 416,27 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №27/08-2015 від 27.08.2015, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.07.2016.

26.07.2016 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. В судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34). Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЛС-ПЕТРОЛЕУМ" (постачальник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЖНЕ" (покупець - відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів №27/08-2015, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - нафтопродукти на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору, ціна на товар за даним договором визначається та формується за згодою сторін з урахуванням фактично понесених витрат. Ціна нафтопродуктів, які продаються визначається рахунком постачальника, оплату за яким покупець повинен здійснити протягом 2-х банківських днів з дати його виставлення включно.

Датою здійснення оплати вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.6 договору).

На виконання умов укладеного договору, 10.11.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв дизельне паливо Євро (товар) у кількості 5 658 л. на загальну суму 91 659,60 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткова накладна №181 від 10.11.2015 (а.с. 17) та товарно-транспортна накладна від 10.11.2015 (а.с.20).

Товар за вищевказаною накладною отримав уповноважений на підставі довіреності №52 від 10.11.2015, представник відповідача - ОСОБА_2 (директор) (а.с.19).

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок №120 від 10.11.2015 на суму 91 659,60 грн. (а.с.18).

10.11.2015 відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом по рахунку за 10.11.2015 (а.с.27).

Таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 41 659,60 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків № 2 від 13.05.2016 (а.с. 26).

З метою досудового врегулювання спору, 17.05.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією № 32 від 17.05.2016 щодо необхідності належного виконання договірних зобов'язань, якою просив відповідача сплатити існуючу заборгованість (а.с.21-24).

Станом на час розгляду справи відповідачем суму заборгованості у розмірі 41 659,60 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №181 від 10.11.2015 (а.с. 17) та товарно-транспортною накладною від 10.11.2015 (а.с.20).

З огляду на умови п.4.1. договір, строк оплати товару є таким, що настав - 11.11.2015.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого товару у повному обсязі не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 41659,60 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 751,70 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2416,27 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.7-8), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 751,70 грн. інфляційних втрат у сумі 2416,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЖНЕ" (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Жовтнева, 50, код 37789140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЛС-ПЕТРОЛЕУМ" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора), 54/34, код 31735235) суму основного боргу у розмірі 41 659,60 грн., 3% річних у розмірі 751,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 416,27 грн. та суму судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2016

Суддя ОСОБА_3