Ухвала

від 02.08.2016 по справі 914/4494/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.08.2016 р.                                                             Справа№ 914/4494/14

Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З., розглянувши матеріали

Скарги: Приватного акціонерного товариства"Галичина", м. Радехів

про: визнання незаконними дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50351347

у справі: №914/4494/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства"Галичина", м. Радехів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яппі трейдинг», м. Київ

про: стягнення 7 992,78 грн. основного боргу, 95,93 грн. 3% річних, 695,60 грн. пені, 2 397,83 грн. штрафу, 479,57 грн. інфляційних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

скаржника ( стягувач, позивач): не з'явився

боржник (відповідач): не з'явився

ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві: не з'явився.

Відводу складу суду не заявлялось. Клопотань про фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступила скарга (вх. №3068/16 від 08.06.2016р.) від Приватного акціонерного товариства "Галичина" на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у ВП ВП №50351347, в якій просить:

«- визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14;

- визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №50351347, яка полягає у невжитті передбачених п.п. 3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.06.2016 р. розгляд скарги призначено на 21.06.2016 р.

В судове засідання 21.06.2016 року представник скаржника (позивача) не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.06.2016 року не виконав.

В судове засідання 21.06.2016 року представник боржника (відповідача) не з'явився, обґрунтованого відзиву на скаргу не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.06.2016 року не виконав.

Представник ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання 21.06.2016 року не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.06.2016 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.06.2016 року розгляд справи відкладено на 12.07.2016 року.

11.07.2016 року за вх. №29228/16 відзиву державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві на виконання вимог ухвали господарського суду Львівського області від 21.06.2016 року по справі №914/4494/14 поступили належним чином завірені копії матеріалів ВП №50351347.

В судове засідання 12.07.2016 року представник скаржника (позивача) не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

В судове засідання 12.07.2016 року представник боржника (відповідача) не з'явився, обґрунтованого відзиву на скаргу не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Представник ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання 12.07.2016 року не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду виконав частково.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.07.2016 року розгляд справи відкладено на 02.08.2016 року.

В судове засідання 02.08.2016 року скаржника (стягував, позивач) не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 12.07.2016 року не виконав.

В судове засідання 02.08.2016 року представник Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції Львівської області не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 12.07.2016 року не виконав.

В судове засідання 02.08.2016 року представник боржника (відповідача) не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи(докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 12.07.2016 року не виконав.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що як ухвала про призначення скарги до розгляду, так і ухвала про відкладення розгляду справи , відправлялись судом учасникам судового процесу за адресою їх місцем знаходження, яка значиться у скарзі та у витягах з ЄДРПОУ (докази є у справі).

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце судового розгляду справи.

А тому, суд розглядає скаргу за наявними в справі доказами, згідно ст. 75 ГПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази їх в сукупності, встановив, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації “Всеукраїнська інвестиційна асоціація” від 31.10.2014 р. у справі №16-03/0914 (третейський суддя – Осипович В.М.), позов Приватного акціонерного товариства "Галичина" задоволено та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Яппі трейдинг” на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина" 7 992,78 грн. – основного боргу, 695,60 грн. - пені, 2 397,83 грн. – штрафу, 479,57 грн. - інфляційних, 95,93 грн. - 3% річних та 250,00 грн. – на відшкодування сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.01.2015 року із врахуванням ухвали про виправлення описки від 16.01.2015 року у справі №914/4494/14, суд ухвалив:

1.          заяву Приватного акціонерного товариства "Галичина" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 31.10.2014 р. у справі №16-03/0914 задоволити.

2.          Видати заявнику наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 31.10.2014 р. у справі №16-03/0914 за позовом Приватного акціонерного товариства "Галичина" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яппі трейдинг” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Яппі трейдинг” (місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 28/2, офіс 43; ідентифікаційний код юридичної особи: 37265690) на користь Приватного акціонерного підприємства "Галичина" (місцезнаходження: 80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вулиця Б. Хмельницького, буд. 120; ідентифікаційний код юридичної особи: 25553579) стягнення 7 992,78 грн. основного боргу, 95,93 грн. 3% річних, 695,60 грн. пені, 2 397,83 грн. штрафу, 479,57 грн. інфляційних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яппі трейдинг» (місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 28/2, офіс 43; ідентифікаційний код юридичної особи: 37265690) на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина" (місцезнаходження: 80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вулиця Б. Хмельницького, буд. 120; ідентифікаційний код юридичної особи: 25553579) стягнення 7 992,78 грн. основного боргу, 95,93 грн. 3% річних, 695,60 грн. пені, 2 397,83 грн. штрафу, 479,57 грн. інфляційних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яппі трейдинг» (місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 28/2, офіс 43; ідентифікаційний код юридичної особи: 37265690) на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина" (місцезнаходження: 80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вулиця Б. Хмельницького, буд. 120; ідентифікаційний код юридичної особи: 25553579) 1827 грн. понесених витрат на сплату судового збору за подачу заяви в господарський суд Львівської області.

5.          Сторона - Приватне акціонерне товариство "Галичина" на користь якої видано виконавчий документ, одержує його безпосередньо в господарському суді Львівської області.

6.          Повернути Постійно діючому третейському суду при Західній універсальній товарній біржі (79005, м. Львів, вул. Івана Франка, 9) справу №16-03/0914 за позовом Приватного акціонерного товариства"Галичина" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яппі трейдинг» про стягнення 7 992,78 грн. основного боргу, 95,93 грн. 3% річних, 695,60 грн. пені, 2 397,83 грн. штрафу, 479,57 грн. інфляційних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

7.          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

29.01.2016 року господарським судом Львівської області було видано наказ у справі №914/4494/14 (бланк 040254) про стягнення з ТзОВ «Яппі трейдінг» на користь ПАТ «Галичина» стягнення 7 992,78 грн. основного боргу, 95,93 грн. 3% річних, 695,60 грн. пені, 2 397,83 грн. штрафу, 479,57 грн. інфляційних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

Постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 02.03.2016р. відкрито виконавче провадження № 50351347 із виконання вищезгаданого наказу.

Постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. повернуто вищезгаданий наказ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можебути звернуто стягнення.

Як вважає заявник, дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови від 31.03.2016р. ВП № 50351347 про повернення виконавчого документу стягувачу є незаконними, а постанова ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. ВП № 50351347 підлягає визнанню недійсною, виходячи з наступного:

порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюється Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавчими діями слід вважати визначений законом перелік можливих чи обов'язкових способів діяльності державного виконавця за участю необхідних осіб (сторони, поняті, перекладач, спеціаліст), спрямованих на неупереджене, своєчасне та повне виконання рішення.

Всупереч вимогам ч.1 ст. 11 Закону державний виконавець не вжив усіх необхідних дій для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14.

Відповідно до п.1.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. № 43/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2003р. за № 388/7709 (далі - Положення) Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Згідно із п.1.4. Положення реєстраторами Єдиного реєстру є: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, структурні підрозділи головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції з питань державної виконавчої служби (далі – органи ДВС), які здійснюють його ведення.

Відповідно до п.3.1. Положення до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій.

Згідно із п. 3.2. Положення унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС.

Відповідно до п.3.3. Положення відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

Згідно із п. 3.6. Положення постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. У разі тимчасової відсутності доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (через перебої в електропостачанні, електрозв'язку тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчогопровадження без використання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього.

Отже, за змістом Положення Єдиний реєстр є джерелом вичерпної інформації про усі вчинені державним виконавцем виконавчі дії щодо виконання рішення.

Згідно із отриманою скаржником з Єдиного реєстру 27.05.2016р. Інформації про виконавче провадження №50351174 з метою виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14 державний виконавець вчинив лише дві виконавчі дії 02.03.2016р. відкрив виконавче провадження та 31.03.2016р. повернув виконавчий документ стягувачу.

Жодних інших дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Львівської області 29.01.2015р. № 914/4494/14, державний виконавець не вчиняв.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

3. державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

3.          з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

5.          накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6. накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

11. викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;

13. накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових

осіб у випадках, передбачених законом;

16. вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17. з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18. у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

20. здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Державний виконавець не вжив передбачених п.п. 3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч. 3 ст. 11 Закону заходів для виконання наказу Господарського суду Львівської області 29.01.2015р. № 914/4494/14, а повернув виконавчий документ стягувану постановою від 31.03.2016 року ВП №50351347, що є незаконним на думку скаржника що і слугувало підставою для звернення до суду з даною скаргою.

Як зазначено в п. 6 листа ВССУ від 28.01.2013 №24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншоїпосадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» якщо обов'язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені (наприклад, за статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець за певних умов зобов'язаний звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини та ін.), то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим.

З огляду на те, що законодавством не передбачено строків вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених п.п. 3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч. 3 ст. 11 Закону, а постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 31.03.2016р. наказ повернуто стягувачу без вчинення таких виконавчих дій, то ПрАТ «Галичина» приходить до висновку, що бездіяльність державного виконавця порушує права товариства на повне та своєчасне виконання судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Всупереч вимогам ч.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» постанова ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення наказу стягувачу разом із самим наказом була надіслана в адресу ПрАТ «Галичина» супровідним листом від 31.03.2016р. №743/3 лише 21.05.2016р., що підтверджується штемпелем на конверті.

Відповідно до ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними.

Оскаржувана постанова разом із супровідним листом від 31.03.2016р. №743/3 була надіслана в адресу товариства 21.05.2016р., що підтверджується штемпелем на конверті.

Про оскаржувану постанову ПрАТ «Галичина» та бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві стало відомо 24.05.2016р. при надходженні постанови поштою, що підтверджується відміткою канцелярії товариства на постанові (вх. № 385).

На підставі вищевикладеного скаржник просить:

- визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14;

- визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50351347, яка полягає у невжитті передбачених п.п. 3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа із підстав, передбачених п.2, ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження в тому числі має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Чинне законодавство, зокрема Закон України "Про виконавче провадження", надає виконавчій службі доволі широке коло повноважень для своєчасного та повного виконання рішень судів.

Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі «Деркач та Палек проти України» (Заяви № № 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб оста точне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і опе ративність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рі шень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернен ня до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши зібрані докази у справі та оцінити їх в сукупності, суд вважає, що скарга ПАТ «Галичина» підлягає задоволенню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено:

« 1. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2.          Державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом».

Згідно із отриманою з єдиного реєстру 27.05.2016 р. Інформації про виконавче провадження №50351347 та із матеріалів ВП №50351347, що надіслав ВДВС Печерського РУЮ м. Києва вбачається, що державний виконавець вчинив лише дві виконавчі дії: 02.03.2016 р. відкрив виконавче провадження та 31.03.2016 р. повернув виконавчий документ стягувачу.

Жодних інших дій, спрямованих на виконання наказу господарського суду Львівської області від 29.01.2015 р. № 914/4494/14, державний виконавець не вчиняв.

Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про скерування стягувачу постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.03.2016 р. ВП №50351347, а також відсутні документи (запити відповіді, повідомлення) у ВП №50351347, які слугували підставою для прийняття постанови 31.03.2016 р. ВП №50351347.

Одночасно, суд зазначає, що керуючись нормами ст. 30 ЗУ “Про виконавче провадження”, сплив шестимісячного строку для проведення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/4494/14 від 29.014.2015 р. слід обчислювати з 02.03.2016 р.

Отже шестимічяний строк для проведення виконавчих дій з виконання даного наказу повинен був сплинути 02.09.2016 р.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ м. Києва передчасно було винесено постанову ВП №50351347 від 31.03.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки строк для проведення виконавчих дій з виконання наказу №914/4494/14 від 29.01.2015 р. ще не був сплив і державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ м. Києва в межах шестимісячного строку до 02.09.2016 р. не був позбавлений права здійснити інші виконавчі дії, на які надано йому право Законом України "Про виконавче провадження" у процесі здійснення виконавчого провадження.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що скарга ПрАТ «Галичина» про визнання незаконними дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50351347 у справі №914/4494/14 підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. 22, 33, 36, 75, 86, ст. 121-2 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1.          Скаргу ПрАТ «Галичина» на Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання незаконними дій та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50351347 у справі №914/4494/14 – задоволити.

2.          Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. № 914/4494/14.

3.          Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві.

4.          Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 31.03.2016р. ВП №50351347 про повернення виконавчого документу стягувачеві.

5.          Визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50351347, яка полягає у невжитті передбачених п.п. 3, 5, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 20 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області від 29.01.2015р. №914/4494/14.

Суддя                                                                                 Долінська О.З.