ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2016 р.Справа № 922/1996/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Олімп", м. Харків до ТОВ "Коралл ЛЛС", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:
позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - не з*явився
ВСТАНОВИВ:
В червні 2016 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" (надалі - позивач) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл ЛЛС" (відповідача) заборгованість за договором поставки в розмірі 316 384,00 грн. (основна сума боргу), 140 447,81 грн. проценти та пеня), інфляційне збільшення суми боргу за договором, а всього 501,831,81 грн. та судовий збір в розмірі 7527,47 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем по справі умов наступних договорів № 19/03-2015 від 19.03.2015 року, № 06/05-2015 від 06.05.2015 року, № 26/05-2015 від 26.05.2015 року, в частині не сплати грошових коштів за поставлений позивачем товар.
29.07.2016 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача ( р/р 2600005232402 в ПАТ КБ" Приватбанк" Харківська філія , МФО 351533) на користь Позивача ( р/р 26000001363481 в АТ" ОТП Банк " МФО 300528) суму заборгованості за договором поставки в розмірі 361384,00 грн. - сума основного боргу, 116576,23 грн. проценти та пеня, інфляційне збільшення суми за договором , а всього разом 477960,23 грн., та судовий збір.
Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву та продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав, справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.
За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( АДРЕСА_1). У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Як убачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду Харківської області від 22.06.1 року про порушення провадження у справі , від 11.07.16 року та від 19.07.2016 року про відкладення розгляду справи скеровувались ТОВ" Коралл ЛЛС" за адресами вказаними позивачем. При цьому, поштові відправлення скеровані судом за адресою підприємства зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повертались до суду з посиланням на вибуття адресата та закінчення строку зберігання поштового відправлення. Отже, судом для забезпечення прав відповідача на участь у розгляді даної справи вжиті усі необхідні заходи для належного повідомлення сторін, розгляд справи відкладався неодноразово, втім у судові засідання відповідач не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча був обізнаний про розгляд справи, відтак відповідач мав можливість на реалізацію процесуальних прав визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , зокрема подати докази, письмові пояснення, в яких навести свої доводи та міркування.
Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Так, 19.03.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 19/03-2015 (Договір-1). У відповідності до предмету договору, Продавець (позивач) зобов'язався передати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити в строки згідно з умовами договору товар, який повинен відповідати наступній номенклатурі: просо жовте фуражне ДСТУ 5026:2008 в кількості 21,5 тон, ціна за одиницю з ПДВ 20% становить 8976,00 грн., сума з ПДВ 20 % становить 192984,00 грн., ПДВ 32164,00 грн.
Сторонами погоджений строк поставки - квітень 2015 року (п.3.1 Договору-1). Умови поставки - самовивіз зі складу продавця: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 (п.3.2 договору). Покупець (позивач по справі) розраховується з Продавцем (відповідачем) за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (відповідача) (п.4.1 Договору-1). Оплата проводилась у вигляді часткової передплати в сумі 60 000,00 грн. залишок суми сплачується Покупцем після відвантаження на протязі 10 календарних днів (п.4.2 Договору-1).
20.03.2015 року, відповідно до платіжного доручення №73_3N031/1, позивачем було здійснено попередню оплату за товар на загальну суму 60000,00 грн. 23.04.2015 року у відповідності до видаткової накладної № ХфОл0012659 ТОВ "Олімп" (позивач) продав, а відповідач прийняв просо провіяне в кількості 21,5 тон на загальну суму 192984,00 грн. (а.с.30).
Зобов'язання відповідача по оплаті за поставлений товар настало 04.05.15, відповідно до п.4.2 Договору-1, однак, як стверджує в позовній заяві позивач, відповідач порушив свої зобов'язання та здійснив тільки часткову оплату за поставлений товар.
22 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 13000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 142_5М014/.
22 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню сплату за просо на загальну суму 9000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 143_5М015/.
03 червня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 148_63009/.
03 червня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 149_63025/.
Таким чином, станом на 14.06.16 утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за Договором-1 у сумі 90 984,00 грн.
Умовами договору сторони передбачили , що розрахунки з відповідачем за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця ( позивача по справі) ( п.4.1 договору). Оплата проводиться у вигляді часткової передплати в сумі 60000,00 грн., залишок суми сплачується Покупцем після відвантаження на протязі 10 календарних днів ( п.4.2 договору).
Тобто, судом встановлено, що строк поставки товару - квітень 2015 року ( п.3.1 договору).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає, що позивачем доведено факт не оплати товару відповідачем за договором № 19/03-2015 на суму 90984,00 грн. і в цій частині позов підлягає задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги в частині основного боргу є доведеним матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 90984,00 грн.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з без дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .
Нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, обмежено шестимісячним терміном від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач звернувся з позовом до суду 21.06.2016 року , про що свідчить штам вхідної кореспонденції. Тобто, пеня повинна рахуватися починаючи з 04.04.2015 року по 04.04.2016 року. Позивач нарахував пеню за період з 04.05.2015 року по 04.06.2015 року, тобто після строку позовної давності. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 18585,66 грн. в частині стягнення 8735,75 грн. відмовляється.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1151,63 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2522,92 грн. грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати послуг, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3 % річних та інфляційних витрат, суд вважає, що інфляційні втрати в сумі 2522,92 грн. та 3 % річних - 1151,63 грн. підлягають стягненню з відповідача.
06.05.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/05-2015 (Договір-2). За яким продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити в строки згідно з умовами договору товар, який повинен відповідати наступній номенклатурі: просо жовте фуражне ДСТУ 5026:2008 в кількості 63 тонни, ціна за одиницю з ПДВ 20% становить 7400,00 грн., сума з ПДВ 20 % становить 466200,00 грн., ПДВ 77700,00 грн.
Відповідно до п.3.1 Договору-2, строк поставки - травень 2015 року. Оплата проводиться у вигляді часткової передплати в сумі 155400,00 грн., залишок суми оплачується до 13.05.15 року.
06.05.2015 року, відповідно до платіжного доручення №114_56028, Позивачем було здійснено попередню оплату за товар на загальну суму 80000,00 грн.
07.05.2015 року у відповідності до видаткової накладної № ХфОл0015596 позивач(Продавець) поставив, а відповідач (Покупець) прийняв просо віяне в кількості 42 тон на загальну суму 310 800,00 грн.
08 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 25 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 126_58005/.
08 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату та просо на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 127_58016/.
14 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 8000,00 грн., що підтверджується платіжним і дорученням № 133_5Е017/.
15 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 6000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134_5F005/.
15 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 135_5F010/.
18 травня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 7400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 136_5І038/.
04 червня 2015 року Відповідачем було здійснено попередню оплату за просо на загальну суму 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 151_64038/.
Після чого позивачем було припинено постачання товару , основний борг утворився на суму 142 400,00 грн.
Таким чином, позивачем було поставлено товар на загальну суму 310800,00 грн., а відповідачем здійснено оплату в частині, а саме на суму 168400,00 грн. В результаті чого, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар по Договору-2 в сумі 142 400,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача .
Пеня заявлена до стягнення по договору № 06/05-2015 в розмірі 41838,92 грн., яка підлягає задоволенню частково в розмірі 30633,56 грн. , оскільки пред*явлена з пропущеним строком позовної давності.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2280,78 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати послуг, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3 % річних та інфляційних витрат, суд вважає, що 3 % річних - 2280,78 грн. підлягають стягненню з відповідача.
26.05.2015 року між сторонами було укладено договір № 26/05-2015 (надалі Договір-3). За яким позивач зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити в строки згідно з умовами договору товар, який повинен відповідати наступній номенклатурі: просо жовте фуражне ДСТУ 5026:2008 в кількості 20 тон, ціна за одиницю з ПДВ 20% становить 7400,00 грн., сума з ПДВ 20 % становить 148000,00 грн., ПДВ 24666,67 грн.
Відповідно до п.3.1 Договору-3, строк поставки - травень 2015 року. Оплата проводиться покупцем до 30.05.15 року.
26.05.15 року, відповідно до видаткової накладної № ХфОл0015716 позивачем було здійснено поставку товару - просо вагове у кількості 20 000 кг. на загальну суму 148 000,00 грн.
02.09.15 року відповідачем було здійснено оплату за просо на загальну суму 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 192_92024/. Станом на 14.06.16 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар по Договору-3 в сумі 128000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2114,63 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1775,79 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати послуг, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3 % річних та інфляційних витрат, суд вважає, що позивачем вірно розраховані 3 % річних - 2114,63 грн. та інфляційні втрати 1755,79 грн.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 37903,34 грн. то вона підлягає частковому задоволенню в розмірі 32794,30 грн. у зв*язку з пропуском позивачем строку позовної давності .
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1,2, 33,44,75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 29.07.2016 року.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл ЛЛС" ( м. Харків. АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 39546130, р/р 2600005232402 в ПАТ КБ "Приватбанк" Харківська філія МФО 351533, код банку 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" ( м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 119 код ЄДРПОУ 30035671 р/р 26000001363481 в АТ" ОТП Банк" МФО 300528) суму основного боргу 361384,00 грн., інфляційні втрати - 4278,71 грн., 3 % річних - 5864,17 грн. пеню - 82013,52 грн. та судовий збір 6803,10 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 25050,15 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.08.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59416352 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лаврова Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні