Рішення

від 19.04.2007 по справі 11/1736

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1736

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2007 р.Справа № 11/1736

За позовом  приватного підприємства «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ

до приватного підприємства «7 днів»м. Хмельницький

до приватного підприємця Матковського Вільяма Вільямовича  м. Хмельницький

про стягнення  6 760 грн. 20 коп.

                                                                                                                                                Суддя            Д.І.Радченя

за участю представників сторін:

від позивача      Комаричев А.В. –представник за довіреністю №11 від 03.01.2007р.

від відповідачів  не з'явився  

Позивач –ПП «Луганська бісквітна фабрика» м. Луганськ звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПП «7 днів»м. Хмельницький на свою користь заборгованості в розмірі 6 760, 20 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.06.2006р. договору поставки,  з яких 6 119, 83 грн. сума основного боргу та 640, 37 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від  19.03.2007 року порушено провадження у справі № 11/1736 та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки ПП «7 днів»в межах суми заборгованості 6 760, 20 грн. Видано відповідний наказ, який направлявся для обов'язкового виконання ДВС м. Хмельницького.

Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Ухвалою суду від 29.03.2007р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено приватного підприємця Матковського Вільяма Вільямовича  м. Хмельницький, а розгляд справи відкладався через подане першим відповідачем клопотання щодо відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 19.04.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 19.04.2007р. повноважні представники відповідачів не з'явився, витребуваних судом документів не подали та позовні вимоги не оспорили.

Неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідачів суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01 червня 2006 року між ПП «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ (постачальник) та ПП «7 днів»м. Хмельницький, в особі директора Матковського В.В. (покупець) укладено договір  поставки, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар на умовах даного договору, а покупець в свою чергу прийняти його та оплатити.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, кількість та загальна кількість товару, що підлягає поставці згідно договору, його асортимент та номенклатура фіксується у накладній на товар, яка являється невід'ємною частиною договору.

Згідно розділу 4 договору, постачальник постачає товар на адресу покупця за цінами, що вказуються в накладних на товар та погодженні сторонами при замовленні товару. Загальна вартість товару визначається в розмірі загальної вартості поставленого товару згідно договору. Товар постачається на адресу покупця на умовах, погоджених сторонами при замовленні товару. Перехід права власності на товар до покупця переходить в момент відмітки представника покупця в документах постачальника щодо фактичного його отримання.

Оплата товару покупцем здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Так на виконання умов даного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято через Матковського В.В. на підставі довіреності на отримання товару серії ЯЛМ №033768 від 10.08.2006р. товар на загальну суму 7 675, 21 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні:  №РН-0000852 від 18.07.2006р. на суму 2 115, 20 грн.; №РН-0000941 від 07.08.2006р. на суму 3 277, 13 грн.; №РН-0000998 від 20.08.2006р. на суму 2 282, 88 грн.

Свої зобов'язання відповідач виконав частково, і станом на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі  6 119, 83 грн.

Однак, як вбачається з наданих позивачем видаткових накладних, а саме: по накладній №РН-0000941 від 07.08.2006р. товар на суму 3 277, 13 грн. отримано приватним підприємством «7 днів», про, що свідчить печатка підприємства. По накладних №РН-0000852 від 18.07.2006р. та  №РН-0000998 від 20.08.2006р. товар на суму 4 398, 08 грн. отримано приватним підприємцем Матковським В., про що свідчить відмітка штампу підприємця.

Враховуючи, це, суд вважає за необхідне, з відповідача –приватного підприємства «7 днів»стягнути на користь позивача заборгованість за отриманий товар в сумі 1 721, 75 грн., та з відповідача - приватного підприємця Матковського В. –4 398, 08 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору, в разі порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми простроченої суми за кожен день прострочки.

На  підставі цього позивачем нараховано відповідачу до сплати  пеню за неналежне виконання договірних зобов'язань в розмірі 640, 37 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору поставки від 01.06.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги те, що договір  поставки від 01.06.2006 року укладено між ПП «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ та першим відповідачем - ПП «7 днів»м. Хмельницький, у відповідності до умов якого в разі порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми простроченої суми за кожен день прострочки (п. 7.3 договору), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - «ПП «7 днів»пеню в сумі 145, 95 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги «Луганська бісквітна фабрика»підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов приватного підприємства «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ до приватного підприємства «7 днів»м. Хмельницький до приватного підприємця Матковського Вільяма Вільямовича  м. Хмельницький про стягнення  6 760 грн. 20 коп.  задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства «7 днів»м. Хмельницький, вул.. П. Мирного, 32, кв. 151 (код 33663875) на користь приватного підприємства «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ, вул. Звейнека, 31 (код 13383764) –1 867, 70 грн. заборгованості (з яких 1 721, 75 грн. сума основного боргу та 145 ,95 грн. пені), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 28, 18 грн. та  32, 60 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємця Матковського Вільяма Вільямовича  м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 32, кв. 151 (код 2529102519) на користь приватного підприємства «Луганська бісквітна фабрика»м. Луганськ, вул. Звейнека, 31 (код 13383764) –4 398, 08 грн. заборгованості, витрати по оплаті державного мита в розмірі 66 ,36 грн. та  76, 77 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя