ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2016Справа №910/9599/16
За позовом Іноземного підприємства "Логін"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "V Сервіс"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейлтехнолоджинью"
про стягнення грошових коштів
Суддя Ю.В. Цюкало
Представники сторін:
від позивача: Богатих Д.С. - за довіреністю від 01.10.2015 року;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились.
В судовому засіданні 13 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
У травні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Іноземного підприємства "Логін" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "V Сервіс" (відповідач-1) про стягнення 2 245 812,08 грн. основного боргу, 571 482,27 грн. пені, 157 184,39 грн. інфляційних втрат, 60 360,05 грн. 3% річних та 67 374,36 грн. штрафу; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейлтехнолоджинью" (відповідач-2) про стягнення 2 008 886,60 грн. основного боргу, 511 192,83 грн. пені, 140 601,97 грн. інфляційних втрат, 53 992,27 грн. 3% річних та 60 266,60 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору про переведення боргу № ЕК 23/15 від 01.06.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 910/9599/16. Розгляд справи призначено на 22.06.2016 року.
У судове засідання, призначене на 22.06.2016 року, представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 13.07.2016 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2014 року між Іноземним підприємством «Логін» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (покупець) укладено Договір поставки № 60/В-41114-2014 (далі - Договір поставки), згідно з п. 1.1. якого постачальник, здійснюючи оптову торгівлю непродовольчими товарами, поставляє та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар (товар) згідно з умовами договору, загальна кількість та асортимент якого вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що поставляється за договором, визначаються у накладних на товар, що додається та є невід'ємними частинами договору, прирівнюються сторонами до специфікації та мають її силу.
Актом звірки розрахунків, складеним постачальником та покупцем встановлено, що станом на 31.05.2015 року заборгованість останнього складає 4 254 678,68 грн.
01.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «V сервіс» (новий боржник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейлтехнолоджинью» (новий боржник-2) та Іноземним підприємством «Логін» (кредитор) укладено Договір про переведення боргу № ЕК 23/15 (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого вказаним договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони - первісного боржника на нового боржника у грошовому зобов'язанні первісного боржника перед кредитором, що виникло із Договору поставки № 60/В-41112-2014 від 01.03.2014 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (основний договір) на підставі видаткових накладних на загальну суму 4 254 678,68 грн.
Пунктом 2 Договору сторони погодили, що невиконані первісним боржником грошові зобов'язання первісного боржника перед кредитором в розмірі 4 254 678,68 грн. (зобов'язання), що виникли на підставі основного договору та видаткових накладних, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною договору, зобов'язується виконати новий боржник-1 та новий боржник-2, які вступають у зобов'язання та мають виконати обов'язок перед кредитором. Новий боржник-1 та новий боржник-2 зобов'язані сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених у договорі.
Згідно з п. 3 Договору новий боржник-1 зобов'язується оплатити суму грошового зобов'язання за основним договором за видатковими накладними в розмірі 2 245 812,08 грн.
Відповідно до п. 4 Договору новий боржник-2 зобов'язується оплатити суму грошового зобов'язання за основним договором за видатковими накладними в розмірі 2 008 866,60 грн.
Новий боржник-1 та новий боржник-2 зобов'язуються оплатити відповідні суми грошового зобов'язання за договором протягом 30 календарних днів з дня укладення договору, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок кредитора (п. 5 Договору).
Згідно з п. 8 Договору новий боржник-1 та новий боржник-2 підтверджують, що їм була передана вся необхідна інформація (копії документів) щодо зобов'язань, пов'язана із основним договором, а саме: Договір поставки № 60/В-41114-2014 від 01.03.2014 року, акт звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, та зокрема і та інформація, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.
Відповідно до п. 10 Договору у випадку прострочення оплати новим боржником-1 та новим боржником-2 відповідно до п. 5 договору, новий боржник-1 та новий боржник-2 зобов'язані відшкодувати кредитору усі збитки, завдані простроченням та сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення оплати. У разі, якщо прострочення оплати триває більше 30 календарних днів з дати, коли така оплата повинна була бути здійснена. Новий боржник-1 та новий боржник-2, окрім вищевказаної пені, зобов'язані сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми своїх грошових зобов'язань відповідно до розміру у зобов'язанні за договором. Новий боржник-1 та новий боржник-2, на вимогу постачальника зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджує, що відповідачем-1 та відповідачем-2 допущено невиконання зобов'язань за Договором про переведення боргу № ЕК 23/15 від 01.06.2015 року щодо оплати грошових коштів, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача-1 2 245 812,08 грн. основного боргу, 571 482,27 грн. пені, 157 184,39 грн. інфляційних втрат, 60 360,05 грн. 3% річних та 67 374,36 грн. штрафу, з відповідача-2 2 008 886,60 грн. основного боргу, 511 192,83 грн. пені, 140 601,97 грн. інфляційних втрат, 53 992,27 грн. 3% річних та 60 266,60 грн. штрафу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Матеріалами справи підтверджено, що за Договором про переведення боргу № ЕК 23/15 від 01.06.2015 року ТОВ "V Сервіс" та ТОВ "Рітейлтехнолоджинью" зобов'язались виконати зобов'язання ТОВ «Е-Комерс» щодо оплати 2 245 812,08 грн. та 2 008 886,60 грн. відповідно, які виникли перед Іноземним підприємством "Логін" на підставі Договору поставки № 60/В-41114-2014 від 01.03.2014 року.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи те, що строк оплати грошових коштів відповідно до п. 5 Договором про переведення боргу № ЕК 23/15 від 01.06.2015 року настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати вказаних грошових коштів станом на день розгляду спору відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 2 245 812,08 грн. основного боргу та з відповідача-2 2 008 886,60 грн. основного боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд, з урахуванням умов Договору, фактичних обставин справи, дійшов висновку про правильність такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача-1 підлягає стягненню 157 184,39 грн. інфляційних втрат, 60 360,05 грн. 3% річних, а з відповідача-2 140 601,97 грн. інфляційних втрат і 53 992,27 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу в розмірі 3% від суми боргу, наданий позивачем, з урахуванням п. 10 Договору, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильним, у зв'язку із чим з відповідача-1 підлягає стягненню 571 482,27 грн. пені і 67 374,36 грн. штрафу, з відповідача-2 511 192,83 грн. пені та 60 266,60 грн. штрафу.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "V СЕРВІС" (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, корпус 2, ідентифікаційний код 38398776) на користь Іноземного підприємства "ЛОГІН" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 62-Б, ідентифікаційний код 38204178), грошові кошти: 2 245 812,08 грн. (два мільйони двісті сорок п'ять тисяч вісімсот дванадцять гривень 08 копійок) основного боргу, 571 482,27 грн. (п'ятсот сімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дві гривні 27 копійок) пені, 157 184,39 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 39 копійок) інфляційних втрат, 60 360,05 грн. (шістдесят тисяч триста шістдесят гривень 05 копійок) 3% річних, 67 374,36 грн. (шістдесят сім тисяч триста сімдесят чотири гривні 36 копійок) штрафу та 46 533,20 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот тридцять три гривні 20 копійок) судового збору. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТЕЙЛТЕХНОЛОДЖИНЬЮ" (03083, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 34, корпус 4, ідентифікаційний код 39773770) на користь Іноземного підприємства "ЛОГІН" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 62-Б, ідентифікаційний код 38204178), грошові кошти: 2 008 886,60 грн. (два мільйони вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 60 копійок) основного боргу, 511 192,83 грн. (п'ятсот одинадцять тисяч сто дев'яносто дві гривні 83 копійки) пені, 140 601,97 грн. (сто сорок тисяч шістсот одна гривня 97 копійок) інфляційних втрат, 53 992,27 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 27 копійок) 3% річних, 60 266,60 грн. (шістдесят тисяч двісті шістдесят шість гривень 60 копійок) штрафу та 41 624,10 грн. (сорок одна тисяча шістсот двадцять чотири гривні 10 копійок) судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.07.2016 року.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59420203 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні