Рішення

від 13.07.2016 по справі 910/10615/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/10615/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-К»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Юридична компанія «Слєсарєв і Погребняк»

про визнання права власності

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Латипов С.І., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-К» (далі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «Юридична компанія «Слєсарєв і Погребняк» (далі - відповідач) про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2016 було порушено провадження у справі № 910/10615/16, розгляд справи призначено на 13.07.2016.

11.07.2016 представником відповідача був поданий письмовий відзив на позов.

У судове засідання 13.07.2016 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2016 не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з твердженнями позивача, 13 грудня 2003 на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бардичевою Ж.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 25689, позивачем у Голосіївської районної ради в м. Києві, в особі Фонду приватизації комунального майна Голосіївського р-ну м. Києва, було придбано нежиле приміщення № 63, загальною площею 239,40 кв.м., яке розташоване в м. Києві по пр. Науки, 35 (в літері А) та зареєстровано на праві власності Київським міським бюро технічної інвентаризації 27.01.2004 за реєстровим №6109-П в реєстровій книзі 86п-252, що підтверджується інформаційною довідкою КП «КМБТІ» НЖ-2016 №1486 від 13.05.2016.

Позивач зазначає суду про те, що оригінал Договору № 25689 від 13 грудня 2003, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бардичевою Ж.О. було втрачено, про що зроблено відповідне звернення в головне управління Національної поліції у місті Києві Голосіївського управління поліції, що підтверджується відповіддю №53/6027028 від 29.04.2016.

Згідно з відповіддю Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова О.Ю. №201/01-16 від 18.04.2016 р. згідно запису у єдиному реєстрі нотаріусів нотаріус Бардичева Ж.О. припинила свою діяльність 03.04.2006 р. згідно наказу № 63/02.

Згідно з відповіддю Київського державного нотаріального архіву №464/02-05 від 20.04.2016 р. позивачу було повідомлено, що станом на 4 квітня 2016 нотаріально посвідчені документи та документи нотаріального діловодства приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бардичевої Ж.О на відповідне державне зберігання не передавались.

Таким чином, отримати дублікат правовстановлюючого документу на нежиле приміщення №63, загальною площею 239,40 кв.м., яке знаходиться в м. Київ по пр. Науки, 35 (в літері А) не видалось позивачу за можливе.

Згідно з листом б/н від 01.06.2016 Товариство з додатковою відповідальністю «Юридична компанія «Слєсарєв і Погребняк» (далі - відповідач) не визнав належності позивачу на праві власності згадане вище приміщення.

Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності за ним на нежиле приміщення № 63, загальною площею 239,40 кв.м., яке розташоване в м. Києві по пр. Науки, 35 (в літері А).

Згідно з ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 - 3 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що Інформаційною довідкою НЖ-2016 № 1486 від 13.05.2016 Київським міським бюро технічної інвентаризації (далі - Бюро) було надано відповідь на запит позивача від 04.05.2016, з якої вбачається, що згідно з даними Бюро, нежиле приміщення № 63, загальною площею 239,40 кв.м., яке розташоване в м. Києві по пр. Науки, 35 (в літері А) зареєстроване на праві власності за позивачем на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.12.2003, зареєстрованого в реєстрі за № 25689 (реєстрація в Бюро: 27.01.2004 за реєстровим номером № 6109-П в реєстровій книзі 86п-252).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Відповідач у своєму письмовому відзиві визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, беручи до уваги заяву відповідача про визнання позову, суд дійшов до висновку про те, що така заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності на нежиле приміщення № 63, загальною площею 239,40 кв.м, яке знаходитьсч в м. Києві, по пр-ту Науки, 35 (в літері А) за Товариством з обмеженою відпоідальністю «Рута-К» (03028, м. Київ, просп. Науки, будинок 35; ідентифікаційний код: 19245075).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Слєсарєв і Погребняк» (03680, м. Київ, б-р. Івана Лепсе, будинок 6 «З»; ідентифікаційний код: 37638549) на користь Товариства з обмеженою відпоідальністю «Рута-К» (03028, м. Київ, просп. Науки, будинок 35; ідентифікаційний код: 19245075). витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) 00 грн.

Повне рішення складено 29.07.2016.

Суддя О.В. Нечай