Рішення

від 01.08.2016 по справі 910/11167/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016Справа №910/11167/15 За позовом Київської міської ради

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Еф.Дизайн

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне виробничо-комерційне підприємство "Самсон", Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та

за участю прокуратури міста Києва

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Безносик А.О. - представник за довіреністю;

від відповідача - 1: Дудко О.В. - представник за довіреністю; Тісецька А.А. - представник за довіреністю;

від відповідача - 2: Кондратенко Т.О. - представник за довіреністю;

від третьої особи - 1: Лавренюк Б.С. - представник за довіреністю;

від третьої особи - 2: не з'явився;

від третьої особи - 3: не з'явився;

від прокуратури: Бондарчук І.П. (посв. 026128).

СУТЬ СПОРУ:

Київська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" (відповідач-1) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га в м. Києві по вул. Нижній Вал, 17 та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.

04.08.2015 позивач подав заяву про зміну предмету спору у відповідності до якої просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,1 га по вул. Нижній Вал, 17 у Подільському районі м. Києва (код ділянки: 85:641:006, 85:641:007, 85:641:002, 91:099:027) та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зобов'язано ТОВ "Фірма "Бригантина" звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,1 га в м. Києві по вул. Нижній Вал, 17 та повернути її Київській міській раді привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

Стягнуто з ТОВ "Фірма "Бригантина" 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. Стягнено з ТОВ "Фірма "Бригантина" на користь Київської міської ради 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та на користь Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 зі справи №910/11167/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Втім, господарськими судами не враховано, що протягом дії договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 28.12.1998 відповідач здійснив будівництво та реконструкцію нежитлової будівлі та ввів її в експлуатацію, що відповідно вимог земельного та містобудівного законодавства не могло бути здійснено у випадку самовільного зайняття земельної ділянки.

При вирішені питання відносно звільнення земельної ділянки та знесення будівлі апеляційний господарський суд не застосував вимоги ст. 120 Земельного кодексу України, які як вказувалось вище регулюють питання набуття права власності (користування) земельною ділянкою особою яка набула у власність будівлю, що на ній розташована.

Також за висновком касаційного суду, господарським судом апеляційної інстанції не надано належної правої оцінки тому, що відповідно ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.03.2016 справу №910/11167/15 передано на розгляд судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 справу №910/11167/15 прийнято до провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 11.04.2016.

07.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн" надійшли письмові пояснення, в яких товариство вказало, що є єдиним власником спірної будівлі, а тому підстави витребування даного майна у даному випадку відсутні.

08.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" подало до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечило, оскільки не є власником спірної будівлі та не може бути зобов'язано звільнити земельну ділянку від споруди, яка згідно з договорами купівлі-продажу частин нежитлової будівлі належить іншій юридичній особі.

Позивач 08.04.2016 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 розгляд справи відкладено до 16.05.2016.

13.05.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано:

- заяву про залучення до участі у справі співвідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн";

- заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,1 га по вул. Нижній Вал, 15 у Подільському районі м. Києва (код 85:641:006, 85:641:007, 85:641:002, 91:099:027) та повернути її Київській міській раді привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

- заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн", Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" та іншим особам, зокрема, але не виключно: підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності та підпорядкування, їх посадовим особам, вчиняти усі та будь-які дії, зокрема, але не виключно: щодо реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку та будь-якого іншого обтяження нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 5009,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Нижній Вал, 15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 залучено до участі у справі іншого відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн"; розгляд справи відкладено до 30.05.2016.

20.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еф.Дизайн" через відділ діловодства суду подало заперечення щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

23.05.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" подало до відділу діловодства суду заяву про розгляд справи без участі представника та клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ спарви№6-6794ск16.

30.05.2016 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких він наголосив на тому, що рішень про передачу спірних земельних ділянок у власність чи користування Київська міська рада не приймала, а отже документи, що посвідчують право власності чи користування у відповідачів відсутні, у зв'язку з чим земельна ділянка площею 0,1 га підлягає звільненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі; задоволено заяву позивача про зміну предмету позову; розгляд справи відкладено до 13.06.2016.

13.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 13.06.2016 представники позивача, відповідача-1 та третьої особи -1 з'явились, надали пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 розгляд справи відкладено до 18.07.2016.

Розглянувши в судовому засіданні 18.07.2016 подану позивачем заяву щодо заходів забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 продовжено строк розгляду справи № 910/11167/15 на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 01.08.2016.

У судовому засіданні 01.08.2016 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) долучено до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав та робочі матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2016 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу представники відповідачів в засіданні господарського суду проти позову заперечили у повному обсязі.

Прокуратура міста Києва, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надали пояснення по суті спору, просили позов задовольнити.

Представники третіх осіб 2, 3 в судове засідання не з'явилися, вимог ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.08.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 29.09.2003 року № 16/890 "Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві" покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.07.2014 року № 908/07.

В акті перевірки встановлено:

- згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №1351 від 26.06.1998 земельна ділянка площею 0,04 га передана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Фірма "Бригантина" для експлуатації та обслуговування павільйону на вул. Нижній Вал, 17 у Подільському районі м. Києва (договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди №85-5-00021 від 28.12.1998. Термін дії договору скінчився 28.12.2013);

- виявлено невідповідність межам встановлених договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах договору оренди №85-5-00021 від 28.12.1998 (вбачаються ознаки самовільного зайняття прилеглої території орієнтовною площею 0,1 га);

- територія, яка фактично огороджена єдиним парканом разом із земельною ділянкою на вул. Нижній Вал, 17 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:641:006), за даним міського земельного кадастру обліковуються за наступними користувачами: код ділянки 85:641:007 - МПВКП "Самсон", код ділянки 85:641:002 - землі не надані у власність чи користування, код ділянки 91:009:027 - комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва;

- рішень щодо передачі зазначених земельних ділянок у власність чи користування ТОВ "Фірма "Бригантина" Київською міською радою не приймалося. Документів, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками не надано.

Тобто, Департамент земельних ресурсів встановив зайняття відповідачем-1 чотирьох земельних ділянок (код ділянки 85:641:007, код ділянки 85:641:002, код ділянки 91:009:027, які обліковуються за МПВКП "Самсон", землі не надані у власність чи користування, за комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва відповідно) та кадастровий номер 8000000000:85:641:006 загальною орієнтовною площею 0,1 га шляхом розміщення на них паркану та ведення будівництва.

З пояснень відповідача-1 вбачається, що паркан був встановлений з метою огородження земельної ділянки, на якій відбувалась реконструкція торговельного павільйону, належного йому на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.1998, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації №1351 від 26.06.1998, ТОВ "Фірма "Бригантина" та Київська міська державна адміністрація уклали договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, за умовами якого Київська міська державна адміністрація надала ТОВ "Фірма "Бригантина" у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 (п'ятнадцять) років для експлуатації та обслуговування павільйону на вул. Нижній Вал, 17 у Подільському районі земельну ділянку загальною площею 0,0350 га, в тому числі: землі громадської забудови - 0,0350 га згідно з планом землекористування.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 26.06.1998 року № 1351 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бригантина" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0350 га, в тому числі: землі громадської забудови - 0,0350 га згідно з планом землекористування.

Згідно з пунктом 1.2. Договору земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 (п'ятнадцять ) років для експлуатації та обслуговування павільйону на вул. Нижній Вал, 17 у Подільському районі.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що плата за землю вноситься землекористувачем згідно з Законом України "Про плату за землю" у вигляді орендної плати у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №827 від 12.07.2002 нежитловій будівлі присвоєно нову поштову адресу - вул. Нижній Вал, 15.

Відповідно реєстраційного посвідчення №023628 від 24.02.2009 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна нежитлова будівля загальною площею 207,7 кв. м, яка розташована по вул. Нижній Вал, 15 у м. Києві належить на праві власності ТОВ "Фірма "Бригантина" на підставі рішення господарського суду м. Києва у справі №31/358 від 03.12.2008, яке набрало чинності.

Відповідно ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України, ТОВ "Фірма "Бригантина" подало Декларацію про початок виконання будівельних робіт, якими є: "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення; м. Київ, Подільський р-н, вул. Нижній Вал, 15", яка була зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Києві 30.08.2013 під номером КВ 08313242023, що згідно вимог ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає право виконувати будівельні роботи з реконструкції.

ТОВ "Фірма "Бригантина" здійснило реконструкцію нежитлової будівлі, яка розташована по вул. Нижній Вал, 15 у м. Києві, в результаті чого збільшено площу будівлі з 207.7 кв. м до 5009,7 кв. м, що підтверджується технічним паспортом на будівлю.

Нежитлова будівля загальною площею 5007 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 15, введена в експлуатацію на підставі зареєстрованої 28.02.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за номером КВ 143140590177.

На замовлення відповідача-1 ТОВ "Інтер-проект "Земля" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі на вул. Нижній Вал, 15 (літ. "Е") у Подільському та Шевченківському районах м. Києва у ТОВ "Інтер-проект "Земля" (2015 рік).

13.03.2015 Київміськбудування надав висновок №14-0561-В та погодив проект землеустрою розроблений ТОВ "Інтер-проект "Земля".

Згідно вказаного проекту пропонується надати в користування відповідачу-1 дві земельні ділянки: код ділянки 85:641:013, код ділянки 85:641:014.

До складу вказаних земельних ділянок входить і земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:85:641:006) загальною площею 0,0350 га, яка була надана в оренду відповідачу-1 на умовах договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 28.12.1998.

При цьому, згідно експлікації з кадастрового плану, спірні земельні ділянки: код ділянки 85:641:007, код ділянки 85:641:002, код ділянки 91:009:027, межують з двома земельними ділянками, які відповідач-1 просив надати для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі загальною площею 5007 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ , вул. Нижній Вал, 15.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

За ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтями 123 та 124 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За приписами ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно ст. 319 та 328 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно ч.2 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Як було встановлено вище, протягом дії договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 28.12.1998 відповідач-1 здійснив реконструкцію належної йому на праві власності нежитлової будівлі та ввів її в експлуатацію згідно вимог земельного та містобудівного законодавства, що виключає висновок про самовільне зайняття ним спірної земельної ділянки з кадастровим номером 85:641:006.

При цьому, станом на час розгляду даної справи, частини земельних ділянок - код ділянки 85:641:007, код ділянки 85:641:002, код ділянки 91:009:027, не зайняті будь-якими особами, звільнені від встановленого на них будівельного паркану, що підтверджується відповідними фотофіксаціями.

Будь-яких інших доказів, ніж акт перевірки, на підтвердження зайняття відповідачем-1 (на час звернення до суду із даним позовом) та відповідачем-2 (на час прийняття рішення зі спору) земельних ділянок - код ділянки 85:641:007, код ділянки 85:641:002, код ділянки 91:009:027, позивач суду не надав.

Після введення реконструйованої нежитлової будівлі в експлуатацію, відповідач-1 здійснив відчуження належної йому офісної будівлі загальною площею 5007 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ вул. Нижній Вал,15.

Так, за договорами купівлі-продажу, нежитлова будівля була продана ТОВ "ЕФ.Дизайн" (5199/10000 частки) та МПВКП "Самсон" (4801/10000 частки).

Згідно договору купівлі-продажу МПВКП "Самсон" продав відповідачу-2 частину (4801/10000 частки) нежитлової будівлі, у зв'язку з чим ТОВ "ЕФ.Дизайн" стало власником нежитлової будівлі загальною площею 5007 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ вул. Нижній Вал,15 та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №274629080385, рішення про державну реєстрацію прав №23600014 від 12.08.2015).

01.09.2015 ТОВ "Еф-дизайн" звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою на земельну ділянки за адресою, вул. Нижній Вал, 15, орієнтовною площею 1760,22 кв. м.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою та другою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Як встановлено вище, відповідач-2 після набуття у власність нежитлової будівлі звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання йому у користування земельних ділянок для розміщення та обслуговування офісної будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ вул. Нижній Вал,15.

За встановлених обставин справи та з огляду на норми законодавства суд дійшов висновку, що відповідач-2 як новий власник нежитлового будинку, набув право користування земельною ділянкою, на якій така споруда розміщена та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, виходячи з викладеного, суд вважає, що в діях відповідача-2 відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки виходячи із приписів статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України ТОВ "ЕФ.Дизайн", ставши власником будівлі на підставі договорів купівлі-продажу, правомірно ініціювало одержання земельної ділянки у користування за встановлених обставин законності користування такою земельною ділянкою попереднім власником - відповідачем-1.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази на підтвердження самовільного зайняття відповідачами земельних ділянок, що вказані в Акті перевірки №908/07 від 07.07.2014, позивач суду не надав, як і не надав докази на підтвердження розміру земельних ділянок ініційованих до звільнення та повернення в судовому порядку.

Враховуючи, що позивач не довів самовільне зайняття відповідачами спірних земельних ділянок, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Київської міської ради.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.08.16

Суддя Грєхова О.А.