Ухвала

від 29.07.2016 по справі 575/1275/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №575/1275/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/788/494/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Хуліганство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 15 березня 2016 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

представника потерпілого юридичної особи ФГ «Бантов» ОСОБА_10 , -

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 15 березня 2016 року, в якій він просить повторно дослідити докази по даному кримінальному провадженню, скасувати вирок суду та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Даним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на два місяці. Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 491 грн. 04 коп.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 , вказує, на те, що суд дав невірну оцінку показам свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які фактично підтвердили, що ОСОБА_7 працювати їм не заважав, не погрожував, нецензурними словами не ображав, ніякого насильства щодо них не вчиняв. Крім цього, зазначає, що потерпілий ОСОБА_9 не вказав на будь-які хуліганські дії ОСОБА_7 , хто пошкодив колесо його автомобіля не бачив. Вказує також, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів в підтвердження причетності його підзахисного до пошкодження колеса автомобіля, який належить потерпілому ОСОБА_9 , а сам ОСОБА_9 безпідставно визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні. Зазначає, що судом не надано оцінки доказам сторони захисту, які спростовують обставини, зазначені в обвинувальному акті, а саме, довідці, наданій ФГ «Бантов» про те, що робота пекарні та макаронного цеху ФГ «Бантов» під час перебування там ОСОБА_7 не була зірвана та претензії з боку ФГ «Бантов» до ОСОБА_7 відсутні. Вважає безпідставним посилання у вироку в підтвердження вини його підзахисного на відшкодування його матір`ю вартості пошкодженого колеса, оскільки сам ОСОБА_7 нічого не платив і не надавав згоди на такі дії матері. Вказує на порушення права на захист ОСОБА_7 під час досудового слідства та недопустимість доказу - товарознавчої експертизи, яка проведена під час перебування його підзахисного в статусі свідка. Вважає, що дії його підзахисного не містять складу злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, а мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що 15 грудня 2015 року близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні пекарні ФГ «Бантов», яка знаходиться в с.Спірне, Великописарівського району Сумської області по вул. Леніна, 2В, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, висловлюючись нецензурною лайкою, ходив по цехах, чіплявся до працівників, що привело до порушення технології випічки хліба, зіпсування готової продукції та порушення нормальної роботи пекарні. Залишивши приміщення пекарні, продовжив свої хуліганські дії, пошкодивши зимову покришку на автомобілі ЗАЗ DAEWOO днз НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , заподіявши йому матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку експерта від 21 грудня 2015 року за №63, складає 591грн.

Заслухавши суддю доповідача про зміст оскарженого судового рішення та вимоги апеляційної скарги, доводи захисника та обвинуваченого на підтримку поданої захисником апеляційної скарги, думку прокурора про законність вироку суду першої інстанції, потерпілого ОСОБА_9 та представника потерпілого ФГ «Бантов» ОСОБА_10 , які покладалися на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно статті 94 цього кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні як суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що будучи у стані алкогольного сп`яніння, 15 грудня 2015 року близько 19 години 30 хвилин зайшов до приміщення пекарні в с.Спірне, в якій раніше працював, підійшов до працівників, які замішували тісто, постоявши біля них, вийшов з цеху. У макаронному цеху макарони не псував, але взяв у руку кілька штук та поклав в лоток і залишив цех. До приміщення пекарні зайшов щоб побачити товаришів, з якими працював та спитати за кошти, які йому не виплатили за роботу. При цьому робота пекарні не припинялась, а на прохання ОСОБА_9 він залишив приміщення. Автомобільну покришку не пошкоджував.

Проте, суд першої інстанції як на докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, послався на покази свідків ОСОБА_12 , який вказав, що ОСОБА_7 конфліктував з тістомісом ОСОБА_16 , яка просила його вийти з цеху, та заважав ОСОБА_13 , який працює на подачі тіста, що стало причиною порушення технологічного процесу; ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_7 засунув руку в один з лотків з макаронами, які знаходились в сушці, зім`яв їх, та вийшов з цеху, у зв`язку з чим він змушений був зупинити процес, вийняти лоток, а продукцію в кількості 2,5кг вибракувати, крім того, він чув, як обвинувачений висловлювався нецензурною лайкою, а при повторному допиті уточнив, що процес сушки макаронних виробів не зупиняв, оскільки піч не працювала, бо він переставляв лотки з макаронами, на прохання ОСОБА_7 він написав заяву про зміну пояснень, оскільки достовірно не пам`ятає обставини.

Свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння зайшов в приміщення пекарні, став висловлюватися нецензурною лайкою та заважати йому. Близько 15 хвилин стояв біля нього, відволікав від роботи, що стало причиною зупинки підйомника для розподілу тіста. На його прохання покинути приміщення цеху не реагував.

Свідок ОСОБА_14 в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння ходив по приміщеннях пекарні та на його зауваження залишити приміщення не реагував.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння перебував в приміщенні пекарні, розмовляв з ОСОБА_16 та ОСОБА_13 . Також він бачив, що на автомобілі ОСОБА_9 було пошкоджено заднє праве колесо.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що ОСОБА_7 зайшов до приміщення пекарні, де вона працює тістомісом, постояв біля неї, а потім став заглядати в тісто, вона його відштовхнула та продовжила роботу. Оскільки ОСОБА_7 заважав іншим працівникам цеху, тісто перестояло і вона змушена була його перемісити, тобто був порушений технологічний процес випічки хліба, що вплинуло на його якість.

Потерпілий ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснив, що працюючи завідуючим пекарнею ФГ «Бантов», 15 грудня 2015 року він приїхав до пекарні та зайшов до макаронного цеху, де ОСОБА_11 повідомив, що в цех заходив ОСОБА_7 та зіпсував в лотку макарони. В цеху випічки хліба перебував ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння, відволікав працівників від роботи та зауважив, що прийшов перевірити роботу. Деякий час йому довелось вмовляти ОСОБА_7 залишити приміщення пекарні. Через деякий час він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вийшли з пекарні та побачили, що колесо на автомобілі було розрізане, а вранці до нього прийшов ОСОБА_7 разом з матір`ю, вибачився за вчинене, а також віддали йому кошти за порізане колесо в сумі 1000 гривень. У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 відволікав працівників пекарні від роботи, був порушений процес випікання хліба, що вплинуло на його якість та потягнуло зниження ціни хліба.

Крім того, у вироку суд першої інстанції послався як на докази вини ОСОБА_7 у вчиненні хуліганства на протокол огляду місця пригоди від 15 грудня 2015 року, в якому зафіксовано поріз на задньому правому колесі автомобіля ЗАЗ DAEWOO днз НОМЕР_1 , на висновок експертизи про вартість зимової шини, на довідку ФГ «Бантов» про те, що 15 грудня 2015 року діями ОСОБА_7 було зіпсовано 2,5кг готової продукції вартістю 10грн/кг на загальну суму 25грн, на заяву за підписом керівника ФГ «Бантов» про те, що технологічний процес на підприємстві не зупинявся, працював у звичному режимі, майнових претензій до ОСОБА_7 підприємство не має, та на висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 16 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч.1 ст.296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.5 цієї ж Постанови, за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

При цьому суд першої інстанції як на ознаку особливої зухвалості послався на порушення внаслідок дій ОСОБА_7 нормальної роботи пекарні ФГ «Бантов», псування продукції та пошкодження майна, належного потерпілому ОСОБА_9 .

Проте, під час апеляційного перегляду дані обставини не знайшли свого підтвердження. Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази пошкодження колеса саме обвинуваченим, не свідчать про це і покази свідків з приводу того, що після виходу з приміщення пекарні ОСОБА_7 , звідти ніхто не виходив і не заходив. Як вбачається з протоколу огляду місця події від 15.12.2015р., автомобіль знаходився перед парадним входом до пекарні на парковці, куди не був обмежений доступ сторонніх осіб. Будь яких свідчень того, що вказані дії вчинив саме обвинувачений, в матеріалах справи немає, жоден з допитаних судом свідків цих обставин не підтверджує. Крім того, ні досудовим слідством, ні судом достовірно не встановлено, що мало місце саме умисне пошкодження майна, а не в ході експлуатації транспортного засобу, оскільки механізм пошкодження колеса не досліджувався. Таким чином, пояснення потерпілого ОСОБА_9 про те, що обвинувачений вибачився перед ним, а його мати відшкодувала завдані збитки, не можна вважати беззаперечними доказами пошкодження колеса саме ОСОБА_7 , оскільки інші докази на підтвердження обвинувачення в цій частині відсутні, а сам потерпілий не вказує на те, що обвинувачений вибачався перед ним та його мати предала йому кошти саме за пошкодження колеса.

Колегія суддів вважає, що не знайшли свого підтвердження як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції факти порушення технології випічки хліба та порушення нормальної роботи пекарні.

Так, в матеріалах справи маються дві заяви голови ФГ «Бантов» ОСОБА_17 - від 15 грудня 2015 року про те, що 15.12.2015р. ОСОБА_7 , перебуваючи на території пекарні ФГ «Бантов» зіпсував 2,5кг готової продукції вартістю 10грн/кг, тобто спричинив матеріальні збитки на суму 25грн. (арк.59), та від 11 березня 2016 року, якою стверджується, що робота пекарні та макаронного цеху під час перебування там ОСОБА_7 не була зірвана, технологічний процес не зупинявся саме з його вини, продукція випускалася у звичайному режимі, майнових та будь-яких інших претензій до ОСОБА_7 ФГ «Бантов» не має. Окрім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_10 надав суду довідку від 27 червня 2016 року за підписом ОСОБА_17 про те, що 15.12.2015р. внаслідок хуліганських дій ОСОБА_7 на території пекарні ФГ «Бантов» було тимчасово призупинено нормальну роботу пекарні.

Проте, будь-які докази, які б свідчили про порушення технології випічки хліба та вибракування макаронної продукції, зупинення роботи обладнання чи підприємства в цілому, документально підтверджені розрахунки завданих внаслідок цього збитків ФГ «Бантов», в матеріалах кримінального провадження відсутні. При цьому потерпілий ОСОБА_9 в суді апеляційної інстанції пояснив, що вибракування макаронної продукції та зниження вартості хліба документально оформлено не було та сума збитків від дій ОСОБА_7 в грошовому еквіваленті не визначалася. Крім того, він не заперечує, що ОСОБА_7 не були виплачені кошти, зароблені ним під час стажування у пекарні.

З системного аналізу показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , даних як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, вбачається, що ввечері 15 грудня 2015 року ОСОБА_7 зайшов до приміщення пекарні фермерського господарства «Бантов», та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ходив по приміщеннях, заглядав до обладнання, в макаронному цеху взяв з лотка макаронні вироби, висловлювався нецензурними висловами, проте ні до кого не чіплявся, нікого не ображав, у приміщенні пекарні перебував близько 15 хвилин. Крім того, свідок ОСОБА_14 , який у пекарні відповідає за роботу обладнання, в засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що під час зазначених подій обладнання пекарні не вимикалося та виробничий процес не зупинявся.

З показів допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_7 під час свого перебування у приміщеннях пекарні заважав працівникам та висловлювався нецензурною лайкою, проте ОСОБА_16 не вказувала на те, що обвинувачений з нею конфліктував.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в діях ОСОБА_7 не вбачається ознак злочину, передбачених ч.1 ст.296 КК України грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, оскільки обвинуваченням не доведено порушення нормальної роботи підприємства та пошкодження майна, а його дії мають ознаки дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП.

Той факт, що від дій ОСОБА_7 не була порушена чи припинена нормальна робота пекарні, підтверджують і надані суду апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_9 про те, що будучи на той час завідуючим пекарнею, до правоохоронних органів він звернувся не відразу після вчинення обвинуваченим зазначених вище дій у приміщенні пекарні, а вже після того, як він виявив пошкодження шини належного йому автомобіля. Крім того, він вказує, що з ним ОСОБА_7 того вечора не конфліктував та на його адресу нецензурною лайкою не висловлювався, постояв мовчки і вийшов.

Зміна показів свідком ОСОБА_11 , на думку колегії суддів, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_7 , оскільки псування незначної кількості макаронних виробів, на які вказував цей свідок під час першого допиту в суді першої інстанції, також не можна розцінювати як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особистою зухвалістю, оскільки ці дії також підпадають під ознаки дрібного хуліганства. Крім того, в суді апеляційної інстанції вказаний свідок зміну показів пояснив тим, що боявся втратити роботу, будучи залежним від ОСОБА_9 .

Разом з тим, не підтверджуються доводи апеляційної скарги захисника про порушення під час досудового слідства права на захист ОСОБА_7 та недопустимість доказу товарознавчої експертизи, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про допит ОСОБА_7 як свідка та відмови йому у залученні захисника.

Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Відповідно до ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не дотримався вимог ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення. Вирок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, що вплинуло на вирішення питання про винуватість обвинуваченого.

За таких обставин вирок суду не може вважатися законним, а тому підлягає скасуванню, а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.404,405,407,409,417,418,419 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 15 березня 2016 року відносно ОСОБА_7 скасувати.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4