Постанова

від 01.08.2016 по справі 817/979/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2016 р.Р і в н е 817/979/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області доПриватного підприємства "Консул" щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Консул" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; заборону відчуження майна; зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 25.07.2016 року подав клопотання про розгляд справи без участі представника Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України (а.с.32). Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підприємство "Консул" зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 17.01.1996 року, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 26.01.1996 року.

Згідно з картки особового рахунку у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Моко" наявний податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 7240,16грн,який виник на підставі:

-нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) №0009431501від 29.12.2015 року на суму 7202,49 грн;

-нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) №0001191501 від 08.02.2016 року на суму 37,67 грн.

Податкові повідомлення-рішення на підставі яких виникла заборгованість, у встановленому порядку оскаржені не були. Отже, відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5).

Відповідно до ст.89 розділу ІІ Податкового кодексу України 18.02.2016 року контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу за №32 (а.с.19).

Крім того, як встановлено з листа за №2385від 18.02.2016 року, контролюючим органом повідомлено відповідача, що за ним рахується податковий борг. У зв'язку з цим, зобов'язано відповідача протягом п'яти днів з моменту отримання даного листа надати перелік ліквідного майна (згідно наданої форми), яке перебуває у власності підприємства (повному господарському віданні або оперативному управлінні) залишкова балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акта опису майна на яке поширюється право податкової застави. При цьому зазначити місце розташування визначеного майна (а.с.18).

Даним листом також повідомлено відповідача, що в разі ненадання належних документів, необхідних для такого опису податковим органом будуть вжиті заходи, передбачені п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України.

У визначений строк відповідачем відповідних документів податковому органу не надав, у зв'язку з чим 18.04.2016 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу за №6 (а.с.20).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства зборів, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу положень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Оскільки доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення на підставі якого виникла заборгованість не надано, грошове зобов'язання визначене вказаним рішенням набуло статусу узгодженого.

За несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань відповідачу нарахована пеня.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом надіслано боржнику податкову вимогу (форми Ю) №553-23 від 13.01.2016 року (а.с.11), яка на момент розгляду справи останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Так, за приписами п. 91.3 ст. 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг в сумі 7240,16 грн., розмір вказаної заборгованості підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Як вже зазначалось вище, позивачем виставлено податкову вимогу та надіслано лист-запит, відповідно до якого ОСОБА_1 підприємство "Консул" повідомлено про існування податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями та про необхідність визначення та надання переліку майна, яке може бути використано для опису у податкову заставу як джерело погашення податкового боргу.

Однак, відповідачем не надано переліку майна, яке може бути використано для опису у податкову заставу, про що зафіксовано в акті.

Згідно п.п. 20.1.32 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та які у подальшому можуть слугувати підставами для звернення контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а саме: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу; та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Суд зауважує, що вказані підстави можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акта або звернення до суду із відповідним позовом достатньо наявності хоча б однієї з них.

З огляду на вищевказані норми права у сукупності з обставинами справи, судом встановлено наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій платника податку, зокрема, неподання відповідачем документів, необхідних для опису майна.

З аналізу норм Податкового кодексу України встановлено, що зупинення видаткових операцій платника податку є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача наявні відкриті банківські рахунки (а.с.24).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного підприємства "Консул" (код ЄДРПОУ 23302175), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу по податку на додану вартість 7240,16 грн.

Заборонити Приватному підприємству "Консул" (код ЄДРПОУ 23302175) відчужувати майно.

Зобов'язати ОСОБА_1 підприємство "Консул" (код ЄДРПОУ 23302175) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.