Постанова

від 19.07.2016 по справі 808/6022/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 рокусправа № 808/6022/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техенергохім» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001252201 від 14.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2883640 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 1922427 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 961213 грн. 50 коп., податкове повідомлення-рішення № 0001272201 від 14.08.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 251510 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001242201 від 14.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2163528 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем 1730823 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями 432705 грн. 25 коп., податкове повідомлення-рішення № 0012071702 від 14.08.2015, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами зазначеними у акті перевірки, оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено, при цьому суд виходив з відсутності реальності здійснених господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами та порушення ведення податкової звітності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Техенергохім» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами. Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України. Крім того податковий орган при здійсненні перевірки не вживав заходи по встановленню нестач на складах або у виробництві підприємства, хоча зобов'язаний був це здійснювати.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ТОВ «Техенергохім» підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом у період з 12.05.2015 по 16.06.2015 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт перевірки № 774/08-28-22-01/22161169 від 01.07.2015 (т. 3 а.с. 146-202).

Згідно з висновками Акту перевірки, з урахуванням змін, внесених до Акту перевірки листом від 04.08.2015 № 12727/10/08-28-22-01, перевіркою встановлені порушення:

1) підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.56 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1, 135.2, підпунктів 135.5.4, 135.5.7 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпунктів 138.12.1, 138.12.2, 138.12.4 пункту 138.12, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.1 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1730823 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 439071 грн., за 2014 рік в сумі 1291752 грн.;

2) пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1922427 грн., у тому числі по періодам:

- січень 2013 року у сумі 2147083 грн.;

- березень 2013 року у сумі 365539 грн.;

- квітень 2013 року у сумі 91322 грн.;

- травень 2013 року у сумі 129586 грн.;

- червень 2013 року у сумі 36340 грн.;

- липень 2013 року у сумі 66919 грн.;

- серпень 2013 року у сумі 80461 грн.;

- вересень 2013 року у сумі 10898 грн.;

- жовтень 2013 року у сумі 75959 грн.;

- грудень 2013 року у сумі 210110 грн.;

- січень 2014 року у сумі 316512 грн.;

- лютий 2014 року у сумі 10826 грн.;

- березень 2014 року у сумі 14121 грн.;

- квітень 2014 року у сумі 142011 грн.;

- травень 2014 року у сумі 32388 грн.;

- червень 2014 року у сумі 18078 грн.;

- липень 2014 року у сумі 47427 грн.;

- жовтень 2014 року у сумі 43026 грн.;

- листопад 2014 року у сумі 16821 грн.;

завищено від'ємне значення по рядку 19 Декларації з ПДВ «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на загальну суму 251510 грн., у тому числі по періодам:

- січень 2013 року у сумі 92632 грн.;

- лютий 2013 року у сумі 64496 грн.;

- листопад 2013 року у сумі 22961 грн.;

- лютий 2014 року у сумі 6073 грн.;

- березень 2014 року у сумі 51148 грн.;

- серпень 2014 року у сумі 14200 грн.;

завищено суми залишку від'ємного значення по рядку 24 Декларації з ПДВ «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на ступного податкового періоду» за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, у тому числі по періодам:

- лютий 2013 року у сумі 152432 грн.;

- березень 2013 року у сумі 22068 грн.;

- грудень 2013 року у сумі 2282 грн.;

- вересень 2014 року у сумі 59654 грн.;

- жовтень 2014 року у сумі 16821 грн.;

3) підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підприємством у 2 кварталі 2013 року подано податковий розрахунок форми 1-ДФ з неповними відомостями (т. 1 а.с. 44, т. 3 а.с. 201).

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001252201 від 14.08.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2883640 грн. 50 коп., у тому числі 1922427 грн. за основним платежем та 961213 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0012071702 від 14.08.2015, яким ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 510 грн.;

- № 0001272201 від 14.08.2015, яким ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 251510 грн.;

- № 0001242201 від 14.08.2015, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2163528 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 1730823 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 432705 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 46-49, т. 10 а.с. 144).

Відповідно до акту перевірки не підтверджено отримання товарів, робіт та послуг від ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «СТІЛФОРТ», ТОВ «СТІЛ ФОРТ», ТОВ «ТОРГ КОНСАР», ТОВ КФ «АВІОН», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ТОВ «ДНІПРО ТРЕНД МЕНЕДЖМЕНТ», ПП «АННТАГО», ТОВ «ФОРОС СЕРВІС», ПП «БУДМАЙСТЕР І К», ТОВ «ДЕЙМОС ІНВ», ПП «ТД АГРОБУД», ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.», позивачем завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 9536805 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 5734590 грн., за 2014 рік у сумі 3802215 грн., а також завищено податковий кредит на загальну суму 1808900 грн.(т. 3 а.с. 179-зворот, 194).

Також в акті перевірки йдеться про непідтвердження поставки товарів від ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «СТІЛФОРТ», ТОВ «СТІЛ ФОРТ», ТОВ «ТОРГ КОНСАР», ТОВ КФ «АВІОН», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ТОВ «ДНІПРО ТРЕНД МЕНЕДЖМЕНТ», ПП «АННТАГО», ТОВ «ФОРОС СЕРВІС», ПП «БУДМАЙСТЕР І К», ТОВ «ДЕЙМОС ІНВ», ПП «ТД АГРОБУД», ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.»

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» пункту 135.1 , підпунктів 135.5.4, 135.5.7. пункту 135.5 статті 135, підпункту 159.1.1. пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України внаслідок не віднесення безнадійної заборгованості перед ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД», яке визнано банкрутом, у розмірі 3169212 грн. 76 коп. до складу доходу 2014 року .

Проведеною перевіркою встановлено, що внаслідок укладення договорів між ТОВ «В.Г.М.» з ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД», а також ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.» з ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» про заміну кредитора (відступлення права вимоги), станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» становила 3169212 грн. 76 коп.

Окрім того, проведеною перевіркою також встановлено:

- не включення в доходи балансової вартості реалізованої валюти (євро), в результаті чого занижено показники у загальній сумі 2155 грн. (за 2013 рік у сумі 806 грн., за 2014 рік у сумі 1349 грн.)(т. 3 а.с. 149);

- не віднесено до складу інших доходів по рядку 03 «Інші доходи» Декларації з податку на прибуток за 2013 рік суму 1544409 грн., та завищено показник за 2014 рік на суму 294077 грн. (т. 3 а.с. 149-зоврот);

- не вірно відображені показники рядку 05.1 СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» внаслідок не віднесення витрат за 2013 рік у сумі 226704 грн., та зайвого віднесення за 2014 рік суми 406699 грн. (т. 3 а.с. 179-зворот, 180);

- до складу витрат по рядку 06 Декларації з податку на прибуток «Адміністративні витрати» зайво віднесено витрати за 2013 рік у сумі 2717 грн. та занижено показники за 2014 рік у сумі 240686 грн.(т. 3 а.с. 180-181);

- завищено показники рядку 06.4 ІВ Декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» - завищено суму витрат за 2014 рік у сумі 331689 грн. (т. 3 а.с. 181), що є порушенням підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.56, пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1, пункту 137.4 статті 137, пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту 138.12.1, підпункту 138.12.2, підпункту 138.12.4, пункту 138.12 статті 138, підпункту 153.1.1пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи контрагенти - ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.» залучались як субпідрядні організації для виконання робіт відповідно до укладених ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» договорів:

- № 61-1/08-2011 від 17.08.2011 з ПАТ «Західенерго» про виконання робіт з реконструкції хімводоочистки Бурштинської теплової електричної станції (БТЕС) (субпідрядники ТОВ "УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ", ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ПП «АННТАГО», ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.»)(т.9 а.с. 93-113);

- № 21 від 18.10.2012 з КП «Кіровоградрембудмонтаж» про виконання монтажних робіт на об'єкті «Реконструкція комплексу будівель по вул. Мурманська, 37г в м. Кіровограді» (субпідрядник ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС») (т. 9 а.с. 55-58);

- № 612 від 02.02.2012 з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на виконання капітального ремонту ХВО-4 ТЕЦ-3 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (субпідрядник ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС»)(т. 9 а.с. 59-79);

- № 42/12 від 17.07.2012 з ТОВ «ТІТАНПРОЕКТ» на виконання робіт по об'єкту «ДП «ЗТМК» «Реконструкція з розширенням титанового виробництва. Реконструкція з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис. т/рік. ТЕО, Проект, Робоча документація» (субпідрядник ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.»)(т. 9 а.с. 80-92);

- № 04У від 11.02.2013 з ТОВ «Яна інжиніринг» на проведення хімічного очищення мембран установки зворотнього осмосу з реагентами (субпідрядник ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС»)(т. 9 а.с. 114-15);

- № 44 від 30.01.2013 з ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» на проведення тепло-хімічних випробувань парового котла ОЛ-20 № 9 (субпідрядник ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС»)(т. 9 а.с. 116-117);

- № 34275/хд/1061/2103 з ПАТ «ЕВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на проведення аудиту параметрів води (кількісний баланс, якісний склад відповідно ПДС підприємства, швидкість потоку) (субпідрядник ТОВ «ГРЕЙН ОПТ») (т. 4 а.с. 47-48).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані між ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» та ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.», містять лише загальну інформацією про вартість виконаних робіт і не розкривають зміст та обсяг господарської операції, одиниці її виміру, калькуляції вартості виконаних робіт, а тому ці акти не підтверджують виконання робіт та надання послуг ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.»

Крім того Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) в графі «субпідрядник» не містять відомостей про залучення як субпідрядних організацій ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.».

Відсутні докази наявності у ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.» кваліфікованого персоналу, основних фондів, інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, зокрема, щодо виконання робіт з реконструкції хімводоочистки БТЕС, проведення хімічного очищення мембран установки зворотнього осмосу з реагентами, тепло-хімічних випробувань парового котла, проведення аудиту параметрів води, а також розроблення проектної документації.

Ці обставини спростовують виконання субпідрядних робіт ТОВ «УКРЕЛЕКТРОСТАНДАРТ», ТОВ «КАПІТАЛБУД СЕРВІС», ТОВ «ГРЕЙН ОПТ», ПП «АННТАГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ С.К.».

Також суд першої інстанції посилався на неточності в оформленні товарно-транспортних накладних при поставці товарів, та зробив висновок, що вони не можуть підвереджувати факт поставки товарів.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на те, що з постанови начальника 1 ВКР СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріджж ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження від 29.04.2016 року вбачається, що висновком судової економічної експертизи № 17 від 27.04.2016 судового експерта TOB «Регіональне судово-експертне бюро» ОСОБА_3, підтверджуються документальне відображення у податковому кредиті з податку на додану вартість операцій з придбання товарів (робіт, послуг) TOB «Укрелектростандарт», ПП «Аннтаго», TOB «Донстрой-Плюс», TOB «Інтер-Пейнт», ПП «ТД Агробуд», TOB «Мега Торг», TOB «Інтерпампс». TOB «Дніпро TM», TOB «Торг Консар», TOB «Капіталбуд Сервіс», TOB «Форос Сервіс», TOB «Грейн Опт», TOB КФ «Авіон», ПП «Будмайстер і К», TOB «Стілфорт», TOB «Меркурій С.К.» та TOB «Стил Форт».

Крім того, в порушеннях виявлених актом документальної перевірки враховано стани підприємств постачальників які відрізняються від нульового, але стани підприємств перевірялись у період понад двох років після факту поставки товарів (робіт, послуг).

При відпрацюванні підприємств постачальників факт відсутності поставки товарів (робіт, послуг) в адресу TOB «Техенергохім» не знайшло свого підтвердження.

Допитаний в якості свідка директор TOB КФ «Авіон» (СДРПОУ 34635532) та ПП «Будмайстер І К» (СДРПОУ 36423276) ОСОБА_4 підтвердив реєстрацію очолюваних ним підприємств у ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, пояснив, що діяльністю вказаних підприємств займався особисто він, та підтвердив виконання всіх зобов'язань перед підприємствами як покупцями так і постачальниками.

При відпрацюванні TOB «Укрелектростандарт» (СДРПОУ 35262331), встановлено, що вказане підприємство зареєстровано у ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та директор вказаного підприємства ОСОБА_5 підтвердив факт проведення фінансово- господарських операцій очолюваного ним підприємства.

Крім того, встановлений факт наявності у ПП «Будмайстер і К» та TOB «Укрелектростандарт» ліцензії на проведення діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, підтверджує право вказаних підприємств на проведення робіт з хімічної водопідготовки, які надані в адресу TOB «Техенергохім».

Направленим дорученням до ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області факт фіктивної реєстрації та проведення фінансово-господарських операції з метою прикриття незаконної діяльності TOB «Укрелектростандарт», ПП «Аннтаго», TOB «Донстрой-Плюс», TOB «Інтер-Пейнт», ПП «ТД Агробуд», TOB «Мега Торг», TOB «Інтерпампс», TOB «Дніпро TM», TOB «Торг Консар», TOB «Капіталбуд Сервіс», TOB «Форос Сервіс», TOB «Грейн Опт», TOB КФ «Авіон», ПП «Будмайстер І К», TOB «Стілфорт», TOB «Меркурій С.К.» та TOB «Стил Форт» не встановлено.

Додатково встановлено, що вказані вище підприємства зареєстровані у передбаченому законом порядку із дотриманням всіх вимог податкового Законодавства та у період проведення операцій були платниками ПДВ, що надавало можливість формувати податковий кредит з податку на додану вартість для підприємств - контрагентів.

Відповідно до бази даних «АІС суб'єкти фіктивного підприємництва», ПП «Аннтаго», TOB «Донстрой-Плюс», TOB «Інтер-Пейнт», ПП «ТД Агробуд», TOB «Мега Торг», TOB «Інтерпампс», TOB «Торг Консар», TOB «Капіталбуд Сервіс», TOB «Форос Сервіс», TOB «Грейн Опт», TOB «Стілфорт», TOB «Меркурій С.К.» та TOB «Стил Форт»на обліку ДФС України як фіктивні суб'єкти господарської діяльності не обліковуються. Жодний з договорів укладених між вказаними підприємствами та TOB «Техенергохім» не визнано недійсним та не оскаржено в установленому діючим законодавством порядку.

Зазначеними обставинами спростовуються висновки суду першої інстанції щодо безтоварності операцій із зазначеними вище контрагентами.

З приводу неточностей у товарно-транспортних накладних наданих до перевірки колегія суддів зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Слід також зазначити, що вказані правила регулюють інші правовідносини, ніж ті що склалися між позивачем та його контрагентами.

Щодо наявності кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» колегія суддів зазначає наступне.

За правилами пунктів 135.1 та 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 135.5.4 та 135.5.7 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, а також суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу

Суд першої інстанції прийшов до висновку про допущені порушення позивачем пункту 135.1 , підпунктів 135.5.4, 135.5.7. пункту 135.5 статті 135, підпункту 159.1.1. пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, враховуючи те, що ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» визнано банкрутом, кредиторська заборгованість позивача у 3169212 грн. 76 коп. підлягала включенню ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» до складу доходу 2014 року,

В той же час судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 28.02.2014 р. заборгованість TOB «ТЕХЕНЕРГОХІМ» перед TOB «ГІПЕР ТРЕЙД» складала 3169212,76 грн.

TOB «ТЕХЕНЕРГОХІМ» та TOB «ГІПЕР ТРЕЙД» дійшли згоди про погашення заборгованості в сумі 3169212,76 грн. шляхом видачі векселів TOB «ТЕХЕНРГОХІМ» на користь TOB «ГІГІЕР ТРЕЙД», та відповідно до актів приймання-передачі простих векселів № 1, № 2, № 3 від 11.04.2014 р. TOB «ТЕХЕНЕРГОХІМ» передав TOB «ГІПЕР ТРЕЙД» векселі на суму 3169212, 76 грн., в тому числі:

- по акту приймання-передачі № 1 від 11.04.2014 р. - передано вексель АА 2609069 від 11.04.2014 р. на суму 1000 000,00 грн.;

- по акту приймання-передачі № 2 від 11.04.2014 р. - передано вексель АА 2609070 від 11.04.2014 р. на суму 1000 000,00 грн.;

- по акту приймання-передачі № 3 від 11.04.2014 р. - передано вексель АА 2609071 від 11.04.2014 р. на суму 1169 212,76 грн.

Також зазначені векселі були відображені в Реєстрі виданих векселів TOB «ТЕХЕНЕРГОХІМ», про що свідчить копія Реєстру виданих векселів TOB «ТЕХЕНЕРГОХІМ».

Після видачі зазначених векселів вони були списані, в бухгалтерському обліку використані, як бланки суворої звітності: АА 2609069, АА 2609070, АА 2609071, що підтверджується актом списання бланків від 30.04.2014 р.

Зазначені векселі є довгостроковими, строк їх пред'явлення - не раніше 11.04.2019 року.

Частиною 3 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються «Уніфікованим законом про переказний та простий векселі», ратифікованого Верховною Радою України згідно Закону України від 06.07.1999 № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» (дата набуття чинності Україною 06.01.2000, з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї) (далі - Уніфікований закон), ЦК України та Законами України «Про цінні папери та фондовий ринок» та «;Про обіг векселів в Україні».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Частина 1 ст. 70 глави XI «Позовна давність» Уніфікованого закону встановлює, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Ця норма стосується не тільки векселедержателя, а всіх осіб, що мають право вимагати за векселем.

За змістом ст. ст. 11, 16 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Слід зазначити, що вексель як платіжний засіб може використовуватись для погашення заборгованості між ринковими суб'єктами, запобігаючи платіжній кризі. Водночас вексель є інструментом комерційного кредиту, що виступає у вигляді відстрочення платежу за надані товари та послуги.

При цьому векселедавець не має можливості та не зобов'язаний отримувати відомості щодо обігу виданих векселів та передачі їх векселедержателем іншим особам.

Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язань осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником. При цьому векселедержатель може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами, при цьому переводячи власну заборгованість на векселедателя. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним, вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації держателя та може і надалі використовуватися в обігу.

За таких обставин грошові зобов'язання ТОВ «ТЕХЕНРГОХІМ» перд ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» станом на 11.04. 2014 року були припинені, при цьому доказів того що виписані векселя не були передані іншій стороні (кредитору, індосату) та залишені у ТОВ «ГІПЕР ТРЕЙД» відсутні. За таких обставин заборгованість за такими векселями не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та створювати для позивача обов'язок включити її до інших доходів звітного періоду.

Вищенаведені обставини свідчать про протиправність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001252201 від 14.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2883640 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 1922427 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 961213 грн. 50 коп., № 0001272201 від 14.08.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 251510 грн. та № 0001242201 від 14.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2163528 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем 1730823 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями 432705 грн. 25 коп., податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» у 2 кварталі 2013 року подано податковий розрахунок форми 1-ДФ з помилковими відомостями, а саме - не відображено дохід нарахований (виплачений) ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) у квітні 2013 року на суму 400 грн., квитанція № 71 від 04.04.2013 (т. 3 а.с. 197). Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, а тому суд першої інстанції в цій частині позовних вимог вірно зазначив про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0012071702 від 14.08.2015, яким на ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» накладено штраф у сумі 510 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 14 серпня 2015 року № 0001252201, № 0001272201 № 0001242201 та прийняти нову постанову в цій частині.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2015 року № 0001252201, № 0001272201 № 0001242201.

В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» сплачений судовий збір у розмірі 5846 грн. 40 коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 22 липня 2016 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова