cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.08.16р. Справа № 904/4636/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист"
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Спін-Офф"
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ, відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Спін-Офф" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 64993,14грн., 23731,38грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 20352,31грн. - пені, а також просить стягнути з Відповідача-2 судові витрати.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" , тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.11.2013року та выдповідачем-1 своїх зобов'язань по договору поруки №50805AN3CS07D від 11.08.2015року.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходження.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, що міститься у матеріалах справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
21.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" (далі - позивач, Банк) та товариства з обмеженою відповідальністю "Спін-Офф" (далі - відповідач-2, Клієнт) підписана та подана заява про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).
Згідно заяви відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.11.2013р. (далі-Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до умов спірного договору, відповідачу було відкрито в ПАТ "А-Банк" поточний рахунок №26005010013882 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга "Гарантійний платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.
Розділом 3.1.1, 3.2.2 зазначених умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".
Послугу "Гарантований платіж" банк надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі-послуга). Послуга надається банком у вигляді виконання заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає позивачу зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається позивачем як за рахунок власних коштів платника так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п.3.1.1.73 Умов).
Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є; номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п.3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.
Після отримання ПАТ "А-Банк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п.1.1.1.91. Умов), ПАТ "А-Банк'' розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).
Відповідно до п.3.2.2.2. Умов, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30 червня 2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01 липня 2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався ПАТ "А-Банк" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що cвої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача.
Відповідач 2, прострочив заборгованість по рахунку з 25.09.2015 і не погасив, чим порушив умови договору.
Відповідно до п.3.2.2.2 Умов, у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Отже, загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на 27.04.2016 заборгованість відповідача перед ПАТ "А-Банк" становить109076,83 грн і складається з наступного:
64993,14 грн - заборгованість за кредитом
23731,38 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом
20352,31 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором
Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відповідача.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).
Позивачем на адресу 2-го відповідача направлено претензію про наявність заборгованості №50805AN3CS07D від 14.04.16 з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання, яка відповідачем не виконана.
Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, 2-й відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 109076,83 грн, яка залишається непогашеною.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази суд дійшов наступного.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З матеріалів справи слідує, що між сторонами існують кредитні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.
Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики. Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Отже, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У відповідності з ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовили, укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене та те, що на момент прийняття рішення, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 64993,14 грн заборгованості за кредитом та 23731,38грн заборгованості по процентам за користування кредитом, нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з 2-го відповідача 20352,31 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).
За приписами п.3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Позивач нарахував суму пені, з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996, та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нарахована сума підлягає стягненню з 2-го відповідача у повному обсязі.
11 серпня 2015 року між ТОВ "Приват-Фінансист" (далі - поручитель, 1-й відповідач) та ПАТ "А-Банк" (далі - кредитор) був укладений договір поруки № 50805AN3CS07D (далі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Мпін-Офф"(далі - боржник) всіх своїх обов'язків за договором банківського обслуговування б/н від 21.11.2013 (р/с № 26005010013882) (далі - договір поруки) (п. 1 договору).
Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.
За кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений у письмовій вимозі кредитора впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору (передбачено п.п. 4, 5, 6 договору поруки).
Відповідно до п. 7 договору поруки у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на корись кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.
Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Сторони дійшли згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (п.п. 8, 9 договору поруки).
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Позивач звернувся до 1-го відповідача з вимогою №50805AN3CS07D від 14.04.2016 про сплату боргу, яка останнім залишена без відповіді. Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором 1-й відповідач не здійснив.
За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.
Частиною першою статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, в ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості 2-го відповідача за договором банківського обслуговування б/н від 21.11.2013 у загальній сумі 109076,83 грн, яка з урахуванням договору поруки № 50805AN3CS07D від 11.08.2015 підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, господарський суд зазначає наступне.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Приймаючи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження обставин, які б дали можливість зробити обґрунтоване припущення, що грошові кошти відповідача можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні даної заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що, як Відповідач-1, так і Відповідач-2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги Позивача відносно Відповідача-1 та Відповідача-2 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів по 50% на кожного, що дорівнює сумі 689грн.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) та з товариства з обмеженою відповідальністю "Спін-Офф" (18000, м. Черкаси, б-р Шевченка, б. 258, код ЄДРПОУ 38961490) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 14360080) - 64993,14 грн заборгованості за кредитом, 23731,38 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 20352,31грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 14360080) витрати по сплаті судового збору у сумі 818,08 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спін-Офф" (18000, м. Черкаси, б-р Шевченка, б. 258, код ЄДРПОУ 38961490) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код 14360080) витрати по сплаті судового збору у сумі 818,08 грн.
В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складно 04.08.2016 року
Суддя С.В. Мартинюк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 10.08.2016 |
Номер документу | 59451282 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні