ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.07.2016 Справа № 905/1897/16
Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при складанні протоколу судового засідання секретарем судового засідання Татарині Б.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом - Левенекс Інвестментс ЛТД м. Нікосія, Кіпр
до відповідача - Товариства з обмеженої відповідальністю В«БіофармінвестВ» м. Горлівка Донецької області
про стягнення 7 041 757,85 доларів США ( 174 743 685,66 грн. за курсом НБУ на 28.07.2016р.)
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - довіреність від 27 квітня 2016 року,
від відповідача - не явився.
СУТЬ СПОРУ:
07.06.2016 року позивач звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви від 28.07.2016р. про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 7 041 757,85 дол. США, з яких:
- сума основного боргу в розмірі 7 036 013,63 дол. США;
- проценти за договором позики в розмірі 5744,22 дол. США.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за двома договорами позики від 22 січня 2013 року і 19 серпня 2013 року, за якими на виконання умов даних договорів позивачем були надані грошові транші з визначеними датами погашення та датами погашення процентів. Відповідачем грошові зобов'язання за даними договорами не виконані належним чином у встановлені договорами строки, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Позивачем заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача у межах суми позову - 17565445,20 доларів США, що становить 440 717 020,00 грн. за офіційним курсом НБУ на 02 червня 2016року.
Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач посилається на те, що місцезнаходження та промислові потужності відповідача є територією проведення антитерористичної операції (АТО), виконати рішення суду на сході країни щодо таких активів буде неможливим. В той же час повідомляє, що у рамках кримінального провадження накладено арешт на майно відповідача, в тому числі і рахунки у банківських установах.
Позивачем надані письмові пояснення щодо арбітражного застереження, яке міститься в п. 9 договорів позики, які є підставою даного позову. Посилається на ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та ст. 8 Закону України «Про міжнародний арбітраж», за якими передбачено, що застосування арбітражного застереження передбачає прохання однієї із сторін щодо його застосування та це є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки сторонами не надано жодних заперечень щодо розгляду господарським судом Донецької області, позивач просить суд продовжити розгляд справи у даному суді.
11.07.2016 року відповідачем надана заява про визнання позову, якою просить суд визнати вимоги позивача у повному обсязі.
Представник відповідача не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був повідомлений через мережу Інтернету ухвалами господарського суду в електронному варіанті за адресою: http:// www.reyestr.court.gov.ua/ та розміщення інформації на сторінці господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі В«Судова влада в УкраїніВ» , не надав письмового відзиву на позов.
Неявка представника відповідача не обмежує права суду на вирішення спору по суті за достатністю документів відповідно до ст. 75 ГПК України.
Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши заяву про визнання позову та зменшення позовних вимог, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного спору є стягнення заборгованості та процентів за договорами позики.
Підставою, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, є договір позики від 22 січня 2013 року та додаткові угоди до нього № 1- № 9, а також договір позики від 19 серпня 2013 року та додаткові угоди до нього № 1- № 2, за якими позивачем надані відповідачу позики із загальним лімітом, а відповідач зобов'язався отримати, належним чином використати та повернути позики, а також сплатити проценти за користування ними та здійснити інші пов'язані з ними платежі.
Оцінюючи надані документи, господарський суд надає правову оцінку документам, на які посилається позивач, як на підставу позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
22 січня 2013 року та 19 серпня 2013 року позивач та відповідач підписали договори позики, яким передбачили, що позивач (виконавець) погодився надати відповідачу (позичальникові) позику, а відповідач погодився отримати від позивача, належним чином використати і повернути позику, а також сплатити проценти за користування позикою та здійснити інші пов'язані з нею платежі, згідно з умовами цих договорів.
За своїм змістом та правовою природою договори від 22 січня 2013 року ( надалі договір №1) та 19 серпня 2013 року (надалі договір № 2), на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договорами позики та підпадає під правове регулювання статей 1046- 1053 Цивільного кодексу України.
Пунктами 2.2 договорів встановлені ліміти позики, що надається протягом дії договорів:
- для договору позики 22 січня 2013 року встановлений ліміт - 30 000 000,00 дол. США;
- для договору позики від 19 серпня 2013 року встановлений ліміт - 100 000 000,00 дол. США.
Позика надається позикодавцем позичальнику одноразово або кількома послідовними траншами у відповідності до умов цього договору (пункти 3.1)
З метою отримання траншу за договором, відповідач має надіслати позивачу письмове повідомлення , належним чином підписане директором відповідача, не пізніше ніж за 7 робочих днів до настання запропонованої дати отримання відповідного траншу. Повідомлення має визначати суму траншу та запропоновану дату отримання траншу (пункти 3.3).
Розділами першими договорів встановлені дати погашення позики: за договором від 22 січня 2013 року «Дата погашення» означає 01 березня 2016 року; за договором 19 серпня 2013 року «Дата погашення» означає 31 грудня 2018 року.
Розділом 4 договорів визначені умови погашення суми позики.
Відповідач погашає несплачені суми позики, які були надані за кожним відповідним траншем, у повному обсязі в дату погашення траншу разом з нарахованими процентами та усіма іншими сумами, несплаченими на той момент за договором.
Розділом 5 договорів позики(з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) передбачені проценти, які нараховуються на неповернену суму позики.
· За договором від 22 січня 2013 року проценти:
і) нараховуються два рази на рік з дати отримання траншу (включно) до дати погашення (не включаючи такий день), а саме на дату 30 червня і 31 грудня;
іі) розраховуються на підставі року в 365 днів і фактичної кількості днів, протягом яких транш залишався неповерненим (факт/365);
ііі) сплачується раз на рік в період з 31 грудня по 10 січня, але не пізніше відповідної дати погашення траншу або раніше відповідно до цього договору. Всі несплачені проценти підлягають сплаті не пізніше дати погашення.
Процентна ставка становить 6,0 відсотків на рік.
· За договором від 19 серпня 2013 року проценти:
і) нараховуються поквартально з дати отримання траншу (включно) до дати погашення (не включаючи такий день);
іі) розраховуються на підставі року в 365 днів і фактичної кількості днів, протягом яких транш залишався неповерненим (факт/365);
ііі) сплачується поквартально до десятого числа місяця, наступного після кварталу нарахування, але не пізніше відповідної дати погашення траншу або раніше відповідно до цього договору. Всі несплачені проценти підлягають сплаті не пізніше дати погашення.
Процентна ставка становить 3,5 відсотків на рік.
Пунктами 10 договорів передбачено, що договори набирають чинності з моменту їх належної реєстрації у Національному банку України згідно з вимогами чинного законодавства України («Дата набрання чинності») та припиняє свою дію після повного погашення позичальником всієї позики, процентів за нею та всіх інших платежів, які підлягають сплаті позичальником позикодавцеві за договорами.
Оскільки договором сторони врегулювали і узгодили всі істотні умови для договору позики, він вважається укладеним і таким, що відповідає діючому законодавству.
1. Щодо вимог про стягнення з відповідача основної суми боргу за договором позики від 22 січня 2013 року в розмірі 7 036 013,63 дол. США, господарський суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договорів позики та додаткових угод до них позивачем виконані наступні дії:
- 22 серпня 2013 року позивачам надано відповідачу транш за договором № 1 у розмірі 17 500 000,00 дол. США. Дані факти підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями дебетових авізо.
Відповідно до умов договорів позики, відповідач погашає несплачені суми позики, які були надані за кожним відповідним траншем, у повному обсязі в дату погашення траншу разом з нарахованими процентами та усіма іншими сумами, несплаченими на той момент за договором.
Датами погашення за договорами є 01 березня 2016 року (договір № 1) та 31 грудня 2018 року (договір № 2).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення з позовом сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики № 1 становить 16 036 000,0 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до виписок по рахунку позивача за період від 01 липня 2016 року по 14 липня 2016 року, відповідачем, після порушення провадження у даній справі, 13.07.2016 року проведена часткова сплата заборгованості за договором позики № 1 у розмірі 8 999 986,37 дол. США.
Таким чином розмір несплаченої відповідачем заборгованості за договором позики від 22 січня 2013 року становить 7 036 013,63 дол. США, який становить на момент заяви про зменшення позовних вимог 174 601 141,00 грн. (курс НБУ на 28 липня 2016 року), а тому господарський суд задовольняє вимоги позивача в даній частині у повному обсязі за доведеністю підстав та у зв'язку з визнанням даної суми боргу відповідачем.
2. Щодо вимог про стягнення з відповідача процентів за договором позики від 19 серпня 2013 року в розмірі 5744,22 дол. США, господарський суд виходить з наступного.
13 вересня 2013 року позивачем надано відповідачу транш за договором № 12 у розмірі 7500000,00 дол. США.
Відповідачем на виконання умов договору № 2 була здійснена часткова сплата позики наступним чином:
- 4 лютого 2014 року повернуто 6 618 000,00 дол. США;
- 25 лютого 2014 року повернуто 498000,00 дол. США.
Таким чином сума заборгованості за основною сумою позики за договором № 2 становить 384 000,00 дол. США (7 500 000,00 - 6 618 000,00 - 498 000,00).
Відповідно до п 5.2 договору № 2, з урахуванням змін додатковою угодою № 2 від 17 вересня 2014 року, процентна ставка за договором становить 3 % на рік.
Відповідно до умов договору № 2, проценти нараховуються поквартально з дати отримання траншу (включно) до дати погашення (не включаючи такий день); розраховуються на підставі року в 365 днів і фактичної кількості днів, протягом яких транш залишався неповерненим (факт/365); сплачується поквартально до десятого числа місяця, наступного після кварталу нарахування, але не пізніше відповідної дати погашення траншу або раніше відповідно до цього договору. Всі несплачені проценти підлягають сплаті не пізніше дати погашення.
Як вбачається з наданого розрахунку, позивачем нараховані проценти за перший та другий квартал 2016 року відповідно до умов договору в сумі 5744,22 дол. США, а саме:
- за перший квартал 2016 року - станом на 31 березня 2016 року - сума процентів становить 2872,11 дол. США;
- з другий квартал 2016 року - станом на 30 червня 2016 року - сума процентів становить 2872,11 дол. США.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, господарський суд вважає його законним та таким що відповідає умовам договору, а тому задовольняє заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за договором позики № 2 в розмірі 5744,22 дол. США, який становить на момент заяви про зменшення позовних вимог 142 544,83 грн. (курс НБУ на 28 липня 2016 року), у повному обсязі.
Оскільки з вини відповідача виник спір та часткова сплата суми боргу була здійснена відповідачем після порушення провадження у справі, на нього покладаються судові витрати у розмірі, сплаченому позивачем.
3.Щодо вимог позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача у межах суми позову - 17565445,20 доларів США, що становить 440 717 020,00 грн. за офіційним курсом НБУ на 02 червня 2016року, господарський суд виходить з наступного.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення.
Враховуючи, що в процесу судового засідання відповідач більшу частину боргу сплатив у добровільному порядку і той факт, що позивач не довів суду неспроможність відповідача виконати рішення у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк, господарський суд відмовляє позивачу у цьому клопотанні.
На підставі статей 33, 34, 75, 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Левенекс Інвестментс ЛТД м. Нікосія, Кіпр про стягнення 7 041 757,85 доларів США з Товариства з обмеженої відповідальністю В«БіофармінвестВ» м. Горлівка Донецької області у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Біофармінвест В» (ЄДРПОУ 37480775, Донецька область, м. Горлівка - 84610, вул. Горлівської дивізії, 74) на корить Левенекс Інвестментс ЛТД [«LEVANEX INVESTMENTS LTD»], код юридично особи - НЕ 280071, адреса: Apostolou Varnava, 2 CENTAUR HOUSE, Nisou, Nicosia, Cyprus, Р.С. 2571:
- заборгованість за договором позики від 22.01.2013 року в розмірі 7036013,63 дол. США (сім мільйонів тридцять шість тисяч тринадцять доларів США, 63 цента), що дорівнює 174 601 141,00 гривень;
- проценти за договором позики від 19.08.2013 року в розмірі 5744,22 дол. США ( п'ять тисяч сімсот сорок чотири долара США, 22 цента), що дорівнює 142544,83 грн.;
- судові витрати в розмірі 206700,00 грн.
Рішення може бути оскаржено у відповідності з правилами викладеними у розділі XII «Перегляд судових рішень в апеляційному порядку» Господарського процесуального кодексу України через місцевий господарський суд.
Суддя С.Ю. Гринько
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59451512 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
С.Ю. Гринько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні