Рішення

від 01.08.2016 по справі 911/1733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" серпня 2016 р. Справа № 911/1733/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2» , м. Боярка,

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Боярка,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , м. Боярка

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

суддя О.В. Конюх;

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_3 , адвокат, договір від 02.02.2016р. №2-а;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2», м. Боярка звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Боярка, в якому просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, кадастровий номер 322410300:01:030:0003, що розташована по вул. Хрещатик, 4-а у м. Боярка шляхом знесення (демонтажу) споруди (металевого коску).

Позов обґрунтований тим, що за договором про спільну діяльність від 01.11.2014р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Фенікс-2» (сторона 1) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (сторона 2), учасники договору домовились діяти спільно з метою одержання прибутку у сферах діяльності, передбачених статутом позивача та випискою з Єдиного державного реєстру (Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля, в тому числі з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами тощо). При цьому внеском сторони 1 (90%) було земельна ділянка кадастровий номер 32224100300:01:030:0003, цільове призначення - для розміщення ринку, а внеском сторони 2 (10%) була особиста трудова участь, при цьому сторона 2 була повноважним представником сторони 1 та керувала всією сумісною діяльністю. Строк дії договору про спільну діяльність було визначено до 01.01.2016р.

01.01.2015р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг №11р, згідно якого відповідач за плату отримав майданчик площею 9,0 кв.м. на території ринку «Залізничний», м. Боярка, вул. Хрещатик 4-а, для встановлення та використання для торгової діяльності власного приміщення (павільйону, кіоску). Строк дії договору про надання послуг був визначений до 31.12.2015р.

Позивач твердить, що на момент подання позову чинність обох договорів (про спільну діяльність від 01.11.2014р. та про надання послуг від 01.01.2015р.) припинилася у зв'язку із закінченням строку, на яких їх було укладено. Разом із тим, позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, оскільки на ній без будь-яких правових підстав продовжує знаходитись металевий кіоск відповідача.

У зв'язку з вищевикладеним позивач, посилаючись на ст. 391 ЦК України? просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Ухвалою від 27.05.2016р. порушено провадження у справі № 911/1733/16, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 та призначено розгляд справи на 01.07.2016р.

Ухвалою від 01.07.2016р. розгляд справи відкладено. Ухвалою від 18.07.2016р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів та повторно відкладено розгляд справи на 01.08.2016р.

В судовому засіданні 01.08.2016р. представник позивача подав додаткові документи та надав пояснення по суті позову.

Відповідач та третя особа в судові засідання 01.07.2016р., 18.07.2016р., та 01.08.2016р. жодного разу не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не подали.

Залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень свідчать про те, що третя особа належним чином завчасно була повідомлена про дату, час та місце судових засідань.

Поштове відправлення, яким суд направляв відповідачу на належну адресу, зазначену в позовній заяві, і яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копію ухвали про порушення провадження у справі, повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання. Поштові відправлення, якими суд направляв відповідачу копії ухвал від 01.07.2016р. та від 18.07.2016р., на адресу суду не повернулись.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. ОСОБА_4 змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи обмежений строк розгляду спору, те, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, відповідно до права суду, наданого ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2», м. Боярка (далі по тексту - ТОВ «КВФ «Фенікс», позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Боярка (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Боярка (далі по тексту ФОП ОСОБА_2О.), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №105 077 від 06.08.2004р., позивач є власником земельної ділянки №9 кадастровий номер 322410300:01:030:003 площею 0,0168 га за адресою м. Боярка, вул. Карла Маркса/Садова, цільове призначення - для розміщення ринку.

Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району від 22.07.2004р. №31/464 вулицю ОСОБА_5 перейменовано на вулицю Хрещатик. Рішенням виконкому Боярської міської ради від 02.08.2005р. № 87/19 нежилим приміщенням, що розташовані на території ринку «Залізничний» надано юридичну адресу м. Боярка, вул. Хрещатик (колишня ОСОБА_6) 4а.

Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2016р. видами діяльності позивача є: діяльність посередників у торгівлі широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші види роздрібної торгівлі, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

01.11.2014р. між ТОВ «КВФ «Фенікс-2» (сторона 1) та ФОП ОСОБА_2 (сторона 2) укладено договір про спільну діяльність, згідно якого учасники договору домовились діяти спільно з метою одержання прибутку у сферах діяльності, передбачених статутом позивача та випискою з Єдиного державного реєстру (розділ 1 договору про спільну діяльність). При цьому внеском сторони 1 (90%) було земельна ділянка кадастровий номер 32224100300:01:030:0003 площею 0,0168 га, цільове призначення - для розміщення ринку, а внеском сторони 2 (10%) була особиста трудова участь (розділ 4 договору про спільну діяльність), при цьому сторона 2 була повноважним представником сторони 1 та керувала всією сумісною діяльністю (пункт 3.4), а прибуток, що отримувався від спільної діяльності, розподілявся пропорційно часткам (пункт 6.2). Строк дії договору про спільну діяльність було визначено до 01.01.2016р. (пункт 8.1) без передбачення можливості його пролонгування.

01.01.2015р. між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1М.(орендар) був укладений договір про надання послуг №11р, згідно якого відповідач за плату в розмірі 800,00 грн. на місяць (пункт 5.1) отримав майданчик площею 9,0 кв.м. на території ринку «Залізничний», м. Боярка, вул. Хрещатик 4-а, для встановлення та використання для торгової діяльності власного приміщення (павільйону, кіоску) (пункт 2.1). за договором ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась виділити майданчик, забезпечити можливість здійснення торгової діяльності з дотриманням «Правил торгівлі», а також забезпечити прибирання та охорону.

Строк дії договору про надання послуг був визначений до 31.12.2015р. (пункт 10.1). Пунктом 10.2 сторони передбачили, що після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен письмово не пізніше 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

ОСОБА_4 приймання-передачі торгового майданчику від 01.01.2015р. ФОП ОСОБА_2О передала, а ФОП ОСОБА_1 прийняв торговий майданчик площею 9,0 кв.м., на якому останній мав право встановити та використовувати для торгової діяльності власне нежиле приміщення.

ОСОБА_4 таких обставин у відповідача виникло право володіння чужим майном - частиною земельної ділянки, належної позивачу, площею 9 кв.м., на якій відповідач отримав право на встановлення тимчасової споруди - для ведення торговельної діяльності. Так, за змістом частини 1 ст. 397, ст. 398 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

24.11.2015р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до відповідача з листом від 24.11.2015р. №4, яким просила звільнити територію в строк до 01.01.2016р. (копія листа, конверту, в якому він був надісланий та фіскального чеку «Укрпошти» від 24.11.2015р. залучені до матеріалів справи), що свідчить про відсутність наміру ОСОБА_2 продовжувати строк дії договору про надання послуг, укладеного з відповідачем ФОП ОСОБА_1

Натомість 17.12.2015р. відповідач в порядку пункту 10.2 договору надання послуг від 01.01.2015р. №11р звернувся до ФОП ОСОБА_2 з письмовим зверненням, в якому просив пролонгувати договір №11р від 01.01.2015р. про надання послуг по організації та здійсненню діяльності на території ринку «Залізничний» (копія залучена до матеріалів справи).

25.12.2015р. директор ТОВ «КВФ «Фенікс-2» ОСОБА_7 (копія наказу №1 від 15.05.1994р. «Про призначення на посаду» залучена до матеріалів справи) звернулась до ФОП ОСОБА_1 з листом, у якому повідомила про закінчення строку дії договору про спільну діяльність з ФОП ОСОБА_2 31.12.2015р., а отже відсутності у останньої права на пролонгацію укладеного з ФОП ОСОБА_1 договору про надання послуг. У вказаному листі відповідачу пропонувалось звільнити майданчик, наданий на території ринку «Залізничний» у м. Боярка, вул. Хрещатик 4а до 31.12.2015р. (копія листа, конверту, в якому він був надісланий та фіскального чеку «Укрпошти» від 24.11.2015р. залучені до матеріалів справи).

Зазначені листи ФОП ОСОБА_2 від 24.11.2015р. та ТОВ «КВФ «Фенікс» від 25.12.2015р. були повернуті підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання. Копії конвертів свідчать про те, що листи направлялись на належну адресу відповідача, зазначену у Свідоцтві про державну реєстрацію В02 №397646 від 12.10.1995р., у договорі надання послуг №11р від 01.01.2015р. та ОСОБА_4 приймання-передачі торгового майданчику від 01.01.2015р. (підписаних відповідачем), та яка відповідає даним залученого до матеріалі справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.05.2016р. № 21963367.

Згідно позиції, викладеної у пункті 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою .

ОСОБА_4 таких обставин, судом встановлено, що договір надання послуг №11р від 01.01.2015р., який був підставою для користування ФОП ОСОБА_1 торговельним майданчиком площею 9 кв.м. на території ринку «Залізничний» за адресою м. Боярка, вул. Хрещатик, 4а, розташованим на земельній ділянці кадастровий номер 32224100300:01:030:0003 площею 0,0168 га, цільове призначення - для розміщення ринку, що належить позивачу на праві власності, є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Зазначене свідчить про відсутність станом на час звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи у ФОП ОСОБА_1 будь-яких правових підстав для розміщення свого майна (торгівельного кіоску) на земельній ділянці, належній позивачу, відповідно в порядку ст. 400 ЦК України відповідач є недобросовісним володільцем чужого майна.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 399 ЦК України право володіння припиняється у разі, зокрема витребування майна від володільця власником майна або іншою особою. Згідно до ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, суд робить висновок про те, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Фенікс-2» про зобов'язання відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди для позивача у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, шляхом демонтажу (знесення) належного відповідачу торговельного кіоску, є обґрунтованим, таким, що відповідає передбаченим законом способам захисту права та відповідно таким, який належить задовольнити. У зв'язку із задоволенням позову відшкодування позивачу судового збору у мінімальному передбаченому законом розмірі 1378,00 грн. суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 26, 32-34, 49, 69, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2» задовольнити.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні належною товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2» (ідентифікаційний код 20593373) земельною ділянкою кадастровий номер 32224100300:01:030:0003, цільове призначення - для розміщення ринку, розташованою за адресою м. Боярка, вул. Хрещатик 4а шляхом знесення (демонтажу) торговельного кіоску.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Світлогорська, буд. 38, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Фенікс-2» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, буд. 43, код 20593373) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору .

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 04.08.2016р.

Суддя О.В. Конюх