Рішення

від 01.08.2016 по справі 914/1663/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016р. Справа№ 914/1663/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М. при секретарі Кияк І.В. розглянувши матеріали справи

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс», м. Львів

про: стягнення додаткової плати за скид в міську каналізацію стічних вод з наднормативними забрудненнями в розмірі 9 331,41 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-5089 від 08.10.2015 року.

від відповідача: не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні 01.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» про стягнення додаткової плати за скид в міську каналізацію стічних вод з наднормативними забрудненнями в розмірі 9 331,41 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.06.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 30.06.2016 року.

Причини відкладення розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача вимоги суду виконав, в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, був повідомлений про дату та час розгляду справи у судовому засіданні, про що докази долучено до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №7901603362295, повернуте на адресу суду і зареєстроване відділом документообігу та обробки інформації за вх.№27869/16 від 01.07.2016 р.)

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.08.2016 року, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали і документи, подані озивачем, заслухавши пояснення представника, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

23.07.2012 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» (відповідач, абонент) укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №300097 (надалі договір), відповідно до п.1.1 якого Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію та сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (надалі Правила користування), правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення (надалі Правила експлуатації), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова (надалі Правила приймання).

Відповідно до п.2.1.1 Договору Львівводоканал зобов'язався, згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львівводоканалом, забезпечити в розмірі лімітів постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту (ГОСТ 2874-28) або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в обємі 23 куб.м./місяць; приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в обємі 52 куб.м./місяць; дощових (талих) стічних вод в обємі 212 куб.м./місяць.

Згідно п.2.1.3 Договору водоканал зобов'язується проводити обстеження систем водопостачання та водовідведення на предмет дотримання абонентом умов договору.

Згідно із п.2.2.1 договору абонент зобов'язався отримати у Львівводоканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання абонента до каналізаційної мережі, погодити проект водомірного вузла (в разі його відсутності) і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднювальних речовин.

Окрім того, згідно п.2.2.7 договору абонент зобовязувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання та водовідведення та допустимі рівні концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Згідно із п.п. 3.6, 4.4 договору скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться відповідно до Правил приймання. Об'єм відібраної води, а також об'єм скинутих стічних вод понад встановлений ліміт (при умові його затвердження органами місцевого самоврядування) оплачується в п'ятикратному розмірі.

Як зазначено у позовній заяві, на момент порушення ТзОВ «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» (надалі - відповідач) користувалося послугами ЛМКП "Львівводоканал" (надалі - позивач) з водовідведення на підставі договору № 300097 від 23.07.2012 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - Договір). Відповідно до пункту 2.4 обов'язкових для сторін «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (надалі - державні правила), підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих правил та договору, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників якості.

Згідно з п. 2.6 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова», які затверджені рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 292 (надалі - місцеві правила), зазначено, що встановлення абонентам режиму та нормативів скидання забруднювальних речовин у міську каналізацію, формування висновку, щодо відповідності фактичних показників якості стічних вод допустимим, а також виконання розрахунку входять виключно до компетенції водоканалу.

Позивач зазначає, що на момент виявлення порушення, відповідач перебував у переліку підприємств за №757 (підстава ПЛ), для яких встановлюється ліміт скиду забруднювальних речовин в систему міської каналізації розробив. Згідно з цим переліком, який затверджений департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, відповідач (на вимогу п.4.4.1 місцевих правил) розробив Проект ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації. На підставі розробленого проекту ліміту і п.п.4.5…4.5.2…4.5.2.2 місцевих правил та п.2.2.1 договору, відповідачу проведено ліміт №293 від 01.03.2004 р. на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації і надано дозвіл на такий скид.

Відповідно до п. 2.2.7 договору і Місцевих Правил (п.п. 3.5.1, 5.1, 7.3), підприємство зобов'язане здійснювати систематичний контроль за фактичними концентраціями забруднювальних речовин в своїх стічних водах і не допускати, щоб у контрольних колодязях забруднювальні речовини перевищували допустимі концентрації (ДК), які доведено відповідачу лімітом №293. Скидання стічних вод з перевищенням ДК оплачується з відповідним коефіцієнтом кратності (п.п. 4.2.2.4, 9.2 Місцевих Правил та п. 3.6 Договору).

На підставі п. 1.3 Інструкції, контроль за прийманням стічних вод підприємств у каналізаційну мережу здійснюють водоканали, та відповідно до п. 7.11 Державних Правил зазначено, що у Місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення арбітражного аналізу проб.

На виконання свого обов'язку, відповідно до п. 3.1.4 Місцевих Правил, водоканал, 09.12.2015 р., здійснив контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт № 7310. Частину проби для проведення головного аналізу було передано в хімбаклабораторію водоканалу. Іншу частину проби, для проведення контрольного аналізу, передано відповідачу. Контрольний аналіз, як це передбачено пп. з 7.2.18 по 7.2.24 Місцевих Правил, відповідачем не проводився. Відповідно до п. 7.2.19 Місцевих Правил розрахунок здійснено на підставі результатів головного аналізу, здійсненого хімбаклабораторією водоканалу.

Згідно з актом відбору проб № 7310 від 09.12.2015 р., разова проба для проведення головного і контрольного хімічного аналізу відібрана зі стічної води відповідача (з контрольного колодязя № 1), яка скидається в міську каналізацію.

Позивач вказав, що відповідач не виконав вимог нормативно-правових актів та договору, оскільки, на підставі результату вимірювань відібраної проби стічних вод відповідача № 885 від 15.12.2015 р. хімбаклабараторією водоканалу встановлено, що скинута відповідачем стічна вода містить перевищення інгредієнта БСК5, що перевищує відповідну допустиму концентрацію - ДК (ліміт № 293).

Щодо наявності забруднювальних речовин в стічних водах відповідача, по яких виявлено перевищення допустимих концентрацій, відповідно до проведеного аналізу №885, оформленого 09.12.2015 р., позивач повідомляє, що на вимогу пп. 3.5.3. 4.1.4.5. 4.4.1. Місцевих правил, відповідачу доведено ліміт №293 від 17.02.2004 р. на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, реєстраційний № 298 від 20.02.2004 р., де у рядках 4, 6, 15 вказані допустимі концентрації таких речовин, в т. ч. БСК5 - 325 г/куб.м., завислі речовини - 380 г/куб.м. та сухий залишок - 1000 г/куб.м..

Отже, за твердженням позивача, присутність в стічних водах, окрім інших забруднюючих речовин (завислих речовин, сухих залишків), БСК5 - по якому було виявлено перевищення допустимих якісних показників в 5.41 раз.

При виявлені перевищень якісних показників стічних вод, відповідно до Місцевих Правил (пп. 2.6, 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2, 9.4.2 ... 9.4.2.1) та Договору (п.3.6), водоканал зобов'язаний нарахувати додаткову плату за водовідведення, обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач - її сплатити. Відповідно до розрахунку № 6422/36 від 06.01.2016 р., сума додаткової плати становить 9 331,41 грн.

Згідно з п. 4.2 "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, 20% плати за скид понаднормативних забруднень (1 608,86 грн.) перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету, а 80% (7 722,55 грн.) залишається в розпорядженні водоканалу.

Позивач звертає увагу на те, що претензію № 6422 від 19.06.2015 р. відповідач залишив без задоволення.

Відтак, щоб спростувати або підтвердити результати вимірювань № 885 здійсненого лабораторією водоканалу, відповідно до акту № 7310 від 09.12.2015 р. про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів (надалі - акт № 7310) відповідачу, як це передбачено пп. 7.2.17, 7.2.18, 7.2.20 Місцевих Правил, передано пробу для проведення контрольного аналізу. Контрольний аналіз відповідачем проведено не було. Відповідач своїм правом, щодо проведення контрольного аналізу, не скористався контрольного аналізу, переданої йому представниками ЛМКП «Львіводоканал» проби, в незалежній лабораторії, не провів (п. 7.2.18 Місцевих Правил), і таким чином погодився з результатами аналізу головної проби № 885 від 09.12.2015р. здійснених в лабораторії ЛМКП «Львівводокакнал» (пп. 7.2.19, 7.2.22 Місцевих Правил). Вимог Місцевих Правил, щодо передачі проби для проведення контрольного аналізу відповідачем не дотримано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено в процесі розгляду справи, на момент встановлення порушення, ТзОВ Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» користувалося послугами ЛМКП "Львівводоканал" з водовідведення на підставі договору № 300097 від 23.07.2012 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі. Відповідно до пункту 2.4 обов'язкових для сторін «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (надалі - Державні Правила), підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги Місцевих Правил та договору, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників якості.

Відповідно до п. 1.6 Державних Правил: «Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Міпекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території, що перебуває під юрисдикцією даної місцевої ради.

Відповідно п. 5.1. Місцевих Правил Скидання стічних вод підприємствами з перевищенням ДК заборонено, а в п. 2.2.7 Договору зазначено «абонент зобов'язаний не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних на каналізаційних випусках Абонента». Дану вимогу відповідач порушив.

Відповідно до вимог Місцевих Правил ЛМКП «Львівводоканал» делеговані функції здійснення контролю за якістю стічних вод підприємств (відбору проб), проведення хімічного аналізу проб стічних вод підприємств, формулювання висновку, щодо відповідності фактичних показників якості стічних вод допустимим, а також виконання розрахунку, що входить виключно до компетенції водоканалу і тому, цілком логічно є те, що в досудовому порядку водоканал (відповідно до Місцевих Правил) зобов'язаний звертатися до підприємств з претензіями та з позовами в господарські суди на загальну суму боргу.

Відбір проб стічних вод відповідача, які скидаються в міську каналізацію Львова позивачем було здійснено відповідно до нормативно правових актів, що регулюють дане питання, а саме: Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37; "Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова", затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.9.2002 р. № 292 та договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 300097 від 23.07.2012 р., відповідно до якого позивач надає послуги водопостачання і водовідведення відповідачу.

Отже, виходячи з наведеного, з метою спростуваня або підтвердження результатів вимірювань № 885, здійснених лабораторією водоканалу, відповідно до акту № 7310 від 09.12.2015 р. про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів (надалі - акт № 7310) відповідачу, як це передбачено пп. 7.2.17, 7.2.18, 7.2.20 Місцевих Правил, передано пробу для проведення контрольного аналізу. Контрольний аналіз відповідачем проведено не було. Відповідач своїм правом, щодо проведення контрольного аналізу, не скористався контрольного аналізу, переданої йому представниками ЛМКП «Львіводоканал» проби, в незалежній лабораторії, не провів (п. 7.2.18 Місцевих Правил), і таким чином погодився з результатами аналізу головної проби № 885 від 09.12.2015р. здійснених в лабораторії ЛМКП «Львівводокакнал» (пп. 7.2.19, 7.2.22 Місцевих Правил). і таким чином погодився з результатами аналізу головної проби № 885 від 09.12.2015 р., здійсненого в лабораторії ЛМКП «Львівводокакнал» (пп. 7.2.19, 7.2.22 Місцевих Правил).

Відтак, присутність в стічних водах, окрім інших забруднюючих речовин, БСК5, по якому було виявлено перевищення допустимих якісних показників в концентрацій 5.41 раз, є очевидним.

Відповідно до "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37 (надалі - Інструкція) та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», позивачу надається право виставляти та здійснювати перерахунок коштів до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Незважаючи на вимоги суду, відповідачем не надано суду ні відзиву, ані зауважень до розрахунку, зазначених позивачем сум до оплати за скид в міську каналізацію стічних вод з понаднормовими забрудненнями.

З підстав наведеного, беручи до уваги доведеність позовних вимог, перевіривши правильність розрахунку суми плати за скид стічних вод без дозволу, враховуючи відсутність доказів повного чи часткового погашення заборгованості, яка є предметом спору у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підлягають до задоволення повному обсязі.

За умовами п.4.2 «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів» затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету та 80 відсотків залишаються у розпорядженні водоканалу і використовуються на відшкодування збитків водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту. Аналогічний правовий припис закріплено в 8.4.9. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова, затверджених Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року №292.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Згідно ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 18399-1796 від 19.05.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» (79016, м.Львів, вул.Шведська, 3, ідентифікаційний код 00333894) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м.Львів, вул.Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471 ) 7 722,55 грн. - додаткової плати, внаслідок перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин в стічних водах підприємства та 1 378,00 судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська парфумерно-косметична фабрика «Едельвейс» (79016, м.Львів, вул.Шведська, 3, ідентифікаційний код 00333894) до Фонду охорони навколишнього природного середовища (м.Львова пл.Ринок, 1, на рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної кваліфікації: 24062100, одержувач: міський бюджет м. Львова, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 38008294, код МФО 825014) 1608,86 грн. за скид понаднормових забруднень.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України .

Повний текст рішення складений та підписаний 04.08.2016 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.