Рішення

від 02.08.2016 по справі 916/1612/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 916/1612/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Орес-Арго"

до відповідача : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 263995,83 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Куксюк А.Л., довіреність №1 від 01.06.2016р.

від відповідача: не з`явився

В засіданні 02.08.2016р. приймали участь представники:

від позивача: Куксюк А.Л., довіреність №1 від 01.06.2016р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Орес-Агро " 227325,60грн. заборгованості, 36372,10грн пені за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р., 3959,95грн. три відсотки річних за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в їх обґрунтування зазначає, що між ТОВ „Орес-Агро" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №1 від 11.01.2016, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 822710,40грн. Станом на 25.04.2016 за договором поставки №1 було сплачено за продукцію у розмірі 595384,80грн., а тому розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 227325,6грн. Варто зазначити, що 25.04.2016р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 25.04.2016р., де погодили заборгованість в розмірі 227325,60грн., на яку позивачем нараховано пеню та три проценти річних.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, частину витребуваних судом документи надав, а саме: спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відзив на позов від 11.07.2016р. за вх.№17255/16, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що позивачем порушувались вимоги п. 6.1 договору поставки №1 від 11.01.2016р., допускав постачання продукції (курчата підрощені), яка не відповідала ГОСТУ, стандартам, що зазвичай ставлять до такого виду та категорії продукції, через що мали випадки повернення продукції, що підтверджується накладною про повернення №Рк.20688332 від 03.06.2016р. торгівельною мережею „Київське" магазин „Сатім" №4, інші документи, що підтверджують неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань були викрадені. Окрім цього, надана позивачем копія претензії, котра направлялася до відповідача, підписана не уповноваженою особою, тому вона не має юридичного значення.

Клопотання відповідача від 11.07.2016р. за вх.№17253/16 про відкладення розгляду справи та від 11.07.2016р. за вх.№17255/16 про залучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

11.01.2016р. між ТОВ „Орес-Агро" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №1, згідно умов якого за цим договором постачальник зобов'язується передати (продати) у власність (повне господарське володіння) покупця продукцію (партії продукції), а покупець зобов'язується прийняти продукцію (партії продукції) та оплатити її на умовах договору. Найменування продукції: курчата підрощені, кількісний вимір - голови, кг. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору ціна на продукцію вказуватиметься в рахунках-фактурах та накладних, які виписуються постачальником. Загальна сума договору складає загальну вартість продукції, поставленої відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складання сум товарних партій зазначених у накладних. Термін постачання продукції буде визначатись сторонами за згодою обох сторін договору. Підпис уповноваженої особи і печатка в накладній з боку покупця є моментом передачі права власності на продукцію покупцю та свідчать про приймання зазначеної продукції покупцем і про згоду з тим, що вказано в накладній включаючи відповідність найменування, асортименту, ціни, кількості та якості продукції, зазначеної у них. Тобто, підпис та відтиск печатки зі сторони покупця на поставку продукції. Накладні, які виписуються постачальником на продукцію є невід?ємними додатками до даного договору.

В пунктах 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору поставки №1 від 11.01.2016р. сторони визначили, що оплату за продукцію покупець здійснить на умовах 100% (сто відсотків) передоплати або після отримання продукції протягом одного місяця, за домовленістю. Оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок або внесення готівки в касу підприємства постачальника. Датою оплати вартості продукції вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок або в касу підприємства постачальника. В разі необхідності, з метою з??ясування дійсного стану проведення взаєморозрахунків, сторони періодично проводять звірку розрахунків по кожному звітному місяцю, а по її результатам складають двосторонній акт звірки. Даний пункт договору підлягає обов'язковому виконанню сторонами. При невиконанні даного пункту однією із сторін, через пошту, рекомендованим листом направляється акт звірки. В разі не підписання отриманого акту звірки стороною та не повернення його, акт звірки рахується підписаним датою отримання рекомендованого листа стороною.

Згідно п. 5.1. договору разом із продукцією постачальник зобов'язується передати покупцю на кожну окрему партію продукції накладну. Окрім цього, на вимогу покупця, разом із продукцією постачальник передає покупцеві на кожну окрему партію продукції оригінал або належним чином засвідчену копію відповідного документу, який посвідчує якість продукції.

За умовами п.п. 6.1., 6.2. договору поставки №1 від 11.01.2016р. сторони вказали, що якість переданої покупцю продукції повинна відповідати ГОСТУ, СТАНДАРТАМ, які зазвичай ставлять до такого виду та категорії продукції, зокрема, і відповідати чинним на момент здійснення передачі покупцю нормативним документам, що поширюють свою дію на цей вид продукції. Якість продукції підтверджується наступними документами, що передаються постачальником разом із продукцією: ветеринарне свідоцтво.

Пункт 7.1.4. договору передбачає, що при неналежних розрахунках покупця за отриманий товар, нараховується пеня в розмірі 1,0% (одного) відсотка від суми заборгованості за кожен день від терміну закінчення розрахунків.

Відповідно до умов п.п. 10.1., 10.2. договору поставки №1 від 11.01.2016р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 договору та припиняє свою дію після повного виконання умов договору сторонами.

Позивачем на умовах договору поставки №Юн/90 від 05.02.2015р. було поставлено товар за видатковими накладними №1 від 11.01.2016р.; №2 від 20.01.2016р.; №3 від 22.01.2016р.; №6 від 25.01.2016р.; №7 від 27.01.2016р.; №8 від 29.01.2016р.; №9 від 02.02.2016р.; №10 від 05.02.2016р.; №11 від 11.02.2016р.; №15 від 15.02.2016р.; №16 від 16.02.2016р.; №18 від 26.02.2016р.;№ 21 від 29.02.2016р.; №22 від 10.03.2016р.; №30 від 31.03.2016р.; №37 від 18.04.2016р.; №38 від 18.04.2016р.; №39 від 18.04.2016р,; №53 від25.04.2016р. на загальну суму 822710,40грн.

На підтвердження постачання якісної продукції покупцю позивач надав ветеринарні свідоцтва РД-00 №758060 від 11.01.2016р.; 3-10 №260052 від 20.01.2016р.; 3-10 №260053 від 22.01.2016р.; 3-10 №260054 від 25.01.2016р.; 3-10 №260055 від 02.02.2016р.; 3-10 №260056 від 05.02.2016р.; 3-10 №260057 від 11.02.2016р.; 3-10 №260062 від 15.02.2016р.; 3-10 №260063 від 16.02.2016р.; 3-10 №260065 від 25.02.2016р.; 3-10 №260066 від 29.02.2016р.;3-10 №260067 від 10.03.2016р.; 3-10 №260072 від 25.03.2016р.; 3-10 №260073 від 31.03.2016р.; 3-10 №260074 від 31.03.2016р.; 3-10 №260076 від 18.04.2016р.; 3-10 №260077 від 18.04.2016р.; 3-10 №260078 від 25.04.2016р.

Відповідачем було частково оплачено позивачу вартість поставленого товару в сумі 595384,80грн., на підтвердження чого позивач надав платіжні доручення №786 від 13.01.2016р. на суму 20000,00 грн.; №791 від 14.01.2016р. на суму 9600,00 грн.; №805 від 15.01.2016р. на суму 10000,00 грн.; №847 від 22.01.2016р. на суму 9600,00 грн.; №849 25.01.2016р. на суму 7000,00 грн.; №861 від 25.01.2016р. на суму 10000,00 грн.; №870 від 28.01.2016р. на суму 29000,00 грн.; №874 від 29.01.2016р. на суму 4000,00 грн.; №884 від 29.01.2016р. на суму 5000,00 грн.; №885 від 01.02.2016р. на суму 30000,00 грн.; №883 від 02.02.2016р. на суму 10000,00 грн.; №894 від 03.02.2016р. на суму 15000,00 грн.; №901 від 04.02.2016р. на суму 15000,00 грн.; №914 від 05.02.2016р. на суму 5000,00 грн.; №923 від 08.02.2016р. на суму 15800,00 грн.; №931 від 11.02.2016р. на суму 5000,00 грн.; №958 від 11.02.2016р. на суму 10000,00 грн.; №962 від 12.02.2016р. на суму 10000,00 грн.; №965 від 15.02.2016р. на суму 10000,00 грн.; №980 від 16.02.2016р. на суму 10000,00 грн.; №984 від 18.02.2016р. на суму 14000,00 грн.; №989 від 19.02.2016р. на суму 18000,00 грн.; №1015 від 22.02.2016р. на суму 20000,00 грн.; №1038 від 23.02.2016р. на суму 15000,00 грн.; №1045 від 24.02.2016р. на суму 6084,80 грн.; №1054 від 25.02.2016р. на суму 5000,00 грн.; №1079 від 02.03.2016р. на суму 9000,00 грн.; №1086 від 03.03.2016р. на суму 15000,00 грн.; №1102 від 04.03.2016р. на суму 20000,00 грн.; №1107 від 10.03.2016р. на суму 25000,00 грн.; №1120 від 10.03.2016р. на суму 30000,00 грн.; №1138 від 11.03.2016р. на суму 15000,00 грн.; №1152 від 14.03.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1159 від 14.03.2016р. на суму 5000,00 грн.; №1184 від 17.03.2016р. на суму 8800,00 грн.; №1209 від 21.03.2016р. на суму 3600,00 грн.; №1221 від 23.03.2016р. на суму 7000,00 грн.; №1225 від 24.03.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1246 від 29.03.2016р. на суму 4200,00 грн.; №1253 від 01.04.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1262 від 01.04.2016р. на суму 5000,00 грн.; №1279 від 05.04.2016р. на суму 34300,00 грн.; №1281 від 06.04.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1285 від 07.04.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1314 від 11.04.2016р. на суму 13000,00 грн.; №1330 від 12.04.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1332 від 13.04.2016р. на суму 10000,00 грн.; №1340 від 14.04.2016р. на суму 3000,00 грн.; №1345 від 15.04.2016р. на суму 9400,00 грн. Непогашеною залишається сума основного боргу в розмірі 227325,60грн.

Також, доказом існування заборгованості відповідача є акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами, за період з 01.01.2016р. по 25.04.2016р. на суму 227325,60грн.

Листом від 20.05.2016р. відповідач визнав суму боргу та зобов'язався в найкоротші строки розрахуватися.

Наявні в матеріалах справи первинні документи поставки товару, його якості, часткової оплати відповідачем отриманого товару дають підстави суду дійти висновку щодо задоволення ТОВ „Орес-Агро" позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 227325,60грн. з врахуванням наступних положень законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст.663, пп.1), 2) ч.1 п.1 ст.664 Цивільного Кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 36372,10грн. пені за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., із змінами і доповненнями, вбачається що, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що його було здійснено без врахування статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України, у зв'язку з чим, судом було самостійно розраховано пеню, яка за розрахунком суду становить 3590,00грн. Отже, задоволенню судом підлягає позовна вимога позивача про стягнення пені лише частково в сумі 3590,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 298,13грн. три проценти річних за період з 26.05.2016р до 10.06.2016р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних встановив, що його було зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення 298,13грн. трьох процентів річних за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р., підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „Орес-Агро" є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 227325,60грн. заборгованості, 3590,00 пені за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р., 298,13грн. три проценти річних за період з 26.05.2016р. по 10.06.2016р. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог слід відмовити.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 3468,22грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Орес-Агро" (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Богдана Хмельницького, буд.19А, код 36999543) 227325 (двісті двадцять сім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 60 коп. заборгованості, 3590 (три тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. пені, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 13 коп. три проценти річних, 3468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 22коп. судового збору.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.08.2016р.

Суддя І.А. Малярчук