Постанова

від 02.08.2016 по справі 911/4610/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа№ 911/4610/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

при секретарі судового засідання Савон Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2016 року

у справі № 911/4610/15 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою (боржника) Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про банкрутство

за участю представників:

від апелянта (заявника/боржника): Павленко О.М., довіреність № 6 від 22.04.2016р.

від ПАТ «СВВ Інженерінг» - Сокольська О.О., довіреність б/н 08.12.2015р.

від ТОВ «Фулсет» - Цимбал Н.В., довіреність б/н від 10.03.2016р.

від ПАТ «Донком» - Сокольська О.О., довіреність б/н від 24.11.2015р.

від ДП «Енергоринок» - Древинська О.М., довіреність № 01/44-86 9Д від 01.02.2016р.

від ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7, договір від 21.03.2016р.

від Головного територіального управління юстиції у Київської області -Власенко О.О., довіреність № 6-5/1294 від 09.06.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 07.07.2016р. у справі № 911/4610/15:

1. Заяву ТОВ "Вознесенська механізована колона №9" б/№, б/дати (вх. № 28371/15) задоволено. Визнано грошові вимоги ТОВ "Вознесенська механізована колона №9" (код ЄДРПОУ 31421583) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1593444,06 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 54791,40 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

2. Заяву приватного підприємства "Донком" від 03.12.2015 б/№ (вх. № 29027/15) задоволено. Визнано грошові вимоги ПП "Донком" (код ЄДРПОУ 33817335) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 463260,04 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фулсет" від 03.12.2015 б/№ (вх. № 29028/15) задоволено. Визнано грошові вимоги ТОВ "Фулсет" (код ЄДРПОУ 37902523) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 70895,60 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

4. Заяву ТОВ "Таврида Електрик Дніпро" від 08.12.2015 № 476 (вх. № 29569/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" (код ЄДРПОУ 32131293) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1398311,72 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

5. Заяву ВГФ "СПМК-516 ЛТД" від 11.12.2015 № 12/40 (вх. № 29668/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" (код ЄДРПОУ 01354898) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 891115,79 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

6. Заяву ДП "Енергоринок" від 14.12.2015 № 01/44-14125 (вх. № 29873/15) з урахуванням уточнення від 12.03.2016 № 01/44-2878 (вх. № 5322/16) задоволено. Визнано грошові вимоги Державного підприємства "Енергоринок" (код ЄДРПОУ 21515381) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 9346394309,83 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 622219247,87 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

7. Заяву ФОП ОСОБА_10 від 14.12.2015 б/№ (вх. № 29879/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 320000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

8. Заяву ПП "СВВ Інженерінг" від 14.12.2015 б/№ (вх. № 29880/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Приватного підприємства "СВВ Інженерінг" (код ЄДРПОУ 34899329) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 2129121,70 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

9. Заяву ДП "Черкаська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" від 14.12.2015 № 314 (вх. № 29950/15) задоволено частково. Визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Черкаська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" (код ЄДРПОУ 00132606) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1489739,90 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити.

10. Заяву Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.12.2015 № 2279/9/10-036 (вх. № 29967/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 113996337,18 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів.

11. Заяву ТОВ "Снабімпекс" б/№, б/дати (вх. № 29981/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабімпекс" (код ЄДРПОУ 39484609) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 38418,49 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

12. Заяву ТОВ "Нік-Електроніка" від 16.12.2015 № 191/1 (вх. № 30125/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка" (код ЄДРПОУ 33401202) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 392844,76 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

13. Заяву ТОВ "Луганське Енергетичне Об'єднання" від 15.12.2015 № 01-31/2/214 (вх. № 30206/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське Енергетичне Об'єднання" (код ЄДРПОУ 31443937) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 5967304,52 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 2899391,15 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

14. Заяву ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області від 14.12.2015 № 4247/12-09-10 (вх. № 30522/15) задоволено частково. Визнано грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890557) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 11216578,84 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 21004181,55 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 908360,72 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилено.

15. Заяву Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 15.12.2015 № 9222/05-16-10-13 (вх. № 30584/15) задоволено. Визнано грошові вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39882614) до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код ЄДРПОУ 32402870) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 21969798,83 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, 2003804,95 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

16. Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (07300, Київська обл., м. Вишгород, ПАТ "Укргідроенерго"; код ЄДРПОУ 32402870), в наступному складі та обсязі:

- ТОВ "Вознесенська механізована колона №9" (код ЄДРПОУ 31421583) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 1593444,06 грн. - 4 черга; 54791,40 грн. - 6 черга;

- ПП "Донком" (код ЄДРПОУ 33817335) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 463260,04 грн. - 4 черга;

- ТОВ "Фулсет" (код ЄДРПОУ 37902523) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 70895,60 грн. - 4 черга;

- ТОВ "Таврида Електрик Дніпро" (код ЄДРПОУ 32131293) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 1398311,72 грн. - 4 черга;

- ВГФ "СПМК-516 ЛТД" (код ЄДРПОУ 01354898) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 891115,79 грн. - 4 черга;

- ДП "Енергоринок" (код ЄДРПОУ 21515381) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 9346394309,83 грн. - 4 черга; 622219247,87 грн. - 6 черга;

- ФОП ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 320000,00 грн. - 4 черга;

- ПП "СВВ Інженерінг" (код ЄДРПОУ 34899329) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 2129121,70 грн. - 4 черга;

- ДП "Черкаська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" (код ЄДРПОУ 00132606) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 1489739,90 грн. - 4 черга;

- Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 113996337,18 грн. - 3 черга;

- ТОВ "Снабімпекс" (код ЄДРПОУ 39484609) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 38418,49 грн. - 4 черга;

- ТОВ "Нік-Електроніка" (код ЄДРПОУ 33401202) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 392844,76 грн. - 4 черга;

- ТОВ "Луганське Енергетичне Об'єднання" (код ЄДРПОУ 31443937) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 5967304,52 грн. - 4 черга, 2899391,15 грн. - 6 черга;

- ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890557) у сумах: 11216578,84 грн. - 1 черга; 21004181,55 грн. - 3 черга; 908360,72 грн. - 6 черга;

- Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39882614) у сумах: 2436,00 грн. - 1 черга; 21969798,83 грн. - 3 черга, 2003804,95 грн. - 6 черга.

Вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині визнання вимог: ТОВ «Вознесенська МК №9» на суму пені в розмірі 46842,29 грн.; ДП «Енергоринок» на суму пені в розмірі 611646771,12 грн. та штрафу в розмірі 10572476,75 грн.; визнання вимог ПП «Донком» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, ПП «СВВ «Інженерінг», а також ТОВ «Фулсет», Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2016р. у справі № 911/4610/15 частково та виключити з визнаних вимог кредиторів вищезазначені вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2016р. апеляційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі" у справі № 911/4610/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Остапенка О.М., Доманської М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016р. апеляційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.08.2016р.

До відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 27.07.2016р. від ПП «Донком», ФО-П ОСОБА_10, ПП «СВВ «Інженерінг» та ТОВ «Фулсет» надійшли відзиви на апеляційну скаргу згідно яких, останні просять суд ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, 29.07.2016р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ДП «Енергоринок» надійшли заперечення на апеляційну скаргу згідно яких, останній просить суд ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 02.08.2016р. представника скаржника підтримав подану ДП "Регіональні електричні мережі" апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Представники ПП «Донком», ФО-П ОСОБА_10, ПП «СВВ «Інженерінг», ТОВ «Фулсет» та ДП «Енергоринок» заперечили проти апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 07.07.2016р. та просили залишити її без задоволення.

Присутній в судовому засіданні представник Головного територіального управління юстиції у Київської області залишив на розсуд суду вирішення питання щодо задоволення або залишення без задоволення апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Регіональні електричні мережі» було здійснено 17.11.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 25092.

Виходячи зі змісту ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені ч. 2 ст. 22 цього Закону.

Черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, встановлена у ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до припису частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є обов'язковими для господарського суду апеляційної інстанції. Останній перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Це правило стосується перевірки законності і обґрунтованості лише того судового рішення, яке оскаржено в апеляційному порядку, і не поширюється на решту судових рішень, ухвалених господарським судом у конкретній справі.

Щодо вимог ТОВ "Вознесенська механізована колона №9" колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у сумі 1680352,88 грн., з яких 890104,17 грн. основного боргу, 779011,74 грн. штрафних санкцій та 11236,97 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на рішення господарського суду Київської області від 04.11.2015р. у справі № 905/341/15, яким стягнуто з боржника на користь заявника 316749,45 грн. заборгованості, 224575,36 грн. інфляційних втрат, 7949,11 грн. пені, 12574,52 грн. 3% річних і 11236,97 грн. судового збору. Зазначені вимоги є безспірними.

Крім того, заявником заявлені вимоги до боржника, що не є безспірними, а саме, вимоги, які обґрунтовані наявністю у боржника заборгованості за договором підряду № 3/700-13 від 04.09.2013р., згідно п. 1.1. та 1.2. якого підрядник зобов'язався у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту ЛЕП-0,4кВ Пролетарської РЕМ, а замовник прийняти і оплатити роботи.

Обов'язок та порядок оплати виконаних робіт передбачений п. 4.1., 6.1.1. договору підряду.

На виконання договору підряду виконавцем були здійснені роботи на загальну суму 586142,54 грн., що підтверджується відповідними актами, проте замовник оплатив виконані роботи лише частково, на загальну суму 367051,14 грн., а тому, основна заборгованість боржника за вказаним договором становить 219091,40 грн.

В зв'язку з порушенням боржником обов'язку щодо оплати виконаних робіт, заявником відповідно до п. 7.3. договору було нараховано неустойку за період з 24.01.2014р. по 24.07.2014р. в розмірі 17899,46 грн., а також інфляційні втрати у сумі 161908,54 грн. та 3% річних у сумі 11938,98 грн. станом на дату порушення провадження у справі.

Колегія судів перевіривши наявні в матеріалах справи надані заявником розрахунки вважає їх обґрунтованими і арифметично вірними.

Крім того, заявником заявлено вимоги, які обґрунтовані наявністю у боржника заборгованості за договором підряду № 3/701-13 від 04.09.2013р., згідно п. 1.1. та 1.2. якого підрядник зобов'язався у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту ЛЕП-0,4кВ Пролетарської РЕМ, а замовник прийняти і оплатити роботи.

Обов'язок та порядок оплати виконаних робіт передбачений п. 4.1., 6.1.1. Договору підряду.

На виконання умов зазначеного договору підряду виконавцем були здійснені роботи на загальну суму 994735,55 грн., що підтверджується відповідними актами, проте замовник оплатив виконані роботи лише частково, на загальну суму 640472,24 грн., а відтак, основна заборгованість боржника за вказаним договором становить 354263,32 грн.

В зв'язку з порушенням боржником обов'язку щодо оплати виконаних робіт, заявником відповідно до п. 7.3. договору нараховано неустойку за період з 24.01.2014р. по 23.07.2014р. в розмірі 28942,83 грн., а також інфляційні втрати у сумі 261800,59 грн. та 3% річних у сумі 19304,93 грн. станом на дату порушення провадження у справі.

Колегія суддів перевіривши наявні в матеріалах справи надані заявником розрахунки вважає їх обґрунтованими і арифметично вірними.

Як вбачається з повідомлення розпорядника майна боржника щодо результатів розгляду вимог заявника, арбітражним керуючим Сольським В.С. визнано заявлені вимоги частково, а саме не визнано судовий збір у розмірі 11236,97 грн. з посиланням на те, що за подачу кредиторської заяви підлягає до сплати судовий збір в розмірі 2 мінімальних заробітних плат, отже визнано лише у сумі 2756,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією розпорядника майна, оскільки заявлені вимоги щодо судового збору у сумі 11236,97 грн. є судовим збором за подачу позову у позовному провадженні у справі № 905/341/15, вимоги є безспірними, а відтак підлягають включенню до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що станом на дату подачі кредиторської заяви розмір судового збору, який підлягав до сплати за подання кредиторської заяви, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" становив 2436,00 грн., яка і визнається судом та підлягає віднесенню до 1 черги.

Крім того, розпорядник майна боржника посилався на те, що ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. у справі № Б911/46/11/13-г було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв до 17.10.2014р., отже за період з 03.01.2013р. по 17.10.2014р. відсутні підстави для нарахування пені.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з такою позицією розпорядника майна боржника, оскільки.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, заявлені ТОВ «Вознесенська механізована колона №9» вимоги ґрунтуються на договорах, які укладені у вересні 2013 року, тобто після порушення провадження у справі № Б911/46/11/13-г, отже не є конкурсними вимогами по відношенню до справи № Б911/46/11/13-г, внаслідок чого на зазначені правовідносини дія мораторію введеного ухвалою суду від 03.01.2013р. по справі № Б911/46/11/13-г, не поширюється.

Боржник, заперечуючи проти заявлених штрафних санкцій, у своїй апеляційній скарзі також посилається на мораторій на задоволення вимог кредиторів, при цьому трактує його згідно чинної редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не визнаючи також вимоги щодо 3% річних і інфляційних втрат, однак, як вказано вище, на заявлені вимоги не поширюється мораторій, введений ухвалою суду від 03.01.2013р. по справі № Б911/46/11/13-г, як про те вірно зазначено судом першої інстанції, а відтак, твердження боржника відхиляються колегією суддів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Вознесенська механізована колона №9» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. (судовий збір) - 1 черга; 1593444,06 грн. (основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судові витрати) - 4 черга; 54791,40 грн. (неустойка (пеня)) - 6 черга.

Щодо вимог ПП «Донком» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у сумі 463260,04 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування безспірності заявлених вимог заявником до заяви додано копію рішення господарського суду Київської області від 06.10.2015р. по справі № 911/3201/15, яким стягнуто з боржника на користь заявника 463260,04 грн. основного боргу та 9265,20 грн. судового збору.

При цьому, колегією суддів відзначається, що заявник не просив визнати вимоги щодо судового збору у справі № 911/3201/15.

Розпорядником майна боржника заявлені вимоги визнані повністю.

Як вбачається з апеляційної скарги боржник, заперечує проти заявлених вимог в повному обсязі та зазначає, що у провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 911/1631/16 про визнання недійсним договору, на підставі якого прийнято рішення про стягнення з боржника боргу на користь заявника.

Колегію суддів відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки рішення від 06.10.2015р. по справі № 911/3201/15 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції від 12.01.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2016р., які є чинним, а обставини щодо оскарження боржником дійсності правочину не є підставою для невизнання безспірних вимог в межах провадження у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ПП «Донком» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 463260,04 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ТОВ «Фулсет» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 70895,60 грн. основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на неповне виконання боржником обов'язку щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 4/376-14 від 30.04.2014р. та на доказ наявності зазначених вимог останнім до матеріалів справи додано видаткову накладну № 13 від 29.09.2014р. на суму 170895,60 грн., довіреність серії 12ААЕ № 184178 від 29.09.2014р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, та банківську виписку щодо часткової оплати боржником поставленого товару, в сумі 100000,00 грн.

Розпорядником майна боржника заявлені вимоги ТОВ «Фулсет» визнані повністю.

Апелянт у своїй скарзі заперечує проти визнання зазначених кредиторських вимог, поставивши під сумнів підпис особи, яка отримала товар за довіреністю. Однак, матеріали справи не містять жодних підтверджуючих апелянтом доводів. Не надано відповідних доказів і апеляційному суду.

Колегією суддів за наслідком повного та всебічного дослідження матеріалів справи відхиляє доводи скаржника, оскільки відсутні сумніви щодо поданих копій первинних документів та враховуючи той факт, що боржником здійснювались часткові оплати отриманого товару, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Фулсет» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 70895,60 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ТОВ «Таврида Електрик Дніпро» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 1400747,72 грн., в тому числі 2436,00 грн. судового збору, та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на неповну оплату боржником виконаних ТОВ «Таврида Електрик Дніпро» та зазначав, що заявлені вимоги складаються з 642759,00 грн., які виникли на підставі договору № 551-13/ЛФ від 03.10.2013р., 500888,00 грн., які виникли на підставі договору № 555-13/ЛФ від 07.10.2013р. та 254664,72 грн., які виникли на підставі договору № 580-13/ЛФ від 15.10.2013р.

Заявлені вимоги є обґрунтованими, підтвердженими відповідними первинними документами, і боржником вказані вимоги не заперечуються, отже підлягають визнанню повністю.

Розпорядником майна боржника заявлені ТОВ «Таврида Електрик Дніпро» визнані повністю.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Таврида Електрик Дніпро» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 1398311,72 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ВГФ «СПМК-516 Лтд» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 893551,79 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження безспірності частини вимог заявником до заяви додано копію рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.2015р. у справі № 917/432/15, яким (з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015р.) стягнуто з боржника на користь заявника 732181,24 грн. основного боргу, 368644,87 грн. інфляційних втрат, 28552,64 грн. 3% річних та 22527,51 грн. судового збору.

Зазначене рішення частково виконано в сумі основного боргу 293272,50 грн.

При цьому, заявником у зв'язку з неповним виконанням рішення додатково нараховано 10436,03 грн. 3% річних за період з 30.04.2015р. по 16.11.2015р. та 22046,00 грн. інфляційних втрат за період з травня по листопад 2015р..

Колегією суддів перевірено наявні розрахунки та встановлено, що останні є обґрунтованими і арифметично вірними.

Розпорядником майна боржника вимоги ВГФ «СПМК-516 Лтд» визнані повністю.

Боржником заперечувались заявлені 10436,03 грн. 3% річних та 22046,00 грн. інфляційних втрат, з посиланням на мораторій на задоволення вимог кредиторів, однак, як зазначалось вище, на заявлені вимоги не поширюється мораторій, введений ухвалою суду від 03.01.2013р. по справі № Б911/46/11/13-г, а відтак, твердження боржника правомірно відхилені судом першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ВГФ «СПМК-516 Лтд» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 891115,79 грн. - основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судові витрати - 4 черга.

Щодо вимог ДП «Енергоринок» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 9977081493,37 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, згідно заяви від 12.03.2016 № 01/44-2878 (вх. № 5322/16) ДП "Енергоринок" уточнило заявлені вимоги, зокрема у зв'язку з частковим розрахунком боржника за куповану у серпні 2015р. електроенергію в сумі 8500000,00 грн., а також у зв'язку зі здійсненням перерахунку фактичної вартості купівлі-продажу електричної енергії за квітень-жовтень 2015р., загальна вартість електроенергії збільшилась на 34820,33 грн., на час складання заяви про уточнення заборгованість боржника перед заявником за електричну енергію по договору від 15.05.2008р. № 3/08-ЕЕ/4695/01 за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р., яка не підтверджена судовими рішеннями, складає 1899101389,04 грн.

Враховуючи заяви про уточнення заявлених кредиторських вимог, ДП «Енергоринок» просило визнати його кредитором боржника на загальну суму 9968616313,70 грн., тобто заявником фактично зменшено розмір заявлених вимог, і заявлена сума складається з: 8017469496,51 грн. основного боргу, 611646771,12 грн. пені, 10572476,75 грн. штрафу, 1094944906,53 грн. інфляційних нарахувань, 233527991,02 грн. 3% річних, 451915,77 грн. судових витрат і 2756,00 грн. судового збору.

На підтвердження безспірності частини вимог заявником до заяви додано копії: рішення господарського суду Київської області від 28.10.2004р. у справі № 241/16-2004, постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2005р. по справі № 117/14-04, рішення господарського суду Київської області від 25.09.2007 у справі № 14/213-07/6, рішення господарського суду Київської області від 23.02.2007р. у справі № 309/15-06, рішення господарського суду Київської області від 26.05.2008р. у справі № 19/076-08, рішення господарського суду Київської області від 05.06.2008р. у справі № 19/092-08, рішення господарського суду Київської області від 15.05.2008р. у справі № 11/043-08, постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. у справі № 10/097-08/9, рішення господарського суду Київської області від 06.08.2010р. у справі № 14/087-10, рішення господарського суду Київської області від 26.08.2010р. у справі № 19/053-10, рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 у справі № 16/027-11, рішення господарського суду Київської області від 20.06.2011р. у справі № 15/072-10/17, рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі № 8/033-11, ухвали господарського суду Київської області від 29.10.2013р. у справі № 21/014-12, постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у справі № 911/5446/14, постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. у справі № 911/4627/14, рішення господарського суду Київської області від 04.09.2015р. у справі № 911/5445/14, рішення господарського суду Київської області від 20.10.2015р. у справі № 911/4258/15, рішення господарського суду Київської області від 03.11.2015р. у справі № 911/4194/15 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. у справі № 911/410/15, всього на загальну суму 8069512168,66 грн.

Крім цього як вказано вище, вимоги, які не є безспірними, складають 1899101389,04 грн.

Колегією суддів детально досліджено матеріали справи, надані заявником докази і розрахунки, та встановлено, що вони є обґрунтованими, а розрахунки арифметично вірними.

Розпорядником майна боржника вимоги ДП «Енергоринок» визнані повністю.

Апелянтом, з посиланням на мораторій на задоволення вимог кредиторів, заперечуються заявлені 233527991,02 грн. 3% річних, 1094944906,53 грн. інфляційних втрат, 611646771,12 грн. пені і 10572476,75 грн. штрафу, однак, з підстав зазначених вище, колегією суддів відхиляються доводи скаржника в цій частині, оскільки, на заявлені вимоги не поширюється мораторій, введений ухвалою суду від 03.01.2013р. у справі № Б911/46/11/13-г.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ДП «Енергоринок» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 9346394309,83 грн. - основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судові витрати - 4 черга; 622219247,87 грн. - пеня, штраф - 6 черга.

Щодо вимог ФОП ОСОБА_10 колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просила визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 320000,00 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на договір від 28.10.2013р. № 46-м про надання юридичних послуг, укладений між боржником та ТОВ "Юридична компанія "Апріорі-Лекс". На підтвердження наявності заборгованості на загальну суму 320000,00 грн. до матеріалів справи надані додаткові угоди № 1 від 28.10.2013р., № 2 від 31.10.2013р., № 3 від 12.05.2014р., акт № 1 від 06.12.2013р. про надані юридичні послуги, акт № 2 від 27.12.2013р. про надані юридичні послуги.

При цьому, в подальшому, між ТОВ "Юридична компанія "Апріорі-Лекс" та ФОП ОСОБА_10 було укладено договір № 1 від 10.09.2015р. про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги зазначеної заборгованості у сумі 320000,00 грн. відступлено на користь заявника.

Колегією суддів детально досліджено матеріали справи та встановлено, що заявлені вимоги є обґрунтованими, підтвердженими відповідними первинними документами, а відтак такими, що підлягають визнанню повністю.

Розпорядником майна боржника вимоги ФОП ОСОБА_10 визнані повністю.

Скаржником заперечується визнання судом першої інстанції заявлених вимог з підстав того, що скаржник ставить під сумнів повноважність особи, яка підписала від імені ТОВ "Юридична компанія "Апріорі-Лекс" договір про відступлення права вимоги.

Колегією суддів детально досліджено матеріали справи в комплексі, за результатами чого у апеляційного суду не виникає сумніву у достовірності поданих доказів, а матеріали справи не містять доказів спростування наявності зазначеного боргу. Не надано відповідних доказів і апеляційному суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ФОП ОСОБА_12 та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 320000,00 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ПП «СВВ Інженірінг» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 2129121,70 грн. основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник, як на підставу виникнення заборгованості посилався на неповне виконання боржником обов'язку щодо оплати виконаних робіт за договорами підряду, а саме: № 3/544-14 від 08.08.2014р. на суму 49530,90 грн., № 3/548-14 від 14.08.2014р. на суму 41201,76 грн., № 3/551-14 від 18.08.2014р. на суму 40011,56 грн., № 3/975-13 від 14.11.2013р. на суму 199678,31 грн., № 3/976-13 від 14.11.2013р. на суму 117818,21 грн., № 1/911-13 від 15.11.2013р. на суму 787685,56 грн., № 3/835-12 від 13.08.2012р. на суму 622052,62 грн. та № 3/519-13 від 01.07.2013р. на суму 271142,78 грн.

На думку колегії суддів, заявлені вимоги є обґрунтованими, підтвердженими відповідними первинними документами.

Розпорядником майна боржника вимоги ПП «СВВ Інженірінг» визнані повністю.

В поданій апеляційній скарзі ДП «Регіональні електричні мережі» заперечує проти зазначених кредиторської заяви, поставивши під сумнів підпис особи, яка укладала зазначені вище договори. При цьому, жодних доказів на підтвердження викладеного матеріали справи не містять. Не надано відповідних доказів і апеляційному суду.

Ретельно дослідивши матеріалів справи в сукупності, у колегії суддів відсутні сумніви щодо належності первинних документів і повноважності осіб, що їх підписували.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ПП «СВВ Інженірінг» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 2129121,70 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ДП «Черкаська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 1512086,00 грн., а також 2756,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на невиконання боржником обов'язку щодо оплати виконаних робіт за договором № 23/12 від 30.08.2012р. про закупівлю робіт за державні кошти. При цьому, заявником заявлено 631498,71 грн. основного боргу, 53679,56 грн. 3% річних, 804561,63 грн. інфляційних втрат.

Колегією суддів заявлені вимоги визнаються обґрунтованими, підтвердженими відповідними первинними документами, а надані розрахунки вірними.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником заперечуються заявлені 53679,56 грн. 3% річних та 804561,63 грн. інфляційних втрат, з посиланням на мораторій на задоволення вимог кредиторів, однак, як вказано вище та зазначено судом першої інстанції, на заявлені вимоги не поширюється мораторій, введений ухвалою суду від 03.01.2013р. у справі № Б911/46/11/13-г.

Розпорядником майна боржника вимоги ДП «Черкаська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» визнані повністю.

Крім того, заявником заявлено 22346,10 грн. судового збору, який було сплачено при зверненні з позовом до господарського суду Київської області, однак, в зв'язка з фактом зупинення, на момент розгляду заявлених кредиторських вимог, провадження у справі № 911/4947/15 за вказаним позовом, і відповідно судом не розподілено судові витрати, тому на станом на дату проведення попереднього судового засідання були відсутні підстави для визнання таких вимог в межах даної справи про банкрутство.

Також колегією суддів відзначається, що станом на дату звернення заявника із заявою про визнання кредиторських вимог, сума судового збору, яка підлягала сплаті становила 2436,00 грн., а не 2756,00 грн., як було сплачено заявником, отже визнанню підлягає судовий збір саме в розмірі 2436,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ДП «Черкаська механізована колона» ПАТ «Київсільелектро» та вважає їх такими, що підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 1489739,90 грн. - основний борг, 3% річних, інфляційні втрати - 4 черга.

Щодо вимог Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 113996337,18 грн., з яких 54529399,70 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 10492762,57 грн. податку на прибуток підприємства та 48974174,91 грн. по частині чистого прибутку.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на узгоджені зобов'язання та є частково безспірними згідно постанов Київського окружного адміністративного суду у справах № 810/6545/14, 810/86/15, 2а-2090/12/1070.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, боржником та розпорядником майна частково не визнано заявлені вимоги, зокрема у сумі чистого прибутку 68768,99 грн., яка була списана податковим органом згідно меморіального ордеру № 178 (1991745740) від 27.04.2015р., а також у сумі 432269,01 грн. податку на прибуток, яка, з позиції боржника і розпорядника майна включена безпідставно.

Колегія суддів детально дослідивши матеріали справи, встановлено, що заявлені податковим органом вимоги не включають в себе суму 68768,99 грн., яка була списана згідно меморіального ордеру № 178 (1991745740) від 27.04.2015р., а щодо 432269,01 грн. податку на прибуток боржником та розпорядником майна не надано жодних доказів, та не спростовано правильність включення даної суми до вимог у даній справі.

Крім того, колегія суддів відзначає, що станом на дату звернення заявника із заявою про визнання кредиторських вимог, сума судового збору, яка підлягала сплаті становила 2436,00 грн., а не 2756,00 грн., як було сплачено заявником, отже визнанню підлягає судовий збір саме в розмірі 2436,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - 1 черга; 113996337,18 грн. - 3 черга.

Щодо вимог ТОВ «Снабімпекс» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 38418,49 грн., та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на договір поставки від 01.07.2014р. № 290-14/ЛФ у сумі 18404,29 грн. та договір поставки від 06.05.2014р. № 224-14/ЛФ у сумі 3555,00 грн., укладених між боржником та ТОВ "Максімус", а також договір поставки від 02.07.2014р. № 292-14/ЛФ у сумі 16459,20 грн., укладений між боржником і ТОВ "Регіон Донбасу". Заявлені вимоги підтверджені відповідними первинними документами.

Крім того, між ТОВ "Максімус" та ТОВ "Снабімпекс" було укладено договір № 9.10/10 від 09.10.2015р., а також договір між ТОВ "Регіон Донбасу" і ТОВ "Снабімпекс" № 51015 від 05.10.2015р. про відступлення прав вимог, згідно яких право вказаних вище вимог до боржника на загальну суму 38418,49 грн. відступлено на користь заявника.

При цьому, станом на дату звернення заявника із заявою про визнання кредиторських вимог, сума судового збору, яка підлягала сплаті становила 2436,00 грн., а не 2756,00 грн., як було сплачено заявником, а відтак, визнанню підлягає судовий збір саме в розмірі 2436,00 грн.

Розпорядником майна боржника вимоги ТОВ «Снабімпекс» визнані повністю.

Боржник у письмових поясненнях заперечив проти заявлених вимог і зазначив про те, що у зв'язку з проведенням АТО у Боржника відсутня інформація щодо правовідносин з даними контрагентами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Снабімпекс» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга, 38418,49 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ТОВ «Нік-Електроніка» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 392844,76 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження безспірності заявлених вимог заявником до заяви додано копію рішення господарського суду Київської області від 31.08.2015р. по справі № 911/2890/15, яким стягнуто з боржника на користь заявника 385141,92 грн. основного боргу та 7702,84 грн. судового збору.

Розпорядником майна боржника та боржником вимоги ТОВ «Нік-Електроніка» визнані повністю.

Крім того, колегією суддів відзначається, що станом на дату звернення заявника із заявою про визнання кредиторських вимог, сума судового збору, яка підлягала сплаті становила 2436,00 грн., а не 2756,00 грн., як було сплачено заявником, отже визнанню підлягає судовий збір саме в розмірі 2436,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Нік-Електроніка» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 392844,76 грн. - основний борг - 4 черга.

Щодо вимог ТОВ «Луганське Енергетичне Об'єднання» колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у загальній сумі 8866695,67 грн. та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження безспірності вимог заявником до заяви додано копії: рішення господарського суду Київської області від 16.07.2007р. у справі № 19/210-07, рішення господарського суду Київської області від 19.04.2007р. у справі № 19/017-07, рішення господарського суду Київської області від 16.09.2008р. у справі № 9/421-08, рішення господарського суду Київської області від 11.01.2008р. у справі № 15/426-07, рішення господарського суду Київської області від 03.03.2006р. у справі № 29/15-06, рішення господарського суду Київської області від 24.04.2008р. у справі № 10/017-08, рішення господарського суду Київської області від 15.11.2005р. у справі № 431/18-05, рішення господарського суду Київської області від 21.10.2005р. у справі № 179/15-05, рішення господарського суду Київської області від 01.06.2006р. у справі № 116/20-06 та рішення господарського суду Київської області від 17.10.2006р.у справі № 197/14-06, всього на загальну суму 8866695,67 грн., з яких неустойка (пеня) складає 2899391,15 грн.

Розпорядником майна боржника та боржником вимоги ТОВ «Луганське Енергетичне Об'єднання» визнані повністю.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ТОВ «Луганське Енергетичне Об'єднання» та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 5967304,52 грн. - основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судові витрати - 4 черга; 2899391,15 грн. - пеня - 6 черга.

Щодо вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 36123897,71 грн., з яких 24909754,87 грн. заборгованості з консолідованого податку на прибуток (в тому числі 2315303,87 грн. пені), та 11214142,84 грн. заборгованості з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розпорядником майна боржника заявлені вимоги визнані за виключенням пені по сплаті податку на прибуток у сумі 1406943,15 грн., зокрема на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. у справі № 812/972/15, згідно якого визнано протиправними дії заявника щодо нарахування пені на вказану суму.

Боржником частково визнано вимоги щодо консолідованого податку на прибуток у сумі 21004181,55 грн., зокрема з посиланням на те, що вказана вище пеня є безпідставною, та у зв'язку зі зменшенням нарахованої суми податку, частковою сплатою у червні-липні 2015р. суми боргу в розмірі 362000,00 грн., а також в серпні-листопаді 2015р. сум боргу в розмірі 401202,45 грн., залишок суми боргу, яка зафіксована у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2012р. у справі № 2а/1270/1900/2012, наразі складає 21004181,55 грн.

Вимоги щодо 11214142,84 грн. заборгованості з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки як зазначав боржник протягом липня 2015р. - червня 2016р. при виплаті заробітної плати відповідні суми також сплачувались.

За наслідком дослідження матеріалів справи колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо часткового визнання вимог стосовно боргу по консолідованому податку на прибуток, зокрема в сумі 21004181,55 грн., оскільки матеріали справи містять докази погашення решти заборгованості.

При цьому, апеляційний суд не погоджується з позицією боржника стосовно невизнання вимог 11214142,84 грн. заборгованості з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки заявником надано належні докази на підтвердження таких вимог, а саме звіти боржника про суми нарахованої заробітної плати за період з квітня 2015 по серпень 2015, а сплата боржником поточних вимог з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при виплаті заробітної плати протягом листопада 2015-червня 2016 не свідчить про відсутність боргу за попередні періоди.

Враховуючи той факт, що вимоги податкового органу боржником не спростовані за допомогою належних і допустимих доказів, заявлені вимоги визнаються повністю, як про те вірно зазначив суд першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 11216578,84 грн. - судовий збір, борг з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 1 черга; 21004181,55 грн. - заборгованість з консолідованого податку на прибуток - 3 черга, 908360,72 грн. - пеня - 6 черга.

Щодо вимог Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції із кредиторською заявою заявник просив визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 23973603,78 грн., з яких заборгованості з податку на прибуток підприємств у сумі 12972853,04 грн. та заборгованості згідно графіка розстрочення у сумі 11000750,74 грн. Крім того, вказані вимоги включають в себе основний податковий борг в розмірі 21969798,83 грн. і пеню в розмірі 2003804,95 грн.

Розпорядником майна боржника та боржником вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області визнані повністю.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та вважає їх такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 2436,00 грн. - 1 черга; 21969798,83 грн. - податковий борг - 3 черга; 2003804,95 грн. - пеня - 6 черга.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів зазначає, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Отже, за наявності належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, обставини щодо недійсності, нікчемності правочинів (договорів), на яких ґрунтуються такі грошові вимоги, не підлягають дослідженню господарським судом у межах попереднього засідання у справі про банкрутство.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає порушень місцевим судом норм діючого законодавства при прийнятті ухвали попереднього засідання від 07.07.2016р. по справі № 911/4610/15.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення апелянта, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та відповідно скасування ухвали місцевого суду. Доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції з підстав вказаних вище.

Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області у справі № 911/4610/15 від 07.07.2016р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4610/15 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська