Постанова

від 15.07.2016 по справі 804/2065/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 р. Справа № 804/2065/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Райвел» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

11 квітня 2016 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ДПІ у Кіровському районі) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Райвел» (далі, ТОВ «НВП Райвел») звернувся з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Райвел» (код ЄДРПОУ 32861294, 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Ювілейне, вул.Теплична, 5-С), на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією суму податкового боргу в розмірі 13 692,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач зареєстрований в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, як платник земельного податку. За 2015 рік нараховано та не сплачено 13 692,82 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до суду з відміткою про неможливість вручення. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно із статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою для звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 до суду з цим позовом є порушення економічних інтересів держави з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Райвел», що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, ст.67 Конституції України, щодо сплати податків і зборів.

Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю у ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська коштів на сплату судового збору остання не мала можливості реалізувати власні повноваження.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, подав до суду клопотання, в якому просив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВП Райвел» перебуває на податковому обліку ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, як платник податку за землю.

Так, відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платника податків, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем 13.02.2015 року надано до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1500006389 від 13.02.2015 року, відповідно до якої Відповідачем самостійно визначено та задекларовано плату за землю на 2015 рік в сумі 16 663,47 грн. та визначено сплату у рівних частинах щомісячно з січня по листопад у сумі 1 388,62 грн., за грудень - 1 388,65 грн.

Так, відповідачем самостійно у встановлений законодавством строк не сплачено нараховану по вказаній декларації суму зобов'язання, у відповідача виник податковий борг на загальну суму 13 692,82 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №689-23 від 06.05.2015 р., яка була надіслана на адресу відповідача.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Згідно положень п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу відповідач не наддав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заявника про стягнення з відповідача судового збору на користь прокуратури Дніпропетровської області, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Оскільки суд при вирішенні вимог, заявлених у позовних заявах та клопотаннях, керується виключно нормами та вимогами, встановленими в нормативних актах, суд не може без наявності відповідної норми перебирати на себе функції законодавчого органу, та в даному випадку встановлювати порядок повернення здійснених судових витрат суб'єкту владних повноважень, що може бути визначено виключно законами України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Райвел» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Райвел» (код ЄДРПОУ 32861294, 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Ювілейне, вул.Теплична, 5-С), на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією суму податкового боргу в розмірі 13 692,82 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 15.07.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2