ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.08.16р. Справа № 904/5676/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Транс Інвест", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воссен Груп", Дніпропетровська область, м. П'ятихатки
про стягнення 309 048, 36 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 20.07.2016р.;
від відповідача: не зявився;
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Транс Інвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воссен Груп" про стягнення 309 048,36 грн., з яких: 299 000,00 грн. - основний борг, 8 970,00 грн. - штраф, 1 078,36 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики № 21/06/16 від 21.06.2016р., в частині повернення наданих грошових коштів.
Ухвалою суду від 11.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.08.2016р.
У судове засідання з'явився представник позивача.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло, 01.08.2016р. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ :
21.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Транс Інвест" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Воссен Груп" (сторона-2) було укладено договір позики № 21/06/16 (далі - договір).
Сторона-1 зобов'язується надати стороні-2 позику, а сторона-2 зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).
Позика, зазначена в п. 1.1. цього договору (надалі - «позика») - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана стороні-2 у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п. 1.2. договору).
Розмір позики за цим договором становить 299 000 грн. (п. 2.1. договору).
Позика надається стороні-2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 3.1. договору).
Сторона-1 надає позику стороні-2 в повному обсязі одним платежем протягом 4 (чотирьох) календарних днів з дати підписання сторонами даного договору, але не пізніше 24 червня 2016 року включно (п. 3.2. договору).
Позика надається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок сторони-2, вказаний в даному договорі (п. 3.3. договору).
Позика вважається наданою в момент списання грошових коштів з рахунку сторони-1 (п. 3.4. договору).
Позика підлягає поверненню стороні-1 стороною-2 в повному розмірі до 01 липня 2016 року включно (п. 4.1. договору).
Повернення грошових коштів проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів стороною-2 на поточний рахунок сторони-1 (п. 4.2. договору).
Сторона-1 не має право вимагати дострокового повернення наданої позики (п. 4.3. договору).
Сторона-2 має право достроково повернути отриману позику стороні-1 (п. 4.4. договору).
Сторони домовились, що у випадку порушення стороною-2 зобов'язань передбачених п. 4.1 цього договору, сторона-1 може не пред'являти вимогу стороні-2 та має право відразу звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів (п. 4.5. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1. договору).
Дія цього договору закінчується в момент зарахування грошових коштів, визначених в п. 2.1., цього договору, на банківський рахунок сторони-2 (п. 7.2. договору).
Зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору (п. 7.3. договору).
На виконання умов договору позивач 24.06.2016р. надав відповідачу позику у розмірі 299 000,00 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 2 від 24.06.2016р. (а.с. 9).
Позивач зазначає, що відповідач кошти у розмірі 299 000,00 грн. у строк встановлений договором не повернув, що і стало причиною звернення до суду.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. (ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 299 000,00 грн. відповідач не надав.
01.08.2016р. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на дату подання даного відзиву на позовну заяву відповідач, у зв'язку із скрутною економічною ситуацією, не має змоги сплатити заборгованість, що виникла за договором. Відповідач є добросовісним боржником, не вчиняє жодних дій щодо ухилення від виконання зобов'язань за договором та планує виконати зобов'язання, що виникли за договором. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача, наведені у відзиві.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 299 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.07.2016р. по 04.07.2016р. у розмірі 1 078,36 грн. та штраф 3% у розмірі 8 970,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору у випадку повного або часткового неповернення суми отриманої позики до строку, що передбачений п. 4.1. цього договору, сторона-2 має одноразово сплатити стороні-1 штраф у розмірі 3 (трьох) % від суми, що не була повернена.
У випадку неповернення повної суми отриманої позики до строку, що передбачений п. 4.1. цього договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення (п. 5.2. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розмір штрафу позивачем визначено вірно, а розмір пені -ну.
Так, позивач нараховує пеню за період з 01.07.2016р. по 04.07.2016р. Відповідно до п. 4.1. договору позика підлягає поверненню стороні-1 стороною-2 в повному розмірі до 01 липня 2016 року включно. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Таким чином за початкову дату періоду прострочення треба використовувати - 02.07.2016р.
Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір пені на суму заборгованості 299 000,00грн. за період з 02.07.2016р. по 04.07.2016р. становить 808,77 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 308 778,77 грн., з яких: 299 000,00 грн. - основний борг, 8 970,00 грн. - штраф, 808,77 грн. - пеня.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 4,17 грн. (0,09 %), на відповідача - 4 631,56 грн. (99,91 %).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воссен Груп" (52100, Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Олександрійська, буд. 57-А, ідентифікаційний код 40401138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Транс Інвест" (46003, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, ідентифікаційний код 40401672) 308 778,77 грн. , з яких: 299 000,00 грн. - основний борг, 8 970,00 грн. - штраф, 808,77 грн. - пеня, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воссен Груп" (52100, Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Олександрійська, буд. 57-А, ідентифікаційний код 40401138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Транс Інвест" (46003, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, ідентифікаційний код 40401672)витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 631,56 грн. , про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.08.2016р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59454732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні