Рішення

від 03.08.2016 по справі 908/1628/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/61/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 Справа № 908/1628/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1О, довіреність від 04.02.14 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1628/16,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 34, адреса для кореспонденції: 03027, м. Київ-027, а/с 14);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175)

про стягнення суми

Сутність спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» 80138,32 грн. заборгованості за Договором № 098ДМ купівлі-продажу від 1202.2015 р., з яких: 78448,17 грн. - суми основного боргу, 1690,15 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1628/16, присвоєно номер провадження 34/61/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 03.08.16 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором № 098ДМ купівлі-продажу від 12 лютого 2015 року відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 81599,10 грн. Згідно банківських виписок від 14.09.2015 р. та від 02.10.2015 р. відповідачем за поставлений товар було сплачено позивачу 740,93 грн. та 2 500 грн., загальна сума 3 240,93 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 78 448,17 грн. Відповідачу було направлено претензію, але жодних дій для погашення заборгованості відповідачем вжито не було, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. За порушення грошових зобов'язань ПАТ В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» нараховано 1690,15 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» посилається на ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 15, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2016 р. підтримав позовні вимоги, висловив пояснення в обґрунтування своєї позиції та відповів на поставлені судом питання.

Заявою, яка надійшла до суду 18.07.16 р., позивач зменшив і збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 78 148 ,17 грн. - суми основного боргу, 169 1 ,54 грн. - 3% річних. Вказана заява відповідає ст. 22 ГПК України та прийнята судом розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але від нього через Відділ документального забезпечення господарського суду 05.07.2016 р. надійшло клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до якого відповідач фактично визнає позовні вимоги в сумі 78148,17 грн., просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 300,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду строком на два місяці з щомісячною оплатою у розмірі 39919,16 грн., починаючи з серпня 2016 року та до повного виконання рішення суду. Крім того, відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача. Необхідність розстрочення виконання судового рішення відповідач мотивує наступним. ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» протягом тривалого часу поставляв м'ясопродукцію контрагентам, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, в результаті чого, у останніх перед Відповідачем накопичилась значна сума заборгованості. На теперішній час заборгованість ТОВ «Азовчані» складає: 158 135,23 грн., ПП «Виклен-Агро» - 123875 грн., ФОП ОСОБА_2 - 53200,25 грн., КП «Рікон» - 102 438 грн., ФОП ОСОБА_3 - 45791,50 грн. Загальна сума не отриманих ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» коштів складає 735854,81 грн. На даний час керівництво ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» намагається знайти спосіб ліквідування вказаної заборгованості. Окупація території Автономної Республіки Крим позбавила Відповідача можливості повернути свої грошові кошти, в зв'язку з тим, що господарські відносини з підприємствами, які зареєстровані в АРК практично не можливі, стягнення коштів в судовому порядку також не представляється можливим у зв'язку з невизначеністю статусу території Автономної Республіки Крим. Крім того, окупація Автономної Республіки Крим, а також проведення на території Донецької і Луганської областей антитерористичної операції позбавила відповідача значної частини ринку збуту, у зв'язку із чим істотно знизився обсяг реалізації виготовленої продукції. Крім того, при вирішенні питання щодо надання розстрочки виконання рішення просить прийняти до уваги наступні обставини: 1) рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.12.2015 року по справі № 908/5669/15 з ТОВ «Рентасервіс» на користь ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» стягнуто 218 695, 50 грн. Станом на теперішній час зазначена сума не отримана; 2) рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.06.2012 року з СПД-ФО ОСОБА_4 на користь ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» стягнуто 33 719. 33 грн. Станом на теперішній час зазначена сума не отримана, що підтверджується наданою копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.12.2015 року; 3) рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2016 року по справі № 908/181/16 з ПАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» на користь ТОВ «ВТР» стягнуто 61012,35 грн., розстрочено його виконання на 6 місяців, відповідач погашає заборгованість рівними частинами по 10 168. 73 грн. у строк до 18 числа кожного місяця.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» (продавець) та Публічним акціонерним товариством В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» (покупець) укладено договір № 098ДМ купівлі-продажу (договір № 098ДМ).

Згідно п. 1.1 договору № 098ДМ продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити харчові добавки та спеції до харчової промисловості у кількості, асортименті та цінами, вказаними в специфікаціях або товаро-транспортних накладних, які додаються до договору і складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 2.1 договору № 098ДМ прийняття товару покупцем підтверджує згоду сторін з указаним у накладних асортиментом, кількістю та ціною, проданого йому продавцем товару.

Термін дії договору № 098ДМ встановлено з дати його укладання до 31.12.15 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до видаткових накладних: № ТС-0000339 від 28.05.2015 р., № ТС-0000367 від 05.06.2015р., № ТС-0000375 від 11.06.2015 р., № ТС-0000400 від 19.06.2015 р., № ТС-0000411 від 23.06.2015 р., № ТС-0000416 від 25.06.2015 р., № ТС-0000428 від 30.06.2015 р., № ТС-0000447 від 08.07.2015 р., № ТС-0000466 від 16.07.2015 р., № ТС-0000501 від 28.07.2015 р., № ТС-0000523 від 06.08.2015 р., № ТС-0000545 від 14.08.2015 р., № ТС-0000563 від 20.08.2015 р.,№ ТС-0000657 від 02.10.2015 р. відповідачеві було поставлено товар.

Згідно п. 3.1 договору № 098ДМ покупець зобов'язується здійснювати оплату за товар не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару від продавця.

Сторонами письмово підтверджено заборгованість за спірними поставками станом на дату прийняття рішення в сумі 78148,17 грн., що відображено в клопотанні відповідача про розстрочення виконання суду від 05.07.16 р. та заяві позивача № 034 від 11.07.16 р., крім того вказана сума зазначена в підписаному акті звірки від 24.05.16 р.

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, станом на момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 098ДМ складає 78148,17 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів оплати поставленого товару, не висунув заперечень з приводу якості, кількості, ціни поставленого товару на дану суму, вимога позивача про стягнення 78148,17 грн. заборгованості є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1690,54 грн. 3% річних за період: з 28.07.2015 року по 24.05.2016 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних за хронологічністю виникнення боргу по кожній накладній і з урахуванням часткових оплат, судом встановлено, що правильний розмір 3% річних складає - 1670,61 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розстрочки виконання рішення слід зазначити наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» № 9 від 17.10.2012 р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» № 9 від 17.10.2012 р.).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, надані сторонами докази фінансового становища, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 2 місяці.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

Сторонами погоджено можливість розстрочення виконання судового рішення строком на 2 місяці, що відображено у змісті клопотання відповідача про розстрочення виконання суду від 05.07.16 р. та заяві позивача № 034 від 11.07.16 р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області на два місяці зі сплатою боргу та судового збору рівними частинами до 31.08.16. та до 30.09.16.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ідентифікаційний код юридичної особи: 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 34, адреса для кореспонденції: 03027, м. Київ-027, а/с 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 32050382) 78 148 (сімдесят вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 17 коп. основного боргу, 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн. 61 коп. 3% річних, 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2016р. у справі № 908/1628/16 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства В«Мелітопольський м'ясокомбінатВ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ідентифікаційний код юридичної особи: 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТАНДЕМ-СЕРВІСВ» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 34, адреса для кореспонденції: 03027, м. Київ-027, а/с 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 32050382) 78 148 (сімдесят вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 17 коп. основного боргу, 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн. 61 коп. 3% річних, 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 64 коп. судового збору, на 2 місяці, шляхом сплати до 31.08.2016 року 40 598 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп. та до 30.09.2016 року 40 598 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.08.2016 р.

Суддя А.О. Науменко