Рішення

від 03.08.2016 по справі 908/1810/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/84/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 Справа № 908/1810/16

За позовом Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «ѳріусВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 156/20-19 від 07.06.2016р.

від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми боргу 32230,24 грн., яка складається 27226 грн. 74 коп. основного боргу, 3260грн. 93 коп. пені, 442 грн. 15 коп. 3% річних, 1300 грн. 42 коп. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 08.07.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 25.07.2016р.

В судовому зсіданні, розпочатому 25.07.2016р. оголошувалась перерва до 03.08.2016р. в присутності представників сторін.

В зв'язку з допущенням технічної помилки в протоколі судового засідання щодо дати наступного судового засідання, судом була винесена ухвала про виправлення помилки, поскільки 03.09.2016р. є вихідним днем датою судового засідання слід вважати 03.08.2016р. о 10:15г.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк. Адреса відповідача підтверджується наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки свого представника відповідач суд належним чином не повідомив.

Крім того, представник позивача пояснив суду, що мав розмову з представником відповідач щодо дати судового засідання, тобто, відповідач був належним чином повідомлений про дату наступного судового засідання, але свого представника для участі в ньому не направив.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013

Відповідач по справі є юридичною особою і керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного, повноваженого представника для участі у судовому процесі, або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 25.07.2016р. представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, в зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду та задоволена.

Спір розглядається в сумі 5003 грн. 50 коп.

Судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за клопотанням представника позивача.

Представник позивача, в продовженому 03.08.2016р. судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до заяви про зменшення ціни позову.

Спір розглянуто згідно зі ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 03.08.2016р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КОНЦЕРНОМ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (надалі - концерн «МТМ», позивач та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «Сіріус» (надалі - відповідач укладено договір № 100434 від 01.06.2007 р. купівлі - продажу теплової енергії в гарячої води" (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач, в період з березня 2015 року по квітень 2016 року, відпустив відповідачу теплову енергію на суму 29 577,96 грн.

Теплова енергія відпускалась на викуплене вбудоване нежитлове приміщення за адресою: 69065, м. Запоріжжя, вул. Ак. Александрова, 1.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п.6.3 договору, є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2-А, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії.

Позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача додаються).

Споживач, згідно п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. Договору).

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну „МТМ" не надав.

Відповідно до п. 3.2.6 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

На момент розгляду спору по суті, заборгованість в сум 27 226 грн. 74коп. відповідачем погашена, в зв'язку з чим позивачем подана заява про зменшення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої теплової енергії, всупереч умов договору та вимог закону, в обумовлений договором строк не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.8. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну встановленого у пункті п. 6.4. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 3260 грн. 93 коп., перевірена судом та підлягає задоволенню.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивачем нараховані сума індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 442,15 грн. - 3% річних та 1 300,42 грн. - інфляційних втрат.

Перевіривши надані суду розрахунки, судом встановлено, що сума індексу інфляції в розмірі 1 300,42 грн. та сума 3% річних 442,15 грн., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «ѳріусВ» задовольнити.

Стягнути Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «Сіріус» (юридична адреса: 69093 м. Запоріжжя, вул. Ак. Александрова, 1, код ЄДРПОУ 22159675) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, на поточний рахунок 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) пеню в сумі 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 93 грн.; 3% річних в сумі 442 (чотириста сорок дві) грн. 15 коп.; інфляційні втрати в сумі 1 300 (одна тисяча триста) грн. 42 коп., судового збору 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет