Рішення

від 28.07.2016 по справі 910/10184/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.07.2016Справа №910/10184/16 За позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІДЖ" до                       Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец ПРО"                         про                            стягнення 49 403,58 грн. Суддя: Домнічева І.О. Представники сторін: від позивача: не з'явились; від відповідача: не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІДЖ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец ПРО"  про стягнення 49 403,58 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за   договором № 01/09.2015 від 01.09.15 р. Ухвалою від 03.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.06.2016 р. 22.06.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі та клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.           Ухвалою від 30.06.2016 р. розгляд справи було відкладено на 19.07.2016 р.           Судове засідання 19.07.2016 р. не відбулося. Наступне судове засідання призначене на 28.07.16р. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача 2 про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1  постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»  в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В судовому засіданні 28.07.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд   ВСТАНОВИВ: 01.09.15р. між позивачем  (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено догові № 01/09-2015 р. Відповідно до п.1.1. договору,  постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар і оплатити пиломатеріали по специфікації, об'ємам і ціні, яка погоджена між сторонами в додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.4.4. договору, покупець на протязі трьох календарних дні з моменту підписання договору проводить передоплату за товар в розмірі 30% від об'єма поставки товару. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач належним чином виконав свої зобов'язання перерахував на рахунок відповідача передоплату 30% від загальної суми у розмірі 36  337,50 грн., що підтверджується банківською випискою, яка наявна в матеріалах справи. Згідно специфікації на пиломатеріали ( Додаток №1 до Договору №01/09.2015 від 01.09.2015р.) термін поставки Товару протягом 10 робочих днів з дати надходження грошових коштів (передплати) на поточний рахунок Постачальника. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, поставку товару не здійснив. Таким чином, сума заборгованості відповідача  за договором складає 36  337,50 грн. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів повернення суми у розмірі 36  337,50 грн., суду не надано. Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 680,95 грн. та 2  361,94 грн. інфляційних, посилаючись статтю  625 ЦК України. Відповідно до п.п.5.2 п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції  та процентів річних не виникає  у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів  (стаття 1212 ЦК України),  оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних три проценти річних в розмірі 680,95 грн. та 2  361,94 грн. інфляційних, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі  10  023,19 грн., яка задоволенню не підлягає виходячи з наступного. За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про їх стягнення. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню частково. Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив. Згідно ч. 5      статті 49 ГПК України      витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.  Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец ПРО» (02192, Київ, вул..Миропільська, буд.19; код ЄДРПОУ 39439184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брідж» (65009, м.  Одеса вул. Французький бульвар, буд.54/23, кв.43; код ЄДРПОУ 19349892) 36 337 (тридцять шість тисяч триста тридцять сім) грн. 50 коп. заборгованості та  1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. 3. В решті позову відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 03.08.2016р. Суддя                                                                                                             І.О.Домнічева