Рішення

від 29.07.2016 по справі 910/12640/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2016Справа №910/12640/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна"

про розірвання договору та стягнення 500000 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Дяденчук О.Г. - представник за довіреністю № 7 від 12.01.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна" про розірвання договору та стягнення 500000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором №2801 від 28.01.2014 у строк, ним передбачений, а саме протягом 35 календарних днів з дати підписання сторонами специфікації, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України договір №2801 від 28.01.2014 та стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 порушено провадження у справі № 910/12640/16 та справу призначено до розгляду на 29.07.2016.

У судове засідання 29.07.2016 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 29.07.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22091441 від 13.07.2016, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого поштове відправлення з ухвалою суду від 14.07.2016 не вручене відповідачу під час доставки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 29.07.2016 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 29.07.2016 за відсутності представника відповідача, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Деревообробний комбінат №7» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глассбел Інжинірінг Україна» (постачальник, відповідач) було укладено договір №2801 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується виготовити і передати у власність покупця товар в кількості і асортименті, згідно зі специфікаціями, а покупець приймає його і здійснює з постачальником розрахунки в порядку та на умовах договору.

Сторонами попередньо погоджено товар скло і склопакети різних розмірів. Сторони уточнюють номенклатуру і асортимент товару, що повинен поставлятись, шляхом оформлення специфікацій, постачальник здійснює поставку товару на основі погоджених сторонами специфікацій (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони підписують специфікацію (попередню) з проектними розмірами з вказівкою на затверджену формулу. Після проведення фактичних замірів на об'єкті покупця сторони підписують специфікацію з робочими розмірами на поставку товару на основі погодженої постачальником заявки покупця, яка повинна містити асортимент і кількість товару, що підлягає поставці із вказівками місць розвантаження, вимог до його якості і повинна бути підписана уповноваженим представником покупця.

Постачальник розглядає отриману від покупця заяву протягом 3 днів. За результатами розгляду заявки постачальник готує проект специфікації і направляє її постачальнику у вказаний строк. Покупець в свою чергу повинен розглянути специфікацію та підписати її, направивши обидва підписаних примірника постачальнику. За фактом отримання від покупця підписаної специфікації, постачальник підписує її і передає покупцеві один примірник (п.п. 2.2., 2.3. Договору).

За змістом п. 4.2. Договору, покупець здійснює оплату товару відповідно до наступного графіку платежів: 500000,00 грн. протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору; 100% вартості товару, що поставляється, за 7 днів до дати поставки товару на об'єкт після письмового повідомлення постачальника про готовність товару.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що адресою поставки товару є м. Київ, Контрактова площа, 4, об'єкт «Гостинний двір», якщо інше не вказано в специфікації. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Строк поставки товару 35 календарних днів з дати підписання сторонами специфікації з робочими розмірами.

Датою поставки вважається дата доставки товару до погодженого місця призначення, що вказується в товарно-транспортній накладній. У випадку необґрунтованої відмови покупця від приймання товару, датою поставки вважається дата фактичної доставки товару до погодженого сторонами місця призначення. Датою фактичної доставки товару вважається дата фактичного прибуття транспортного засобу з товаром до погодженого сторонами місця призначення (п. 5.2. Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору №2801 від 28.01.2014, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 28.01.2014 сторонами було підписано та скріплено печатками специфікацію №1 до договору №2801 від 28.01.2014 (попередні (проектні) площі склопакетів віконних блоків по об'єкту «Гостинний двір», м. Київ, Контрактова площа, 4) на загальну кількість склопакетів - 66, загальна площа - 636,1 (копія специфікації долучена до позову).

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачеві рахунок-фактуру №28/01-1 від 28.01.2014 на сплату вартості склопакету однокамерного зі спеціальними властивостями ГОСТ 24866-99 ESG-H Sun-Guard HS SN 70/41 HT_12GE - 20мм Steel, Ps, Ar-ESG Float_10GE, вторинна герметизація полісульфід, у розмірі 500000,92 грн. (код продукції: 12*20*10 - 144,2 кв.м.; 12*20*10 - 27,3 кв.м., кількість продукції - 17 шт.) (копія рахунку долучена до позову)

Судом встановлено, що 29.01.2014 позивачем було перераховано на користь відповідача 500000,00 грн. в якості оплати за склопакети згідно з договором №2801 від 28.01.2014, що підтверджується долученою до позову банківською випискою по рахунку позивача.

Судом встановлено, що 31.05.2016 позивач звернувся до відповідача (на адресу за умовами спірного договору та згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з вимогою №274(6) від 30.05.2016 про розірвання договору №2801 від 28.01.2014 та повернення суми попередньої оплати, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач був зобов'язаний поставити товар до 05.02.2014, однак свої зобов'язання за договором №2801 від 28.01.2014 останній не виконав. За таких обставин, позивач вимагає повернення суми попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн. по договору №2801 від 28.01.2014 протягом семи банківських днів з дати отримання цієї претензії та розірвати з 01.07.2016 договір №2801 від 28.01.2014 шляхом підписання додаткової угоди (докази надіслання вказаної вимоги долучені до позову).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару за договором №2801 від 28.01.2014 у строк, ним передбачений, а саме протягом 35 календарних днів з дати підписання сторонами специфікації, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України договір №2801 від 28.01.2014 та стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1. договору №2801 від 28.01.2014, сторони підписують специфікацію (попередню) з проектними розмірами з вказівкою на затверджену формулу. Після проведення фактичних замірів на об'єкті покупця сторони підписують специфікацію з робочими розмірами на поставку товару на основі погодженої постачальником заявки покупця, яка повинна містити асортимент і кількість товару, що підлягає поставці із вказівками місць розвантаження, вимог до його якості і повинна бути підписана уповноваженим представником покупця.

Постачальник розглядає отриману від покупця заяву протягом 3 днів. За результатами розгляду заявки постачальник готує проект специфікації і направляє її постачальнику у вказаний строк. Покупець в свою чергу повинен розглянути специфікацію та підписати її, направивши обидва підписаних примірника постачальнику. За фактом отримання від покупця підписаної специфікації, постачальник підписує її і передає покупцеві один примірник (п.п. 2.2., 2.3. договору №2801 від 28.01.2014).

Як встановлено судом, 28.01.2014 сторонами було підписано та скріплено печатками специфікацію №1 до договору №2801 від 28.01.2014 (попередні (проектні) площі склопакетів віконних блоків по об'єкту «Гостинний двір», м. Київ, Контрактова площа, 4) на загальну кількість склопакетів - 66, загальна площа - 636,1 (копія специфікації долучена до позову).

При цьому, з огляду на встановлений умовами договору №2801 від 28.01.2014 поетапний порядок погодження обсягу поставки конкретного товару постачальнику в межах попередньо погодженого предмету (скло і склопакети різних розмірів), суд дійшов висновку, що даний договір був укладений з метою поставки невизначеного обсягу товару (кількості/асортименту), що визначається сторонами в специфікації (попередній) та згодом специфікації із проектними розмірами, за наслідками проведення відповідних замірів та визначення на підставі отриманих даних необхідної кількості об'єктів для поставки.

Як встановлено судом, пунктом 5.1. договору №2801 від 28.01.2014 передбачено, що адресою поставки товару є м. Київ, Контрактова площа, 4, об'єкт «Гостинний двір», якщо інше не вказано в специфікації. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Строк поставки товару 35 календарних днів з дати підписання сторонами специфікації з робочими розмірами.

Суд зазначає, що підписана сторонами та скріплена їх печатками специфікація №1 від 28.01.2014 є попередньою в розумінні п. 2.1. договору №2801 від 28.01.2014, натомість, як зазначив представник позивача у судовому засіданні 29.07.2016, специфікації із робочими розмірами, наявність якої в силу п. 5.1. даного договору є підставою для відрахування строку поставки, сторонами підписано не було. Як пояснив позивач у судовому засіданні, факт виставлення відповідачем рахунку-фактури на сплату вартості частини визначеного в попередній специфікації товару та сплата такої вартості позивачем фактично є погодженням конкретного предмету (найменування, розміру, кількості) поставки, який, по суті, має міститись у специфікації з робочими розмірами. Таким чином, на думку позивача, всі необхідні умови, які за договором мають міститись у специфікації на конкретну поставку (з робочими розмірами), містяться у рахунку-фактурі, часткова оплата якого свідчить про погодження покупцем та продавцем умов поставки конкретної партії товару, тобто за правовим змістом є самою специфікацією. Вказані усні пояснення містяться у протоколі судового засідання.

Відповідачем не було надано суду доказів складання сторонами будь-яких специфікацій з робочими розмірами до договору.

Як встановлено судом, відповідачем було виставлено позивачеві рахунок-фактуру №28/01-1 від 28.01.2014 на сплату вартості склопакету однокамерного зі спеціальними властивостями ГОСТ 24866-99 ESG-H Sun-Guard HS SN 70/41 HT_12GE - 20мм Steel, Ps, Ar-ESG Float_10GE, вторинна герметизація полісульфід, у розмірі 500000,92 грн. (код продукції: 12*20*10 - 144,2 кв.м.; 12*20*10 - 27,3 кв.м., кількість продукції - 17 шт.) (копія рахунку долучена до позову)

Як встановлено судом, 29.01.2014 позивачем було перераховано на користь відповідача 500000,00 грн. в якості оплати за склопакети згідно з договором №2801 від 28.01.2014, що підтверджується долученою до позову банківською випискою по рахунку позивача.

Суд зазначає, що виставлений позивачеві рахунок-фактура №28/01-1 від 28.01.2014 містить відомості про товар, що повинен поставлятись відповідачем (склопакет однокамерний зі спеціальними властивостями ГОСТ 24866-99 ESG-H Sun-Guard HS SN 70/41 HT_12GE - 20мм Steel, Ps, Ar-ESG Float_10GE, вторинна герметизація полісульфід), загальну площу - 171,5 кв.м., кількість товару - 17 штук, а отже фактично містить відомості, які є обов'язковими для зазначення у специфікації з робочими розмірами, а тому, враховуючи, що 29.01.2014 позивачем було сплачено відповідачу на підставі даного рахунку 500000,00 грн., суд дійшов висновку, що такими діями сторонами фактично було погоджено умови щодо зобов'язання здійснення відповідачем поставки певного товару (код продукції: 12*20*10 - 144,2 кв.м.; 12*20*10 - 27,3 кв.м., кількість продукції - 17 шт.), що, відповідно дає підстави для висновку, що інформація, викладена в рахунку-фактурі №28/01-1 від 28.01.2014 отримує ознаки специфікації з робочими розмірами, яка в розумінні п. 5.1. договору є підставою для здійснення відповідачем поставки вказаного в такій специфікації (по суті, рахунку-фактурі) товару. Відтак, з моменту погодження наведених умов, у відповідача виник обов'язок здійснити поставку обумовленого товару у строк, встановлений договором №2801 від 28.01.2014.

Як встановлено судом, датою поставки вважається дата доставки товару до погодженого місця призначення, що вказується в товарно-транспортній накладній. У випадку необґрунтованої відмови покупця від приймання товару, датою поставки вважається дата фактичної доставки товару до погодженого сторонами місця призначення. Датою фактичної доставки товару вважається дата фактичного прибуття транспортного засобу з товаром до погодженого сторонами місця призначення (п. 5.2. договору №2801 від 28.01.2014).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи дату перерахуванням позивачем грошових коштів відповідно до рахунку-фактури №28/01-1 від 28.01.2014 - 29.01.2014, тобто погодження позивачем запропонованих відповідачем у такому рахунку умов щодо кількості, розміру, асортименту, вартості товарів, з урахуванням передбаченого п. 5.1. договору №2801 від 28.01.2014 35-денного строку для здійснення поставки, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з поставки товару відповідач повинен був виконати у строк до 05.03.2014 (включно).

Однак, відповідач свій обов'язок з поставки товару не виконав, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару, а саме відповідних документів - товарно-транспортних накладних/тощо, що підтверджують факт вручення товару покупцю.

Як встановлено судом, 31.05.2016 позивач звернувся до відповідача (на адресу за умовами спірного договору та згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з вимогою №274(6) від 30.05.2016 про розірвання договору №2801 від 28.01.2014 та повернення суми попередньої оплати, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач був зобов'язаний поставити товар до 05.02.2014, однак свої зобов'язання за договором №2801 від 28.01.2014 останній не виконав. За таких обставин, позивач вимагає повернення суми попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн. по договору №2801 від 28.01.2014 протягом семи банківських днів з дати отримання цієї претензії та розірвати з 01.07.2016 договір №2801 від 28.01.2014 шляхом підписання додаткової угоди (докази надіслання вказаної вимоги долучені до позову).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.

Суд зазначає, що умови договору №2801 від 28.01.2014, який за своєю правовою природою є договором поставки, встановлюють загальні положення щодо прав та обов'язків сторін за даним договором, однак не містять умов щодо конкретизації предмету поставки (кількості/асортименту/вартості/тощо), у зв'язку з чим такі умови фактично визначаються сторонами у специфікаціях (з робочими розмірами), які породжують виникнення відповідного зобов'язання з поставки в межах укладеного договору №2801 від 28.01.2014. Таким чином, останній містить не одиничне зобов'язання, яке вичерпується предметом цього договору, а передбачає порядок додаткового погодження кожної з поставок необхідного товару, а отже, відповідно, кожне зобов'язання сторін з поставки товару, що виникає за відповідних правових підстав (специфікації/погодження іншим чином, як в даному випадку), в розумінні норм Цивільного кодексу України є договором (ст. 626 Цивільного кодексу України). Таким чином, поняття договір може мати декілька значень: як документ, як юридичний факт, що породжує певні права та обов'язки, та як саме зобов'язання.

Як встановлено судом, п. 4.2 договору №2801 від 28.01.2014 передбачено, що покупець здійснює оплату товару відповідно до наступного графіку платежів: 500000,00 грн. протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору; 100% вартості товару, що поставляється, за 7 днів до дати поставки товару на об'єкт після письмового повідомлення постачальника про готовність товару.

Як встановлено судом, 29.01.2014 позивачем було перераховано на користь відповідача 500000,00 грн. в якості оплати за склопакети згідно з договором №2801 від 28.01.2014, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Так, суд зазначає, що надіслання відповідачеві вимоги №274(6) від 30.05.2016 розцінюється судом як реалізація права покупця на відмову від договору купівлі-продажу (поставки) саме в частині зобов'язання, з поставки склопакету однокамерного зі спеціальними властивостями ГОСТ 24866-99 ESG-H Sun-Guard HS SN 70/41 HT_12GE - 20мм Steel, Ps, Ar-ESG Float_10GE, вторинна герметизація полісульфід, у розмірі 500000,92 грн. (код продукції: 12*20*10 - 144,2 кв.м.; 12*20*10 - 27,3 кв.м., кількість продукції - 17 шт.) за рахунком-фактурою №28/01-1 від 28.01.2014, у зв'язку з непоставкою товару продавцем у строк, передбачений договором поставки (договором №2801 від 28.01.2014), що виражена у формі відповідної вимоги про повернення попередньої оплати.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором, яке одночасно є односторонньо відмовою покупця від договору поставки (в частині зобов'язання за рахунком-фактурою №28/01-1 від 28.01.2014) через невиконання продавцем обов'язку з поставки обумовленого сторонами товару, такий договір (зобов'язання щодо поставки склопакету однокамерного зі спеціальними властивостями ГОСТ 24866-99 ESG-H Sun-Guard HS SN 70/41 HT_12GE - 20мм Steel, Ps, Ar-ESG Float_10GE, вторинна герметизація полісульфід (код продукції: 12*20*10 - 144,2 кв.м.; 12*20*10 - 27,3 кв.м., кількість продукції - 17 шт.) загальною вартістю 500000,92 грн , зобов'язання сторін з цього моменту в частині зобов'язання з поставки товару за рахунком-фактурою №28/01-1 від 28.01.2014 є припиненими.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 500000 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів передання позивачу товару або повернення позивачу грошових коштів у розмірі 500000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна" суми попередньої оплати у розмірі 500000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання договору №2801 від 28.01.2014, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, договір №2801 від 28.01.2014 був розрахований на поставку заздалегідь невизначеного обсягу товару (конкретні обсяги погоджувались у специфікаціях за заявками покупця), тобто його зміст не вичерпувався зобов'язанням з поставки товару, визначеного у рахунку-фактурі №28/01-1 від 28.01.2014, та, яке, як встановлено судом, припинилось у зв'язку з реалізацією покупцем права на односторонню відмову від зобов'язання у формі пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати, сплаченої за поставку товару за вказаним рахунком. Тобто, встановлення судом обставин щодо припинення між сторонами зобов'язання з поставки товару, визначеного у рахунку-фактурі №28/01-1 від 28.01.2014, не може свідчити про припинення договору №2801 від 28.01.2014 вцілому, так як предмет останнього охоплює більшу кількість зобов'язань.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, оскільки позивач, як покупець за договором №2801 від 28.01.2014 станом на 05.03.2014 очікував отримати від відповідача товар, відповідно до погодженого згідно з рахунком №28/01-1 від 28.01.2014 в межах даного договору асортименту (склопакет однокамерний зі спеціальними властивостями, у кількості 17 шт.), однак станом на 05.03.2014 та навіть на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи не отримав даний товар, суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з поставки товару, позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання в своє розпорядження своєчасно необхідного йому товару. Таким чином, відповідач допустив істотне порушення договору поставки №2801 від 28.01.2014.

За таких обставин, з огляду на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає, що вимога про розірвання договору №2801 від 28.01.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна", є обґрунтованою, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2; ідентифікаційний код: 37950121) на користь Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 9; ідентифікаційний код: 30531566) суму попередньої оплати у розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 8878 (вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Розірвати договір №2801 від 28.01.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глассбел Інжинірінг Україна".

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 04.08.2016

Суддя І.М. Отрош