Рішення

від 20.07.2016 по справі 911/1676/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 911/1676/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1676/16

за позовом Васильківської міської ради Київської області, м. Васильків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «-Облстройінвест-»,

м. Васильків

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 32 962,50 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 548/01.01-14 від 18.07.2016;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Васильківської міської ради Київської області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «-Облстройінвест-» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.06.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, стягнення 31 211,86 грн. заборгованості по орендній платі та 1 750,64 грн. пені.

Ухвалою суду від 23.05.2016 порушено провадження у справі № 911/1676/16 та призначено розгляд справи у судовому засіданні 08.06.2016 об 11 год. 50 хв.

В судове засідання 08.06.2016 представники позивача та відповідача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 23.05.2016 не виконали.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 06.07.2016 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 06.07.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 08.06.2016 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.05.2016 та від 08.06.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 20.07.2016 об 11 год. 20 хв.

В судовому засіданні 20.07.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 20.07.2016 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.05.2016, від 08.06.2016 та від 06.07.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалами суду від 23.05.2016, від 08.06.2016 та від 06.07.2016, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДР зробленим судом.

Деякі із зазначених ухвал було повернуто ДП «Укрпошта» з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом

Як роз'яснено в п. 3.9.2 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2015 року між Васильківською міською радою Київської області («орендодавець», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „-Облстройінвест-" («орендар», надалі - відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого позивач передає, a відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться по вул. Гоголя, 56 в м. Василькові Київської області. В оренду передається земельна ділянка площею 0,1887 га (п. 2.Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 436 231,77 грн. (п. 4 Договору).

Згідно п. 7 Договору орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 8% нормативної грошової оцінки, що становить 34 898,54 грн. на рік.

Обислення розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 8 Договору).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься відповідачем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати щомісяця протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 12 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до п. 6 Договору цей Договір укладено терміном на 3 (три) роки.

18.06.2015 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1887 га, яка знаходиться по вул. Гоголя, 56 в м. Василькові Київської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У позовній заяві позивач зазначає, що станом на день підготовки позову (тобто на 01.05.2016) відповідач має заборгованість по орендній платі в сумі 31 211,86 грн. за період з липня 2015 по квітень 2016.

Позивач зазначив в якості істотного порушення договору та підстави для його розірвання - несплату відповідачем орендних платежів.

Відповідно до п. 28 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

Частиною 3 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 цього ж закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, в якій зазначено, що у справі яка переглядалася, предметом позову якої є розірвання договору оренди земельної ділянки, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом 2.23 цієї ж постанови передбачено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Однак, у будь якому випадку вимога про розірвання договору повинна бути безумовною.

Як зазначає позивач, після укладення Договору 16.06.2015 та передавання земельної ділянки згідно акту відповідач не сплатив позивачу жодного разу орендну плату, тобто понад десять місяців.

Відповідач в судові засідання не з`явився, вимоги позивача не оспорив та не спростував, доказів здійснення оплати орендних платежів у встановленому розмірі у строк з липня 2015 по квітень 2016 (включно) не надав.

Згідно п. 11 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в сумі 1 750,64 грн. за період з серпня 2015 по квітень 2016.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України , застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України ).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вказаних норм права та п. 11 Договору, судом зроблено розрахунок пені за шість місяців, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 1 070,24 грн.

Згідно із ст.ст. 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Несплата відповідачем орендних платежів у встановленому Договором розмірі та строки, не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні Договору оренди, а саме щомісячне поповнення місцевого бюджету. Різниця між тим, на що розраховував позивач при укладенні Договору оренди, та тим, що в дійсності позивач зміг отримати, є дійсно істотною.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому не надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 № 28/5005/640/2012|3-53гс12.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, викладені в позовній заяві вимоги позивача не оспорив та не спростував доказами.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які згідно з законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 16.06.2015, укладений між Васильківською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «-Облстройінвест-».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «-Облстройінвест-» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 56, код ЄДРПОУ 33664360) на користь Васильківської міської ради Київської області (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 2, код ЄДРПОУ 34627780) 31 211 (тридцять одну тисячу двісті одинадцять) грн. 86 коп. заборгованості по орендній платі, 1 070 (одну тисячу сімдесят) грн. 24 коп. пені та 2 727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 55 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено - 03.08.2016

Суддя О.О. Христенко