Рішення

від 04.08.2016 по справі 911/2142/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р. Справа № 911/2142/16

Суддя А.С. Грєхов , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укр ОСОБА_1"

про стягнення 2 500,00 грн

.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №174/16 від 04.04.2016,

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось приватне акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Укр ОСОБА_1" (далі - відповідач) про стягнення в порядку регрессу 2 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм чинного законодавства України, зумовлене невиконанням зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Daewoo Nexia д.н. НОМЕР_1, водієм транспортного засобу МАN TAG 33 д.н. АІ 2412 CP, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3676390, право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2016 порушено провадження у справі №911/2142/16 та призначено її до розгляду на 21.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2016 у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 04.08.2016.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 07.07.2016 та 21.07.2016 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, однак підприємством зв'язку вищезазначені ухвали до господарського суду не повернуті.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та врахувавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ"В» та товариством з обмеженою відповідальністю "Укр ОСОБА_1" укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір), посвідчений полісом №АВ/3676390, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля МАN TAG 33 д.н. АІ 2412 CP.

09.04.2013 у м. Києві по проспекту Науки сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу МАN TAG 33 д.н. АІ 2412 CP, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Обставини зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 29.04.2013 у справі №752/6692/13-п, згідно з якою встановлено, що дана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його було притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

З метою відшкодування завданих збитків до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування від постраждалої особи вх. №835 від 11.06.2013 звернувся ОСОБА_4 (на підставі довіреності).

Згідно з звітом №7677 від 12.04.2013 розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Daewoo Nexia д.н. НОМЕР_3 складає 3 871,52 грн.

Судом встановлено, що позивачем на підставі Договору про врегулювання страхового випадку №070/13 відшкодовано 2 500,00 грн страхового відшкодування (з врахуванням вирахування франшизи) по заявленому страховому випадку згідно з повідомленням про випадок №478 від 10.04.2013. Наведене відшкодування підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1967 від 14.08.2013.

В подальшому, з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію вих. №510 від 16.05.2014 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка була залишена без виконання.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу суму страхової виплати, останній був змушений звернутись з позовом до суду.

Частиною 1 ст.979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 29 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 1 ст.993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вказана норма кореспондується з приписами статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» .

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу частини суми виплаченого страхового відшкодування - збитків, завданих ДТП, у розмірі 2 500,00 грн є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр ОСОБА_1" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд.11, код 35875781) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, буд 25/49, код 31113488) 2 500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень) збитків в порядку регресу та 1 378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 05.08.2016 року.

Суддя А.С. Грєхов