Рішення

від 03.08.2016 по справі 914/1602/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016р. Справа№ 914/1602/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Львівгаз збутВ» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх», с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 9 403,63 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- представник

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю В«Львівгаз збутВ» , м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх», с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області про стягнення 9 403,63 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2016 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 29.06.2016 року. Ухвалою суду від 29.06.16 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 27.07.16 р. Ухвалою суду від 27.07.16 р. у зв'язку з повторною неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 03.08.16 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити та стягнути з відповідача 9 403,63 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

01.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» (постачальник), м. Львів, ПАТ «Львівгаз» (газорозподільче підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Успіх», м. Львів (споживач) укладено договір №2015/ТП-ПР-4300228 на постачання природного газу за регульованим тарифом відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався постачати природний газ споживачеві (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач) зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках і порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до Акту №ЗЛВ00001158 прийому-передачі природного газу від 31.07.2015 р. постачальник передав, а споживач прийняв у липні 2015 р. 1 811 м.куб газу на загальну суму 16 321,60 грн.

Свої зобов'язання за договором відповідач виконав частково здійснивши часткову оплату за природний газ в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 6 371,60 грн.

Відповідно до умов договору, зокрема п. 6.2.2, позивачем нараховано відповідачу 2 209,19 грн. пені та відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 196, 03 грн. 3% річних та 626,81 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання по договору позивач виконав поставивши відповідачу природний газ, що підтверджується скріпленим підписами та печатками сторін Актом №ЗЛВ00001158 прийому-передачі природного газу від 31.07.2015 р., який долучено позивачем до матеріалів справи

Натомість відповідачем, всупереч умов договору, оплату за поставлений газ здійснено частково в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 6 371,60 грн.

Крім цього, відповідно до п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи вказане, позивачем за період з 06.08.15 р. по 05.02.16 р. нараховано 2 209,19 грн. пені.

Окрім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 196,03 грн. 3% річних та 626,81 грн. інфляційних втрат.

Судом перевірено правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що такі нараховано підставно та правомірно.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено та у встановленому законом порядку не спростовано відповідачем заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 9 403,63 грн. з яких 6 371,60 грн. складає основна сума боргу, 2 209,19 грн. пеня, 196,03 грн. 3 % річних та 626,81 грн. інфляційні нарахування.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 9 403,63 грн. заборгованості.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,15, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» (81154, Львівська область, Пустомитівський район, с. Старе Село, вул.. Зелена, 226; код ЄДРПОУ 25239860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. львів, вул.. Золота, 42; код ЄДРПОУ 39594527) 6 371,60 грн. основної суми боргу, 2 209,19 грн. пені, 196,03 грн. 3 % річних, 626,81 грн. інфляційних втрат та 1 378,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.08.2016 р.

Суддя Чорній Л.З.