Рішення

від 02.08.2016 по справі 920/584/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.2016 Справа № 920/584/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши матеріали справи № 920/584/16:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункової фірми «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС», м. Рівне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ЕКСПОРТ», м. Конотоп Сумської області

про стягнення 146236 грн. 43 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача 124506 грн. 36 коп., у тому числі 114185 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 5 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 05.02.2016, 5784 грн. 42 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3954 грн. 72 коп. - суму 30% річних, 582 грн. 22 коп. інфляційних збитків, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Також позивачем подано до суду заяву № 250 від 25.07.2016 року про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 146 236 грн. 43 коп. заборгованості, з яких: 114 185 грн. 00 коп. за надані послуги, 35 051 грн. 43 коп. штрафні санкції та 2 193 грн. 56 коп. судового збору.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

05 лютого 2016 року між сторонами було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 5, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно п, 2.3. Договору № 5 від 05.02.2016 Замовником для здійснення конкретних перевезень подаються Перевізнику факсом або електронною поштою заявки на перевезення вантажів.

Пунктом 2.5. вказаного Договору визначено, що заявки на перевезення вантажів є невід'ємною частиною Довору. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов цього договору і умов заявки, пріоритетними визнаються умови, зазначені в цьому договорі.

На виконання вказаного положення Замовником надано заявки на перевезення вантажів. Згідно заявок № 1 від 09.02.2016 та № 1 від 22.02.2016 перевезення відбувалось за маршрутом Україна - Італія. Вартість перевезення становить 1945 Євро.

Перевезення вантажу, на підставі заявки № 1 від 09.02.2016, здійснювалось згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) № 64611, транспортним засобом ВК0957ВК/02068РА. Вантаж доставлено 18.02.2016 без зауважень, що підтверджується відміткою отримувача вантажу в графі 24 СМR № 64611.

Після розвантаження вантажу, Перевізником виписано рахунок № А0000024070 від 18.02.2016 на суму 58222,00 гривень.

Пунктом 5.1. Договору № 5 від 05.02.2016 визначено порядок направлення Замовнику документів, що закривають перевезення, а саме після закінчення перевезення, Перевізник надає Замовнику оригінал рахунку, товарно-транспортну накладну з відмітками вантажоодержувача, акт виконаних робіт і, в разі необхідності, податкову накладну.

Згідно п. 5.2 Договору № 5 від 05.02.2016 оплата рахунків здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня розвантаження транспортного засобу. Граничний термін оплати рахунка А0000024070 від 18.02.2016 настав 04.03.2016, отже, починаючи з 05 березня 2016 року має місце невиконання Замовником зобовязань взятих на себе при підписанні Договору № 5 від 05.02.2016,

Перевезення вантажу, на підставі заявки № 1 від 22.02.2016 , здійснювалось згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 64821, транспортним засобом ВК0356ВВ/ВК9204ХХ. Вантаж доставлено 03.03.2016 без зауважень, що підтверджується відміткою отримувача вантажу в графі 24 СМR. № 64821.

Після розвантаження вантажу, Перевізником виписано рахунок № А0000024243 від 03.03.2016 на суму 55963,00 гривень.

Пунктом 5.1. Договору № 5 від 05.02.2016 визначено порядок направлення Замовнику документів, що закривають перевезення, а саме після закінчення перевезення, Перевізник надає Замовнику оригінал рахунку, товарно-транспортну накладну з відмітками вантажоодержувача, акт виконаних робіт і, в разі необхідності, податкову накладну.

Згідно п. 5.2 Договору № 5 від 05.02.2016 оплата рахунків здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня розвантаження транспортного засобу. Граничний термін оплати рахунка А0000024243 від 03.03.2016 настав 18.03.2016, отже, починаючи з 19 березня 2016 року має місце невиконання Замовником зобовязань взятих на себе при підписанні Договору № 5 від 05.02.2016.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобовязання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобовязаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Керуючись нормами ст. 625 Цивільного кодексу України та умова п. 6.2. Договору № 5 від 05.02.2016 за № порушення строків оплати Замовник виплачує Перевізнику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та 30 відсотків річних від простроченої суми заборгованості.

Згідно з поданим розрахунком, перевіреним судом, розмір пені за несвоєчасні розрахунки складає 5784 грн. 42 коп., 3954 грн. 72 коп. - 30% річних, 582 грн. 22 коп. інфляційні збитки.

Отже, станом на день звернення до суду, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ЕКСПОРТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС», враховуючи штрафні санкції, становить 114185 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 5 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 05.02.2016, 5784 грн. 42 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3954 грн. 72 коп. - суму 30% річних, 582 грн. 22 коп. інфляційних збитків.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Ч. 1 ст. 232 ГПК України визначено, що за умови невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Терміни нарахування штрафних санкцій визначено ч. 6 ст. 232 ГПК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи тривалий термін, протягом якого відповідач не виконує свої зобов'язання, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру пені, 30 відсотків річних та інфляційних збитків.

Зазначений розрахунок також перевірено судом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи збільшення розміру штрафних санкцій шляхом стягнення з відповідача 146 236 грн. 43 коп. заборгованості, з яких: 114 185 грн. 00 коп. за надані послуги, 17059 грн. 42 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 13537 грн. 50 коп. - суму 30% річних, 4464 грн. 51 коп. інфляційних збитків.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 2 193 грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ЕКСПОРТ» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 37А, код 39883686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункової фірми «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС» (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, код 03567150) 146 236 грн. 43 коп. заборгованості, з яких: 114 185 грн. 00 коп. основного боргу за надані послуги, 17059 грн. 42 коп. пеня за несвоєчасні розрахунки, 13537 грн. 50 коп. - сума 30% річних, 4464 грн. 51 коп. інфляційні збитки , 2 193 грн. 56 коп. витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.08.2016 року.

Суддя Ю.А.Джепа