Постанова

від 03.08.2016 по справі 913/406/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.08.2016 справа №913/406/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область на рішення господарського судуЛуганської області від 28.04.2016 року по справі№ 913/406/16 (суддя: Шеліхіна Р.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід», м. Київ до відповідача:Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область простягнення 177' 446,82 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення зі Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область (далі - «Відповідач») суми основного боргу в розмірі 100' 400,00 грн., суми пені в розмірі 20' 791,84 грн., суми 3% річних у розмірі 4' 001,82 грн. та суми інфляційних витрат у розмірі 52' 477,16 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2016 року у справі № 913/406/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід» задоволено частково.

Стягнуто зі Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область (ЄДРПОУ 02176016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід», м. Київ (ЄДРПОУ 33234323) суму основного боргу в розмірі 89' 064,48 грн., суму 3% річних у розмірі 3' 080,50 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 44' 101,21 грн. та суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 2' 046,27 грн.

Додатковим рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2016 року у справі № 913/406/16 стягнуто зі Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область (ЄДРПОУ 02176016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід», м. Київ (ЄДРПОУ 33234323) суму пені в розмірі 2' 813,76 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2016 року у справі № 913/406/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра - Схід» відмовити в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі, зокрема, до даних правовідносин господарським судом не застосовано строк позовної давності, що є підставою для скасування спірного рішення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, поважність причин не явки суду не повідомив.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, проте 01.08.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо» надійшло клопотання, в якому скаржник просить визнати причини не явки представника Відповідача поважними та відкласти розгляд справи на інший час.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом встановлено, що 30.01.2013 року між Сторонами було укладено договір про охорону об'єкту №1 (далі - «Договір»), на підставі п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець бере під охорону будівлі, споруди, приміщення, майно та територію підприємства замовника (далі - «Об'єкт»), що розташоване за адресою: 92332, Луганська область, Новопсковський р-н, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 2, на умовах та в порядку визначених цим Договором.

Згідно п. 7.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 до Договору від 01.06.2013 року), сума даного Договору становить 25' 100,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сто гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ - щомісяця.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що оплата за наданні охоронні послуги в поточному місяці протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт та отримання від виконавця відповідного оригіналу рахунку на оплату.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім, зобов'язаний підписати Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до виконавця, то вважається, що послуги, надані виконавцем у повному обсязі, а Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) - підписаний та підлягає виконанню з боку замовника (п. 7.3 Договору).

У випадку несвоєчасної сплати замовник платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої платні, за кожен день прострочення (п. 7.4. Договору).

Впродовж дії Договору та на виконання умов останнього, позивачем надавались послуги з охорони об'єкту відповідача.

Відповідач в порушення свого зобов'язання за договором, сплатив вартість наданих позивачем послуг лише частково, через що позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 100' 400,00 грн. (борг за серпень 2014 року на суму 13' 764,48 грн., борг за вересень-листопад 2014 року на суму 75' 300,00 грн. та борг за грудень 2014 року на суму 11' 335,52 грн.).

Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 20' 567,84 грн. за період з 11.09.2014 по 12.07.2015 року, 3 % річних за період з 11.09.2014 по 12.07.15 року в сумі 4' 001,82 грн., інфляційних втрат в сумі 52' 477,16 грн. за період з 11.09.2014 по 31.03.2016 року.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення виконання основного зобов'язання у період з 11.09.2014 року по 31.03.2016 року становить 52' 477,16 грн., 3% річних у період з 11.09.2014 року по 12.07.2015 року становить 4' 001,82 грн. та пені у період з 11.09.2014 року по 12.07.2015 року - 20' 567,84 грн.

Суд першої інстанції, задовольнив частково позовні вимоги в частині стягнення інфляційних у розмірі 44' 101,21 грн., 3% річних у розмірі 3,080,50 грн. та пені в розмірі 2' 813,76 грн., виходячи з висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Розглянувши справу, в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, здійснивши правовий аналіз всіх матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом .

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Відповідач не навів доказів наявності об'єктивної не можливості надати до прийняття рішення заяву про застосування позовної давності до суду першої інстанції. Відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Відповідно до ч. 1, ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 зазначено, що додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, подаючи апеляційну скаргу, посилався на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, додав до скарги додаткові докази, а саме: довідка про балансову вартість від 18.03.2015 року, Додаток №1 до Договору №1 про охорону об'єкту від 30.02.2014 року, копія повідомлення про початок досудового розслідування від 20.03.2015 року та копія заяви про зарахування зустрічних позовних вимог, не навівши обґрунтованої неможливості надання цих доказів під час розгляду справи місцевим господарським судом. За таких обставин додаткові як докази, так і заява Відповідача про застосування позовної давності судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються. Справа переглянута за наявними у ній доказами, які були розглянуті місцевим господарським судом.

З огляду на викладене вище та встановлений господарським судом Луганської області факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги з охорони об'єкту, в обумовлені сторонами строки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що послуги з охорони об'єкту за договором були виконані позивачем у відповідності до його умов та додаткових угод до Договору - є цілком обґрунтованим.

Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за надані позивачем послуги.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням арифметичних помилок, зроблених Позивачем.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства «Айдар-АН-М'ясо», с. Кам'янка, Луганська область, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2016 року у справі № 913/406/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЛО;

1 - ДАГС.