Постанова

від 04.08.2016 по справі 5/10-10-5497

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р.Справа № 5/10-10-5497 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка (на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 03.08.2016р. №449 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.08.2016р.)

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача 2 - ОСОБА_2

від третьої особи - ОСОБА_3 (Кабінет Міністрів України)

Представники відповідача 1 та інших третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України

на рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016 року

у справі № 5/10-10-5497

за позовом Міністерства інфраструктури України

до відповідачів:

1)Комінтернівської селищної ради;

2)Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції, Кабінету Міністрів України та на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про визнання права власності, визнання недійсним п.3 рішення селищної ради, визнання недійсним свідоцтва

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього від 24.02.2011р.) до Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», на стороні відповідача: Комунального підприємства «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» про:

-визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно: будівлю відділення зв'язку у смт. Комінтернівське, Комінтернівського району, Одеської області, вул. Київська, 38, площею 193,5 кв.м.;

-зобов'язання КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право державної власності на зазначену будівлю та видати УДППЗ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції витяг з Єдиного державного реєстру прав власності.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 392 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду першої інстанції від 09.02.2011р. змінено процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» на відповідача - КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2011р., з урахуванням ухвали суду від 12.04.2011р. про виправлення описки, по справі призначено судову будівельну експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 15.01.2013р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалами місцевого господарського суду від 13.02.2013р. замінено позивача - Міністерство транспорту та зв'язку України на його правонаступника - Міністерство інфраструктури України, розглянуто клопотання експерта та зупинено провадження у справі до проведення призначеної експертизи.

Після отримання повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, ухвалою суду першої інстанції від 15.03.2013р. провадження у справі поновлено із призначенням до розгляду.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 15.04.2013р. позов в частині визнання права власності залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, а в частині зобов'язання зареєструвати право власності припинено провадження у справі по п. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. ухвалу суду першої інстанції від 15.04.2013р. про залишення позову без розгляду скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області на розгляд.

Ухвалою місцевого господарського суду від 19.06.2013р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції у своїх поясненнях підтримало позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду першої інстанції від 31.07.2013р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком», яке у відзиві на позов просило відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2013р. призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.

26.05.2014р. до суду першої інстанції надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2014р. №6330/24, у зв'язку з чим ухвалою суду від 27.05.2014р. поновлено провадження у справі із призначенням до розгляду.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.07.2014р. по справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою місцевого господарського суду України від 10.09.2014р. залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

07.05.2015р. до суду першої інстанції надійшов висновок судового експерта, у зв'язку з чим провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

23.06.2015р. позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, якою просив:

-визнати недійсним п. 3 рішення сесії Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 18.03.2004р. №360-XXXIY про визнання права власності за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (правонаступник ПАТ «Укртелеком») на 80/100 частини виробничих будівель в частині визначених часток експертизою;

-визнати недійсним свідоцтво про право власності ВАТ «Укртелеком» (правонаступник ПАТ «Укртелеком») від 18.03.2004р. серії САС №300993 на 80/100 частини виробничих будівель і споруд;

-визнати право власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України (у господарському віданні УДППХ «Укрпошта» і особі Одеської дирекції) на 23/100 частини виробничих будівель і споруд, що знаходяться в смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області по вул. Київській, 38, які складаються з приміщень, загальною площею 475,30 кв.м. (перелік наведений в заяві).

Ухвалами місцевого господарського суду від 21.07.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області; справу призначено до колегіального розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. припинено провадження у справі в частині вимог до КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» на підставі п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. (головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Волков Р.В., Зайцев Ю.О.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 16.05.2016р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач 26.05.2016р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.06.2016р. скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

Кабінет Міністрів України підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії у відзиві на апеляційну скаргу просило у її задоволенні відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників процесу не надходили.

Заслухавши представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про право власності від 10.09.1996р., виданим на підставі рішення виконкому Комінтернівської селищної ради від 19.10.1995р. №105, Комінтернівському райтелекому належать виробничі будівлі та споруди (12 будівель), що розташовані в селищі Комінтернівське по вул. Київська, 32 (38) - 55 т.5.

Наказом Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» Державного комітету зв'язку України від 16.04.1998р. №2 вирішено реорганізувати до 01.07.1998р. державні підприємства електрозв'язку, що входили до складу об'єднання «Укртелеком» шляхом їх приєднання до УДПЕЗ «Укртелеком»; утворити дирекцію первинної мережі УДПЕЗ «Укртелеком» на базі реорганізованого Українського державного підприємства міжнародного та міжміського електрозв'язку і телебачення «Укртек», відособлених підрозділів підприємств електрозв'язку (ТВЗМ), а також відособлених підрозділів з експлуатації каналоутворючої апаратури у містах Києві, Севастополі, Сімферополі та облцентрах (а.с. 66-67 т.5).

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2003р. №230 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Одеській дирекції станом на 01.07.1999р. у власність «Укртелеком», затверджено перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Укртелеком» по Одеській дирекції (а.с. 34 т.5).

Рішенням Комінтернівської селищної ради від 18.03.2004р. №360-XXIV відмінено рішення виконкому Комінтернівської селищної ради від 10.09.1996р. №105 про оформлення права власності на виробничі будівлі та споруди, розташованої в смт. Комінтернівське по вул. Київський, 38, за Комінтернівським райтелекомом (п. 1); свідоцтво про право власності, видане Комінтернівською селищною радою 10.09.1996р., вилучено, як таке, що втратило чинність (п. 2); оформлено право колективної власності на 80/100 частини виробничих будівель та споруд, яка складається з приміщень, перелік яких наведений в рішенні (п. 3) - а.с. 52-54 т. 5.

На підставі означеного рішення ВАТ «Укртелеком» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.03.2004р. серії САС №300993, а саме на: 80/100 частини виробничих будівель та споруд, за адресою: смт. Комінтернівське, вул. Київська, 38 (а.с. 51 т.5). Реєстрація права власності здійснена, про що свідчить витяг від 02.06.2004р. №3734528 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 44 т.5).

В матеріалах справи міститься розрахунок долей ВАТ «Укртелеком» і УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 56-59 т.5) та технічні паспорти на 80/100 частини виробничих будівель та споруд ВАТ «Укртелеком», виготовлений 20.05.2004р. та на 20/100 частини виробничих будівель та споруд УДППЗ «Укрпошта», виготовлений 15.01.2007р. (42-101 т.6).

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи було призначено та проведено низку судових будівельно-технічних експертиз.

Згідно висновку судової будівель-технічної експертизи від 29.04.2015р. №770/24 (а.с. 36-41 т.6) встановлено, що площі приміщень, які використовуються ПАТ «Укртелеком», не відповідають даним, вказаним в технічному паспорті КРБТІ від 20.05.2004р. на 80/100 частин виробничих будівель і споруд і в свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 18.03.2004р. У вказаному висновку зазначено, що в результаті проведення первісної експертизи від 15.05.2014р. №633024 (а.с. 3-11 т.5) встановлено, що в фактичному користуванні ДППЗ «Укрпошта» знаходяться приміщення і будівлі загальною площею 475,50 кв.м. Згідно даних, отриманих в результаті проведення натурного огляду, встановлено, що у ПАТ «Укртелеком» в користуванні знаходяться приміщення і будівлі загальною площею 1561,50 кв.м. Відповідно до даних, вказаних в експертному висновку щодо фактично займаних приміщень та їх площ, частка УДППЗ «Укрпошта» складає 23/100 (475,50 кв.м./2037 кв.м.), частка ПАТ «Укртелеком» складає 77/100 (1561,50 кв.м./2037 кв.м.).

В обґрунтування позовних вимог, Міністерство транспорту та зв'язку України (правонаступник - Міністерство інфраструктури України) зазначило, що Комінтернівською селищною радою та Комінтернівським БТІ відмовлено у видачі свідоцтва про право власності та його реєстрації. На підтвердження вказаного позивачем надано листи від 07.05.2009р., 15.05.2009р., 04.06.2010р., 25.06.2010р. (а.с. 29-32 т.1). Позивач вважає, що відмова в оформленні права власності є безпідставною та зазначає, що об'єкт нерухомого майна, щодо якого заявлено вимоги про визнання права власності, і яке знаходиться на балансі Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» будувалося та вводилося в експлуатацію відповідно до законодавства СРСР та УРСР, яке діяло на той час, вказуючи при цьому, що приміщення по вул. Київський, 38 знаходиться на балансі Одеської дирекції та використовується в виробничій діяльності з 1978р. Міністерство інфраструктури України вказує, що на підставі норм Конституції УРСР від 11.06.1937р. та Конституції УРСР від 20.04.1978р., ст. 90 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), спірне нерухоме майно відносилося до об'єктів права державної власності, зауважуючи про те, що правовий статус такого майна з проголошенням незалежності України не змінився. Виходячи з положень ст. 139 Господарського кодексу України, спірне нерухоме майно входить до складу основних засобів державного підприємства УДППЗ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції, знаходиться на його балансі, утримується за рахунок його коштів та використовується у виробничій діяльності. На думку позивача, Тимчасове положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 стосується об'єктів, які були побудовані, реконструйовані та переобладнанні після набрання ним чинності, тобто після 07.02.2002р. та немає зворотної сили, у зв'язку із чим посилання на нього є безпідставним. Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині невизнання відповідачем (ПАТ «Укртелеком») права власності позивача, останній вказує, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 300993 від 18.03.2004р. ПАТ «Укртелеком» володіє 80/100 частини виробничих будівель та споруд, яка складається з приміщень частини літ. «А» - приміщення цеху № 5 та інше. При цьому зазначає, що відповідно до технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 15.01.2007р. та інвентарної картки обліку основних засобів № 130007 літ. «А-П», приміщення цеху № 5, площею 88,3 кв.м знаходиться на обліку в Одеській дирекції та, фактично, використовується у виробничій діяльності, у зв'язку із чим вважає, що ПАТ «Укртелеком» не визнає за Міністерством інфраструктури України права власності на приміщення цеху № 5, яке входить до складу цілісного майнового комплексу центрального ВПЗ Комінтернівське.

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції у своїх письмових поясненнях підтримуючи позовні вимоги, зазначило, що воно у своїй виробничій діяльності використовує виробничі будівлі і споруди загальною площею 481,68 кв.м. для розміщення відділення поштового зв'язку Комінтернівське. Це майно знаходиться в господарському віданні УДППЗ «Укрпошта», яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, та є таким майном, що відноситься до об'єктів державної власності. Виробничі будівлі, споруди відповідно до Положення про Одеську філію знаходяться на обліку в Одеській дирекції, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів за №№ 130004, 130006, 130007 та технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна. Одеська дирекція за власний рахунок утримує спірні будівлі, самостійно здійснює їх обслуговування і ремонт та вказує, що приміщення складу та бухгалтерії було введено в експлуатацію в 1949р., приміщення відділення зв'язку в 1978р., гаражі в 1990р., зазначаючи при цьому про відсутність доказів про прийняття їх в експлуатацію. На підставі технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 15.01.2007р. та інвентарних карток за №№ 130004, 130006, 130007, розмір частки власності, яка використовується у виробничій діяльності Одеській дирекції складає 20/100, загальна площа приміщень становить 481,68 кв.м. Згідно інформації, отриманої від Фонду державного майна України, за результатами інвентаризації об'єктів державної власності в Єдиному реєстрі обліковується Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, у тому числі будинок В3 (реєстровий № 2156045.1600.ААЖЕЕ882, місцезнаходження: Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт. Комінтернівське, вул. Київська, 38).

Кабінет Міністрів України підтримав позов та вказав, що при прийнятті Комінтернівською селищною радою рішення від 18.03.2004р. № 360-ХХІV «Про оформлення права колективної власності та про видачу свідоцтва про право власності на 80/100 частини виробничих будівель і споруд, розташованих в смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області по вул. Київській, 38 за ВАТ «Укртелеком» порушено вимоги ст. 354 ЦК України, Положення «Про порядок оформлення та підготовки свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна». Для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право часткової власності на об'єкти нерухомого майна до виконкому Комінтернівської селищної ради ВАТ «Укртелеком» необхідно було надати наказ органу управління про реорганізацію юридичної особи, акт розподілу майна, заяву співвласника про поділ майна за відсутності нотаріально посвідченого договору про виділ частки зі спільного майна, висновок БТІ про визнання ідеальних часток співвласників та інші документи, які містять достовірні дані про склад майна співвласників. Проте, Комінтернівською селищною радою прийнято спірне рішення на приміщення цеху № 5, яке йому при розподілі майна не передавалось.

Заперечуючи проти задоволення позову, ПАТ «Укртелеком» зазначило, що відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України воно використовує своє майно за згодою УДППЗ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції, зауважуючи, що Одеська філія товариства не використовує в своїх потребах частини виробничих будівель та споруд, якими користується УДППЗ «Укрпошта». Одеська дирекція не заперечувала проти права власності ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії на частину будівлі в смт. Комінтернівське, вул. Київська, 38 Одеської області на 80/100 та володіла інформацією про те, що останнє отримало відповідне свідоцтво про право власності. В користуванні УДППЗ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції знаходяться приміщення, які відображені в технічному паспорті, однак не використовуються філією (перелік наведений у відзиві на позов). Крім того, ПАТ «Укртелеком» зазначило, що позивачем не надано до суду правовстановлюючих документів, які б засвідчували право власності на спірне приміщення, а відтак посилання позивача щодо виникнення такого права у зв'язку із знаходженням нерухомого майна на балансі нерухомого майна не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Жодних приміщень, про які в уточненій позовній заяві зазначає Міністерство інфраструктури України, до свідоцтва про право власності не включено, при цьому, посилаючись на висновок експертизи від 15.05.2014р. та відповідний акт звірки фактичного розміщення підрозділів сторін від 30.08.2013р. зауважує, що він, фактично, не використовує в своїх потребах жодної частини виробничих будівель та споруд, які закріплені за Одеською дирекцією УДППЗ «Укрпошта». Також ПАТ «Укртелеком, вказало, що згідно переліку майна, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2013р. № 230, до власності ВАТ «Укртелеком» ввійшли шість об'єктів, які знаходяться в смт. Комінтернівське по вул. Київська, 38 та жодним чином не перетинаються з приміщеннями позивача. Окрім цього, ПАТ «Укртелеком» вказало на сплив строку позовної давності.

Щодо позовної вимоги про визнання права державної власності на об'єкти нерухомості, зокрема, з підстав відмови в оформленні такого права суб'єкту господарювання, що входить до сфери управління центрального органу державної виконавчої влади, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права, судова колегія зазначає слідуюче.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами 1, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За умовами ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

У п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2002р. № 7/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 06.02.2012р. у справі №11/189, яка є обов'язковою для суду згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, відмова у здійсненні оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, через подання неповного пакету документів, не можна вважати оспоренням чи невизнанням права власності.

Отже, оскільки право державної власності, ані Комінтернівською селищною радою, ані Комінтернівським БТІ не оспорюється, а у оформленні та видачі свідоцтва відмовлено з підстав ненадання усіх необхідних документів для оформлення такого права, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції правомірно відзначив, що: по-перше, статтею 182 Цивільного кодексу України у чинній редакції передбачено, що державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом, а відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Тобто, законом встановлено належний спосіб захисту порушеного права. По-друге, про відсутність оспорювання права державної власності свідчать відомості з Єдиного реєстру об'єктів державної власності (а.с. 5 т.3). Більш того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності від 29.08.2008р. серії ЯЯЯ №391061, видане УДППЗ «Укрпошта» на 20/100 будівель та споруд за адресою: вул. Київська, 38, державна реєстрація якого не проведена (а.с. 44 т.8). Наявність цього свідоцтва також свідчить про відсутність факту оспорювання права державної власності. Однак, копія цього свідоцтва не завірена належним чином, Комінтернівською селищною радою на вимогу ухвали суду апеляційної інтонації від 23.06.2016р. також не надано належними чином засвідченої копії цього свідоцтва, а відтак судова колегія не розцінює його як доказ права власності третьої особи.

У відповідності до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

За таких обставин та враховуючи те, що приміщення, які входять до складу спірного об'єкту, використовуються як УДППЗ «Укрпошта», так і ПАТ «Укртелеком» окремо, жодних доказів щодо фактичного використання ними чужих приміщень матеріали справи не містять, позивач не позбавлений можливості захистити свої права також і у порядку, встановленому ст. 358 ЦК України.

При цьому, слід зазначити, що посилання позивача на те, що ПАТ «Укртелеком» належить право власності на майно цеху №5, яке відноситься до майна УДППЗ «Укрпошта» не найшли свого підтвердження.

У технічних паспортах ПАТ «Укртелеком» (а.с. 202-217 т.3) та УДППЗ «Укрпошта» (а.с 6-23 т.2) зазначені усі приміщення спірного комплексу будівель. При цьому, як встановлено з пояснень представників сторін, приміщення, які ними використовуються, не співпадають, та будь-які спори щодо їх використання між сторонами відсутні.

Крім того, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2014р. №633024, приміщення під літ А-ІІ (1-1 - 1-8), зазначені в технічному паспорті від 15.01.2008р., не співвідносяться з приміщеннями, вказаними в спірному свідоцтві та рішенні (а.с. 3-7 т.5).

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним п. 3 рішення Комінтернівської селищної ради від 18.03.2004р. № 360-ХХХІV, колегія суддів зазначає наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання актами недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваним законом інтересів фізичної чи юридичної особи.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням того, що позивачем не доведено порушення Комінтернівською селищною радою вимог законодавства та визначеної законом компетенції, а також судом не встановлено факту порушення означеним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для визнання спірного рішення недійсним. Більш того, це рішення було видане на заміну рішення від 10.06.1996р. та відповідного свідоцтва про право власності (а.с. 55 т.5).

Крім того, внесення до приміщень, які належать особі на праві власності, будь-яких змін (проведення реконструкції), що має наслідком відповідну зміну площі, а відповідно і розподілення часток, враховуючи, що факт проведення таких змін після видачі свідоцтва про право власності відображено у акті поточних змін (а.с. 47, 87 т.5), не може бути підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності та рішення, на підставі якого воно видано.

Враховуючи те, що позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності ВАТ «Укртелеком» (правонаступник ПАТ «Укртелеком») від 18.03.2004р. серії САС №300993 на 80/100 частини виробничих будівель і споруд є похідною від вимоги про визнання недійсним п.3 вищевказаного рішення Комінтернівської селищної ради від 18.03.2004р. № 360-ХХХІV, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Щодо застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з п.п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право на охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право та чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, враховуючи відсутність порушеного права позивача, місцевий господарський суд обґрунтовано не надав оцінку заяві ПАТ «Укртелеком» про застосування строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції цілком правомірним та відповідаючим чинному законодавству.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують наведеного, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. у справі №5/10-10-5497 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 05.08.2016р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя І.Г. Філінюк