РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 700/588/16-ц
Провадження № 2/700/271/16
02 серпня 2016 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді: Пічкур С.Д.
за участю секретаря: Сіденко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно після смерті матері за заповітом, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, житловий будинок та присадибну земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 14 грудня 2015 року померла її мати, ОСОБА_2. Позивачка прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом, але постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно втрачений, тому за захистом своїх прав звернулася до суду.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Направив суду письмове повідомлення про визнання позову.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з таких підстав.
14 грудня 2015 року померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 273263.
Згідно заповіту від 02 лютого 2004 року, померла все своє майно заповіла своїй доньці, ОСОБА_1.
Таким чином, за ст. 1223 ЦК України, позивач є спадкоємцями майна померлої за заповітом.
Згідно витягу з спадкового реєстру та інформації Лисянської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа на підставі заяви ОСОБА_1, тобто позивачка у встановленому порядку прийняла спадщину, інших спадкоємців які б прийняли спадщину немає.
Постановою Державного нотаріуса від 22 червня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 в зв'язку відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Згідно оголошення в газеті «Понад Тікичем» №26(1421) від 25 червня 2016 року, втрачене свідоцтво про право власності на житловий будинок №96 видане 11.05.1995 року на ім'я ОСОБА_2 вважати недійсним.
Таким чином, позивачка не може оформити спадщину в нотаріальній конторі, а тому за нею необхідно визнати право власності на все спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Суд повинен вирішувати питання про визнання права на спадщину, щоб не заміщувати функції нотаріальної контори, тільки при наявності Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою відповідною нотаріальною конторою.
За викладених обставин, у суду не має підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем надано всі належні та допустимі докази законності та обґрунтованості своїх позовних вимог.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 16, 25, 392, 1223, 1268, 1296, ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати в порядку спадкування за заповітом право власності за ОСОБА_1 на таке майно:
-житловий будинок з надвірними спорудами в с. Кучківка, Лисянського району, Черкаської області, вул. Заболотнього, 10;
-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що становить площу 2,37 га. в межах Яблунівської сільської ради Лисянського району, Черкаської області, що належала померлій ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-ЧР №018231 від 23.08.2002 року;
-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що становить площу 0,9061 га. в с. Кучківка Лисянського району, Черкаської області, що належала померлій ОСОБА_2 згідно державного акту серії ЯЕ №633935 від 26.03.2008 року, кадастровий №7122888800:02:000:0015;
-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що становить площу 0,4300 га. в с. Кучківка Лисянського району, Черкаської області, що належала померлій ОСОБА_2 згідно державного акту серії ЯЕ №633936 від 26.03.2008 року кадастровий №№7122888800:02:000:0016.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення через Лисянський районний суд.
Суддя С. Д. Пічкур
Суд | Лисянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59465567 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лисянський районний суд Черкаської області
Пічкур С. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні