Ухвала

від 04.08.2016 по справі 311/602/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3555/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кочева І.В.

Є.У.№ 311/602/16-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

При секретарі: Бурак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - ОСОБА_4, служби у справах дітей Василівської РДА Запорізької області на стороні відповідача: Запорізької ОДА та Запорізької обласної ради про стягнення не донарахованої стипендії,

за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року ,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року прокурор Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом до Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей», в якому просив стягнути з відповідача на користь цієї неповнолітньої особи заборгованість по виплаті стипендії в сумі 15 584 грн., посилаючись на те, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено, що неповнолітній навчається у вищевказаному навчальному закладі і як син ОСОБА_4, стаж роботи якого під землею складає понад 20 років, має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, проте стипендія йому нараховувалась на загальних підставах і за своїм розміром була нижчою, ніж це встановлено Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» .

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року позовну заяву задоволено.

Стягнуто з Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» на користь ОСОБА_3 не донараховану стипендію за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року включно в розмірі 15 584 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, Державний навчальний заклад «Дніпрорудненський професійний ліцей» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 121 Конституції України однією із функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадянина в суді у випадках встановлених законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Стаття 60 ЦПК передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи були створені саме такі умови. Всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється неповнолітнім і з 01.09.2014 року навчається за державним замовленням у Дніпрорудненському професійному ліцеї. Батько неповнолітнього ОСОБА_4 тривалий час працює на Запорізькому залізорудному комбінаті і має стаж підземної роботи 22 роки і 2 місці. В період з вересня 2014 року по грудень 2015 року ОСОБА_3 отримував стипендію, розмір якої був нижчим, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для працездатних осіб протягом зазначеного періоду часу. Загальна сума недонарахованої та не сплаченої стипендії за період часу з вересня 2014 року по грудень 2015 року становить 15 584 грн.

Зазначені обставини в повній мірі підтверджуються належними доказами, які були надані позивачем, знаходяться в матеріалах справи та були досліджені судом.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, дітям шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів 1-ої та 2-ої групи, гарантується виплата стипендії за рахунок коштів державного бюджету в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що не суперечить також ст.3 Закону України «Про вищу освіту», згідно з якою держава гарантує особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільги та соціальні гарантії у порядку, встановленому законодавством.

Також у відповідності до ч.3 ст10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що Закони України мають вищу юридичну силу, і саме Закон має застосовуватись у тому випадку, коли йому суперечить підзаконний нормативно-правовий акт.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовими висновками Верховного суду України, викладеними у постанові №6-1044 сц 16 від 1 червня 2016 року, а тому в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин доводи апелянта про невідповідність рішення суду вимогам нормативно-правових актів, на які він посилається у своїй скарзі як на підставу про відмову у позові, уваги не заслуговують.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи апелянта відносно того, що судом під час розгляду справи не було прийнято до уваги норми Закону України «Про Державний бюджет» на 2014,2015 роки, якими не передбачене фінансування виплат згідно з положеннями ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки, як вбачається з рішення, суд першої інстанції при вирішенні спору обґрунтовано виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік», як і аналогічним Законом за 2014 рік, дія Закону України «Про підвищення престижу шахтарської праці» не зупинялася і Кабінету Міністрів України не делегувалося право визначати розміри передбачених ним видатків, а тому відсутність бюджетного фінансування на ці видатки не може бути підставою для відмови у позові.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ( рішення від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»), реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: