Ухвала

від 03.08.2016 по справі 311/604/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 311/604/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кочева І.В.

Провадження № 22-ц/778/3558/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» серпня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей»

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року по справі

за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей», треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обласна державна адміністрація, Запорізька обласна рада, про стягнення не донарахованої стипендії,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 року Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей», треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про стягнення не донарахованої стипендії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу директора ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» від 29.08.2014 року № 1-»3-УДЗ» ОСОБА_3 з 01 вересня 2014 року зараховано до складу учнів, прийнятих на навчання за державним замовленням за напрямом підготовки «Машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування» за денною формою навчання.

Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з 17 січня 2000 року працює підземним слюсарем по ремонту обладнання, підземним гірничим, підземним прохідником на ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат». Загальний стаж підземних робіт батька неповнолітнього на 20 січня 2016 року складає 16 років 0 місяців 03 дні.

Враховуючи те, що на час вступу до професійно-технічного закладу батько ОСОБА_3 мав стаж підземної роботи більше 15 років, ОСОБА_3 має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, як передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Однак, з 01 лютого 2015 року стипендія ОСОБА_3 нараховувалася на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За період з 01 лютого 2015 року по грудень 2015 року включно ОСОБА_3 недоотримав грошові кошти в сумі 10 869,00 грн.

На підставі зазначеного просив стягнути з ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» на користь ОСОБА_3 недораховану стипендію з 01 лютого 2015 року по 31 грудня 2015 року включно у розмірі 10 869,00 грн., стягнути з ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури судовий збір в розмірі 1378 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб Запорізьку обласну державну адміністрацію, Запорізьку обласну раду.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» на користь ОСОБА_3 не донараховану стипендію за період з 01 лютого 2015 року по 31 грудня 2015 року включно в розмірі 10 869 грн.

Стягнуто з ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури судові витрати в сумі 1378 грн.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей».

В апеляційній скарзі ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» зазначає, що ОСОБА_3 не надавалась довідка щодо наявності у батька стажу підземної роботи , відсутнє бюджетне фінансування на виплату стипендій в розмірі прожиткового мінімуму , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог ст.ст. 213 , 214 ЦПК України

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 як учень ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» у відповідності до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» має право на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб, оскільки батько ОСОБА_4І має стаж підземної роботи на ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» понад 15 років.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальну середню освіту» загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою безперервної освіти.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про загальну середню освіту» систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 р. становить - 1218 грн., а з 1 вересня 2015 р. - 1378 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 стипендія нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за вказаний прожитковий мінімум ( а.с.8,10).

ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» посилається в апеляційній скарзі на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882 не передбачає витрати на виплату стипендій у відповідності до вимог ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» .

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Суд правильно керувався тим, що право ОСОБА_3 отримувати більш високий рівень стипендії ґрунтується на ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , який прийнятний пізніше та має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови.

При цьому суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача, що право на таку стипендію мають лише ті учні які зараховувались на навчання поза конкурсом, оскільки зазначені обставини не є умовою для отримання стипендії, і закон не вимагає обов'язкової сукупності умов для отримання пільгової стипендії.

Доводи про те, що ОСОБА_3 не надавав довідку про стаж роботи його батька і учбовому закладу не було відомо про право ОСОБА_3 на виплату стипендії у зазначеному вище розмірі, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму учню гарантується державою

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування на виплату стипендій у розмірі прожиткового мінімуму згідно ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»,.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» дія статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не призупинялась та зміни в цю статтю не вносились.

Отже, відсутність фінансування на виплати, передбачені чинним Законом України, не може впливати на обсяг законних прав позивача і відхиляючи зазначені доводи відповідача ,суд правильно визнав їх такими, що суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновків, що в межах свободи дій держави визначати, які виплати здійснювати з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних соціальних виплат і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади доки відповідні положення є чинними не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах та посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (п.п. 23,26 рішення).

З урахуванням наведених норм закону та висновків Європейського суду з прав людини, суд дійшов правильного висновку про неправомірність дій відповідача по нарахуванню та виплаті стипендії в меншому розмірі ніж передбачено статтею 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в період з 01.02.2015 року по 31.12.2015 року.

Судовий збір сплачено прокурором платіжним дорученням №184 від 01 березня 2016 року в сумі 1378 грн. ( а.с.25). Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача судовий збір на користь прокуратури.

Суд встановив фактичну сторону справи з додержанням норм процесуального права, дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, правильно застосував норми матеріального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: