Вирок

від 02.10.2014 по справі 522/18233/14-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

02.10.2014

Справа № 522/18233/14-к

Провадження № 1-кп/522/975/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014160020000404 від 11.08.2014 року, який надійшов з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, українки, з повною середньою освітою, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, 4 ст. 358 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Так, у середині-липня 2014 року (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_4 вирішила отримати в ПАТ «Банк «Київська Русь» кредит. При цьому кредит ОСОБА_4 вирішила оформити в Одеському центральному відділенні ПАТ «Банк «Київська Русь», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 40.

Для отримання вищевказаного кредиту, ОСОБА_4 як позичальник мала надати довідку про свої доходи, однак станом з 01.01.2014 по липень 2014 року остання дохід не отримувала. Знаючи це, з корисливих спонукань ОСОБА_4 звернулась до невстановленої особи на ім`я ОСОБА_5 та домовилась про те, що останній виготовить для неї довідку про доходи, яку вона в подальшому надасть до банку.

Приступивши до реалізації злочинного наміру у липні 2014 року, більш точна дата у ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_4 для виготовлення підробленого документу, надала невстановленій особі на ім`я ОСОБА_5 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, свої повні анкетні дані та копію власної картки фізичної особи - платника податків.

У подальшому, 28.07.2014 ОСОБА_4 , після вчинення вказаних посібницьких дій, отримала від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_5 підроблений документ - довідку про доходи № 17 від 28.07.2014, видану на її ім`я ТОВ «Лілія» (код ЄДРПОУ 32971461), згідно якої вона займала посаду завідуючого складу та її заробітна плата за період з січня по червень 2014 року склала 48 350 грн., тобто по 8 100 грн. щомісяця. За вказаний підроблений документ ОСОБА_4 заплатила невстановленій особі 3600 гривень.

Крім того, 29 липня 2014 року, у післяобідню годину, ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання кредиту в ПАТ «Банк «Київська Русь», надала до Одеського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 40, завідомо підроблений документ - довідку № 17 від 28.07.2014, видану на її ім`я ТОВ «Лілія» (код ЄДРПОУ 32971461), згідно якої вона займає посаду завідуючої складом з 05.09.2013 р. та її заробітна плата за період з січня 2014 року по червень 2014 року склала 48 350 грн., по 8 100 грн. щомісяця.

Довідка № 17 від 28.07.2014 є підробленою, виходячи з того, що: згідно даних Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області відомості на застраховану особу ОСОБА_4 з 01.01.2013 по теперішній час, як за найманого працівника відсутні; згідно даних Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_6 , який зазначений у довідці № 17 від 28.07.14 року, як головний бухгалтер, у період з 01.01.2013 по теперішній час не працював та згідно даних Головного управління статистики в Одеській області посада головного бухгалтера в ТОВ «Лілія» взагалі відсутня; згідно з висновком експерта № 318 від 20.08.2014 року підпис від імені ОСОБА_7 у довідці ТОВ «Лілія» № 17 від 28.07.2014 виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою; згідно з висновком експерта № 319 від 08.08.2014 р. відбиток ТОВ «Лілія» на бланку довідки «Вих. №17 від 28.07.2014р.» на ім`я ОСОБА_4 та експериментальні відбитки ТОВ «Лілія», надані в якості порівняльного матеріалу, нанесені різними кліше печаток.

Продовжуючи свої злочинні дії, та доводячи злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 в цей же день внесла до анкети позичальника фізичної особи ПАТ «Банк «Київська Русь» неправдиві відомості щодо місця працевлаштування та отриманих доходів, яку в подальшому завірила своїм підписом, чим підтвердила факт достовірності внесеної інформації.

У подальшому, при перевірці службою безпеки відомостей, наданих ОСОБА_4 , встановлено їх недостовірність, на підставі чого у наданні кредиту ОСОБА_4 ПАТ «Банк «Київська Русь» відмовлено та направлена заява до правоохоронних органів щодо вчинення останньою кримінального правопорушення.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, та скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто посібництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання іншою особою .

Суд вважає, що дії обвинуваченій ОСОБА_4 кваліфіковано вірно.

Згідно угоди про визнання винуватості від 24.09.2014 року, укладеної між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначених діяннях. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн., та за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та визначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, 4 ст. 358 КК України, визнала повністю та підтвердила, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні.

Прокурор в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 24.09.2014 року, укладену між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 .

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваною про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, 4 ст. 358 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що вона раніше не судима, позитивно характеризується.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд не вбачає.

Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченої, чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на обвинувачену ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 314, 373, 374, 394, 468, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 24.09.2014 року, укладену між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - штраф у розмірі 1020 (тисяча двадцять) гривень,

- за ч.4 ст. 358 КК України - штраф у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченій ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 1020 (тисяча двадцять) гривень.

Судові витрати у розмірі 3013 (три тисячі тринадцять) гривень, 01 коп. згідно ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Апеляційний суд Одеської області, апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1