Постанова

від 04.08.2016 по справі 805/2142/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 р. Справа № 805/2142/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника»

про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у сумі 422016 грн. 09 коп.

ВСТАНОВИВ:

Красноармійської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про стягнення кошті платника податків - Комунального підприємства «Служба єдиного замовника», який має податковий борг у сумі 422016 грн. 09 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, відповідач є платником податку, проте обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 422016 грн. 09 коп., у тому числі по штрафним (фінансовим) санкціям у сумі 42659 грн. 41 коп. та пеня у сумі 11127 грн. 6 коп. 4 серпня 2016 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання 4 серпня 2016 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заперечень, заяв або клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з податку на додану вартість в сумі 422016 грн. 09 коп., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 10 серпня 2015 року № НОМЕР_1 на суму 53017 грн., від 15 вересня 2015 року № НОМЕР_2 на суму 22842 грн., від 13 жовтня 2015 року № НОМЕР_3 на суму 31739 грн., від 13 листопада 2015 року № НОМЕР_4 на суму 55787 грн., від 16 грудня 2015 року № НОМЕР_5 на суму 47028 грн., від 19 січня 2016 року № НОМЕР_6 на суму 44049 грн., від 18 лютого 2016 року № НОМЕР_7 на суму 39537 грн., від 14 березня 2016 року № НОМЕР_8 на суму 39484 грн., від 12 квітня 2016 року № НОМЕР_9 на суму 34652 грн., нарахування пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за період з 19 серпня 2015 року по 10 травня 2016 року в обліковій картці відповідача в сумі 11127 грн. 68 коп. та штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати грошового зобов'язання з ПДВ на суму 42659 грн. 41 коп., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28 рудня 2015 року № 00040211500 у сумі 41616 грн. 41 коп. та від 18 квітня 2016 року № НОМЕР_10 у сумі 1040 грн. Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис на корінцях, докази оскарження їх в адміністративному чи судовому порядку у справі відсутні.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 4 лютого 2015 року № 636-25, яка була отримана ним 10 лютого 2015 року, що підтверджується відміткою про отримання, та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржена. Крім того, позивачем було прийнято рішення від 25 березня 2015 рок № 87 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у сумі 422016 грн. 09 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 33678766) на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 422016 (чотириста двадцять дві тисячі шістнадцять гривень) 09 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 4 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.