Ухвала

від 05.08.2016 по справі 910/14190/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

05.08.2016Справа № 910/14190/16 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"

до Приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив"

про визнання договорів недійсними

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства КП "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" про визнання договорів недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі №910/14190/16 та призначено розгляд справи на 29.08.2016.

Крім того, 04.08.2016 позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, за яким у безспірному порядку здійснюється стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29 756 321,19 гривень з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» на користь ТОВ «Енерго актив».

Заява про забезпечення позову мотивоване тим, що Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі № 911/1079/16 з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» стягнуто на користь ТОВ «Енерго актив» грошові кошти в розмірі 29 756 321,19 гривень як заборгованість за Договором підряду та на підставі Договорів відступлення права вимоги.

Вказане рішення господарського суду Київської області набрало законної сили після його оскарження в суді апеляційної інстанції на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року.

06.07.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Дмитром - Євгеновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу № 911/1079/16, виданого 01.07.2016, про стягнення з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» на користь ТОВ «Енерго актив» грошових коштів у розмірі 29 756 321,19 гривень. Вказаному виконавчому провадженню присвоєно номер 51568912.

Відносини, які призвели до стягнення грошових коштів в наведеному виконавчому провадженні, фактично ґрунтуються на укладених Договорах відступлення права з вимоги, дійсність яких оскаржується в даному судовому провадженні.

При цьому, у випадку визнання судом недійсними Договорів відступлення права вимоги №№ 4-18/03, 18-12/15, такий факт стане безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016 у справі № 911/1079/16 та, як наслідок, підставою для припинення виконавчого провадження.

В той же час фактичне звернення стягнення на грошові кошти у виконавчому провадженні № 51568912 унеможливить виконання рішення суду у даному провадженні у випадку задоволення позову, оскільки таким стягненням не лише буде завдано матеріальних збитків Позивачу за неіснуючою у нього заборгованістю перед Відповідачами, але й фактично підтвердить наявність правовідносин між Позивачем та Відповідачами, хоча насправді такі правовідносини на підставі недійсних оспорюваних Договорів про відступлення права вимоги №№ 4-18/03, 18-12/15 не виникли.

В абзаці 1 пункту 1 постанови Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (надалі - Постанова № 16) роз'яснено, що забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти і предметом спору, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" про вжиття заходів до забезпечення позову - задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання ним законної сили зупинити стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, за яким у безспірному порядку здійснюється стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29 756 321,19 гривень з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» на користь ТОВ «Енерго актив».

3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження ".

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (07300, Київська обл.., м. Вишгород, вул. Шкільна,4, код ЄДРПОУ 32878418)

5. Боржник:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" (01042, м. Київ, вул. Перспективна,3 код ЄДРПОУ 40330874)

6. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 05.08.2016 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

7. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя М.О. Лиськов