Рішення

від 03.08.2016 по справі 925/801/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р. Справа № 925/801/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1С - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматика НГ", м. Харків

до публічного акціонерного товариства "АЗОТ", м. Черкаси

про стягнення 45027 грн. 47 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути із відповідача 45027 грн. 47 коп. із яких: 36058 грн. 33 коп. основного боргу, 6614 грн. 97 коп. пені, 551 грн. 25 коп. 3% річних та 1802 грн. 92 коп. інфляційних за укладеним між сторонами договором про постачання обладнання від 25.05.2015 №464-411.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, клопотанням від 26.07.2016 просила справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала повністю.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на наступне.

28.10.2015 на виконання умов Договору ПАТ «АЗОТ» було сплачено 12299,34 грн. в рахунок попередньої оплати за поставлений Товар, що підтверджується платіжним дорученням № 6407. Згідно видаткової накладної № РН-0000030 від 11.12.2015 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 40 997,80 грн. У зв'язку з тим, що продавець здійснює поставку товару, що має 100% імпортну складову, його вартість згідно з п. 2.2 розрахована у відповідності з офіційним курсом української гривні до євро, встановленим Національним Банком України від 12.05.2015 та рівним 23,103884 гривні за один євро. У випадку зміни у сторону збільшення чи зменшення курсу євро до української гривні, встановленого Національним Банком України на дату, вказану в договорі, сума цього платежу буде перерахована у відповідності з курсом НБУ на дату проведення оплати, про що сторони підписують додаткову угоду, (п.2.3. договору). Сторонами не було підписано додаткову угоду щодо перерахунку вартості товару у відповідності до курсу НБУ.

Окрім того, у видатковій накладній від 11.12.2015 № РН-0000030, що наявна в матеріалах справи № 925/801/16, дата отримання товару представником ПАТ «АЗОТ» відсутня. Датою поставки продукції за договором не може вважатися дата, яка є обов'язковим реквізитом видаткової накладної. За даних обставин, факт неналежного виконання зобов'язання відповідачем за договором є недоведеним, отже на думку представника відповідача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій згідно з п. 7.2. договору, 3% річних від суми боргу та інфляційного збільшення заборгованості.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, просила відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматика НГ» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Азот» (Покупець) укладено договір поставки №464-411 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати на умовах DPP, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору товар (далі - Товар) - комплект прокладок для дросельного вузла до клапана регулюючого Ду200Ру40 (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна товару встановлюється на умовах DPP м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 в редакції «Інкотермс-2010».

Згідно пункту 2.2. договору загальна вартість товару складає 40997 грн. 80 коп. (в т.ч.ПДВ 6832 грн. 97 коп.), що в еквіваленті складає 1774,50 євро з ПДВ.

Пунктом 2.3 договору його сторони погодили, що у зв'язку з тим, що Продавець здійснює поставку Товару, що має 100% імпортну складову, його вартість по п. 2.2 розрахована у відповідності з офіційним курсом української гривні до євро, встановленим Національним Банком України від 12.05.2015 і рівним 23,103884 гривні за один євро. У випадку зміни в сторону збільшення або зменшення курсу євро до української гривні, встановленого Національним Банком України на дату проведення оплати Покупцем більш ніж на 3% по відношенню до курсу на дату, вказану в Договорі, сума цього платежу буде перерахована у відповідності з курсом НБУ на дату проведення оплати, про що Сторони підписують Додаткову Угоду.

Відповідно до пунктів 3.1,3.2 договору авансовий платіж в розмірі 30% від суми поставленого товару Покупець сплачує протягом 10 банківських днів від дати підписання договору обома сторонами. Другий платіж в розмірі 70% від суми поставленого товару Покупець сплачує протягом 10 календарних днів після поставки товару на склад Покупця.

Згідно з пунктом 4.4 договору датою поставки і датою переходу права власності вважається дата поставки товару на склад Покупця, яка вказується на видатковій накладній при отриманні товару представником Покупця і підтверджується його підписом.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами але не пізніше 31 грудня 2015 року.

Додатковою угодою від 30.12.2015 строк дії договору сторонами продовжено до 31.12.2016.

Продавцем на виконання умов Договору було здійснено поставку товару в кількості 7 шт. комплектів прокладок для дросельного вузла до клапана регулюючого Ду200Ру40 загальна вартість якого становить 40997,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН0000030 від 11 грудня 2015 року.

Згідно умов договору відповідач 28.10.2015 здійснив авансовий платіж у сумі 12299,34 грн., що складає 30% від суми поставленого товару.

Позивач 11.04.2016 на адресу відповідача направив вимогу № 102/04, у якій вимагав здійснити другий платіж в розмірі 70% від суми поставленого товару. Борг за поставлений товар складає 28698 грн. 46 коп. по курсу євро на дату підписання договору. По курсу євро, встановленому НБУ від 11.04.2016 і рівному 29,123196 грн. за один євро, борг за поставку складає 36175,38 грн. Позивач просив терміново сплатити вартість поставленого товару.

Відповідач на вимогу не відповів за отриманий товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості..

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами, виникли на підставі договору №464-411 від 25.05.2015, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товару в кількості 7 шт. комплектів прокладок для дросельного вузла до клапана регулюючого Ду200Ру40 загальна вартість якого становить 40997.80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН0000030 від 11 грудня 2015 року.

Ціна товару встановлюється за домовленістю сторін. Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті: євро.

Згідно з ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містить заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Обов'язки відповідача щодо оплати товару та строку її проведення визначені у пунктах 3.1,3.2 Договору

Проте, як встановлено судом, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що у зв'язку з тим, що Продавець здійснює поставку Товару, що має 100% імпортну складову, його вартість по п.2.2 розрахована у відповідності з офіційним курсом української гривні до євро, встановленим Національним Банком України від 12.05.2015 і рівним 23,103884 гривні за один євро. У випадку зміни в сторону збільшення або зменшення курсу євро до української гривні, встановленого Національним Банком України на дату проведення оплати Покупцем більш ніж на 3% по відношенню до курсу на дату, вказану в Договорі, сума цього платежу буде перерахована у відповідності з курсом НБУ на дату проведення оплати, про що Сторони підписують Додаткову Угоду.

На час розгляду справи курс євро збільшився, тому позивач визначив розмір основного боргу, виходячи із курсу євро до гривні, встановленого станом на 23.06.2016.

Офіційний курс гривні до євро, станом на 28.10.2015 року змінився з 23,10388412,05 грн./євро та складає 25,289050 грн./євро і за розрахунками позивача заборгованість на дату проведення відповідачем авансового платежу становить 1163,27 грн. Станом на 23.06.2016 сума другого платежу у розмірі 70% за договором складає 28698 грн. 46 коп. та з урахуванням збільшення курсу євро до гривні 28,092501 грн./євро сума боргу збільшилась до 34895,06 грн.

Однак в укладеному між сторонами договорі сторони чітко визначили, що у випадку зміни в сторону збільшення або зменшення курсу євро до української гривні, встановленого НБУ України на дату проведення оплати Покупцем більш ніж на 3% по відношенню до курсу на дату, вказану в Договорі, сума цього платежу буде перерахована у відповідності з курсом НБУ на дату проведення оплати, про що Сторони підписують Додаткову Угоду.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів підписання між сторонами такої додаткової угоди, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 28698 грн. 46 коп. заборгованості, а в іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до умов Договору (п. 7.2) позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.12.2015 по 23.06.2016 у сумі 6614,97 грн.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7. 2 Договору між сторонами, згідно з яким у разі порушення Покупцем порядку та строків оплати поставленого товару, з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Така умова договору відповідає положенням ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за якими пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, але при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами, або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, та пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Дане положення позивачем дотримано.

Перевіривши розрахунки пені судом встановлено, що позивачем вірно застосовано методику та строки її нарахування, проте розмір пені безпідставно нарахований на необґрунтовану суму боргу - 34895,06 грн.

Суд самостійно обрахував суму пені та прийшов до висновку, що до задоволення підлягає 6011 грн. 36 коп. пені за період з 23 грудня 2015 року по 23 червня 2016 року. При обрахуванні пені застосовано калькулятор штрафних санкцій інформаційно - правової системи «ЛІГА:ЗАКОН».

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 551 грн. 25 коп. 3% річних та 1802 грн. 92 коп. інфляційних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором, або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням, а саме трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає, що до задоволення підлягає 434 грн. 02 коп. трьох процентів річних та 1420 грн. 19 коп. інфляційних.

Розрахунок сум трьох відсотків річних та втрат від інфляції судом вчинені самостійно за період з 23 грудня 2015 року по 23 червня 2016 року із застосуванням калькулятора штрафних санкцій інформаційно - правової системи «ЛІГА:ЗАКОН»

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1378 грн. 00 коп. судового збору.

При поданні позову позивачем було необґрунтовано сплачено до Державного бюджету України 1450 грн., тобто на 72 грн. більше, ніж визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Проте, суд не може самостійно повернути позивачеві надлишок сплаченого судового збору, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» при внесенні судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азот», (вул. Першотравнева, буд. 72, м. Черкаси, 18014, код ЄДРПОУ 00203826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю» Автоматика НГ» (АДРЕСА_1, 61184, код ЄДРПОУ 36226645) - 28698 грн. 46 коп. основного боргу, 6011 грн. 36 коп. пені, 434 грн. 02 коп. трьох відсотків річних, 1420 грн. 19 коп. інфляційних та 1378 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05 серпня 2016 року

Суддя О.В. Чевгуз