Постанова

від 02.08.2016 по справі 808/7166/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2016 року справа № 808/7166/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року

у справі № 808/7166/15

за позовом ОСОБА_1

до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області

про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області, в якому просив, з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову, скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 31 серпня 2015 року №212-25, якою визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в частині нарахування пені в сумі 64000,69 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приморська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізької області подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що на підставі акту від 02 березня 2009 року №174/1702-2478609790, складеного за результатами проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки громадянина ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року №0000131702/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 30000,00 грн., отриманого позивачем 24 березня 2009 року.

У зв'язку з несплатою позивачем у добровільному порядку суми грошового зобов'язання, визначену податковим повідомленням-рішенням відповідачем на адресу позивача направлялися перша податкова вимога від 11 вересня 2009 року №1/4 та друга податкова вимога від 16 жовтня 2009 року №2/18.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а вимоги без змін.

В подальшому Приморська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року по справі №0870/8978/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, адміністративний позов Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 30000,00 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На виконання постанови суду про стягнення 30000,00 грн. суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 у повному розмірі погасив податковий борг, що підтверджується відповідними банківськими квитанціями з 11 грудня 2014 року по 10 серпня 2015 року.

У зв'язку з повним погашенням позивачем податкового боргу Приморською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізької області нараховано пеню в сумі 64000,69 грн., винесено та направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу від 31 серпня 2015 року № 212-25, яка отримана останнім 05 вересня 2015 року.

Не погоджуючись з даною вимогою позивач оскаржує її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкову вимогу форми «Ф» від 31 серпня 2015 року №212-25, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно нараховано пеню поза межами строку 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо скасування вимоги в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час прийняття податкового повідомлення-рішення) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків звертається до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року №0000131702/0 не оскаржував, у зв'язку з чим визначена сума податкового зобов'язання набула статусу узгодженого 24 березня 2009 року, що не заперечується сторонами.

При цьому, ОСОБА_1 суму боргу, визначену контролюючим органом, не сплачував, у зв'язку з чим Приморською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби розпочато процедуру примусового стягнення податкового боргу шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання постанови суду про стягнення 30000,00 грн. суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 у повному розмірі погасив податковий борг.

Разом з тим, позивачем не сплачено суми нарахованої пені, у зв'язку з чим податковий борг станом на 31 серпня 2015 року склав 64000,69 грн.

При цьому, сума пені в розмірі 64000,69 грн. нарахована відповідачем за період з 03 квітня 2009 року по 03 листопада 2015 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Як зазначалось вище, датою узгодження податкового зобов'язання в сумі 30000,00 грн. є день отримання ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року №0000131702/0, а саме 24 березня 2009 року.

На той період часу, питання погашення податкових зобов'язань регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого узгоджуються із положеннями статті 129 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Згідно з підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з підпунктом 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено строк сплати податкових зобов'язань, а саме - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Таким чином, граничним терміном погашення узгодженого податкового зобов'язання в сумі 30000,00 грн. вважається 03 квітня 2009 року.

Отже, нарахування пені за порушення строків погашення податкового зобов'язання, що вже буде вважатись податковим боргом, розпочинається не раніше ніж з 03 квітня 2009 року.

Крім того, слід зазначити, що факт податкового правопорушення ОСОБА_1 виявлений до набрання чинності Податковим кодексом України, а саме у 2007 році за результатами податкової перевірки.

Склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм.

Таким чином, пеня за прострочення сплати податкового зобов'язання нараховується в період до 31 грудня 2010 року - згідно з Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а з 01 січня 2011 року - за нормами Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналогічна норма мала місце під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - підпункт 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону.

Враховуючи викладе, суд апеляційної інстанції вважає, що загальний строк нарахування пені не повинен перевищувати 1095 календарних днів.

Отже, податковим органом при нарахуванні пені слід було застосувати загальний строк давності 1095 календарних днів.

Матеріалами справи підтверджується, що до бюджету в рахунок погашення податкового боргу позивача зараховано за платіжними дорученнями: №N128035384 від 11 грудня 2014 року - 3000,00 грн., № В-028 від 29 квітня 2015 року - 1000,00 грн., №N128038570 від 29 квітня 2015 року - 1000,00 грн., №N128039833 від 21 липня 2015 року - 17000,00 грн., №N128055836 від 10 серпня 2015 року - 8000,00 грн. (а.с. 9-11).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Станом на дні погашення боргу, його частини, встановлені наступні облікові ставки Національного банку України: 11 грудня 2014 року - 14%; 29 квітня 2015 року, 21 липня 2015 року, 10 серпня 2015 року - 30%.

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N953 від 17 грудня 2010 року (чинної на час виникнення спірних відносин), сума пені розраховується за такою формулою:

Y = (S погашення податкового боргу х К днів: 100% х U НБУ х 1,2) : R,

де: S - знак суми; Y - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми); S - фактично погашена сума погашення податкового боргу податкового боргу; К - кількість днів затримки сплати податкового днів зобов'язання; U - більша з облікових ставок Національного банку України (НБУ) що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення; 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних U НБУ; R - кількість днів у календарному році.

Враховуючи наведене, належним розрахунком пені, є використання у формулі коефіцієнта «К - кількість днів затримки сплати податкового днів зобов'язання» - 1095 днів, у зв'язку з чим, загальна сума пені складає 30672 гривень.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом, що призвело до неправильного та надлишкового нарахування пені позивачу, як наслідок, вважає за необхідне скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 31 серпня 2015 року №212-в частині нарахування пені в сумі 33328,69 грн., та в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду у сумі 640,02 гривень, що підтверджується квитанцією №63 від 11 вересня 2015 року, №53 від 08 жовтня 2015 року (а.с. 15, 20).

Належним розміром судового збору за подання адміністративного позову, обчисленого на підставі Закону України «Про судовий збір» є 640,01 гривень.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді судового збору належного розміру підлягають присудженню позивачу у частині задоволених позовних вимог, а саме 333,29 гривень.

Керуючись статтями 197, 198, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 31 серпня 2015 року №212-25 в частині нарахування пені в сумі 33328,69 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області Приазовське відділення (код ЄДРПОУ 39539495) на користь ОСОБА_1 (код 24778609790) судовий збір у розмірі 333 (триста тридцять три) гривень 29 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим