Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/8302/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа № 910/8302/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Івашіної Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Відрадненське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Альянс"

про стягнення 411 476, 00 грн.

за участю представників:

від позивача:Мельник Н.В.- представник за довіреністю № 82 від 27.01.2016 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Альянс" про стягнення 411 476, 00 грн

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 08/02-04 від 08.02.2016 р. в частині своєчасної поставки продукції, визначеної сторонами.

У позові Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленої продукції у сумі 411 476, 00 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 386 000,00 грн. та 25 476,00 грн. - пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 08.02.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Відрадненське" (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль Альянс" (постачальник) був укладений договір поставки № 08/02-04 (далі-договір).

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється зі складу постачальника згідно Інкотермс-2000, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару узгоджується сторонами в спеціфікаціях та оплачується згідно виставленого рахунку. Ціна договору визначається сумою укладених сторонами специфікацій.

Оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 50 % оплати, решту грошових коштів покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок постачальника не пізніше 3 діб з моменту поставки товару на склад покупця (п. 4.3 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 р. (п. 9.1 договору).

Згідно зі специфікацією № 1 до договору постачальник повинен поставити покупцю продукцію на загальну суму 772 000,00 грн. Доставка здійснюється на протязі 3 робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки та виставленого відповідачем рахунку на оплату № 3506 від 08.02.2016 р., здійснив передоплату продукції у розмірі 50 % її вартості на суму 386 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3201 від 10.02.2016 р. та поясненнями представника позивача.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, поставку обумовленого сторонами товару не здійснив.

29.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у сумі 386 000,00 грн. у зв'язку з простроченням зобов'язання. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем ПАТ "Відрадненське" продукції, передбаченої умовами специфікації № 1 до договору поставки № 08/02-04 від 08.02.2016 р., позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 386 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 25 476,00 грн. за період з 15.02.2016 р. по 21.04.2016 р. за прострочення виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, учасники договірних відносин у п. 8.2 договору передбачили, що постачальник у разі несвоєчасної поставки товару сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день затримки його поставки. Тобто сторони домовились про таку міру відповідальності у разі, якщо поставка продукції відбудеться, але несвоєчасно.

Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився виконаним, відмовився від поставки та прийняття товару і виконання договору постачальником, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді неустойки.

Отже, встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати у разі порушення строків повернення коштів не передбачають такого виду відповідальності, як стягнення пені.

Вказану позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року справа № 908/2603/13.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 25 476,00 грн. за період з 15.02.2016 р. по 21.04.2016 р. задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Відрадненське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Альянс" про стягнення 411 476, 00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Альянс" (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9, офіс 38, ідентифікаційний код 39970511) на користь Публічного акціонерного товариства "Відрадненське" (70406, Запорізька обл., селище Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, ідентифікаційний код 00852186) попередню оплату у сумі 386 000 (триста вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 790 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 липня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 1 серпня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.