Рішення

від 03.08.2016 по справі 910/13267/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016Справа №910/13267/16

За позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до дочірнього підприємства "КНИГАРНЯ №52"

про стягнення 5 394,05 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача не прибув

Від відповідача Шестакова О.Д.(керівник)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по комунальних послугах, що виникли на підставі договору № 624 від 31.01.2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2016 порушено провадження у справі №910/13267/16 та призначено до розгляду на 03.08.2016.

У засідання суду 03.08.2016 прибув представник відповідача, дав пояснення по справі та подав докази сплати основної заборгованості в сумі 2463,58 грн.

Представник позивача в судове засідання 03.08.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження позивача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між комунальним підприємством Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач, виконавець) та дочірнім підприємством "КНИГАРНЯ №52" (далі - відповідач, споживач) був укладений Договір № 624 від 31.01.2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з п.6.1. договору № 624 сторони домовились, що дія договору відповідно до п.3. ст.631 ЦК України, поширюється на відносини, які виникли між сторонами з того самого предмету договору, починаючи з 01.10.2012 до 31.12.2013.

Відповідно до п. 1.1. договору № 624 позивач забезпечував утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку № 13 по проспекту Гагаріна в місті Києві, в якому знаходиться нежиле приміщення загальною площею 182,16 кв.м., яке займає споживач.

Позивач надавав послуги відповідно до затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, згідно Додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору (п.1.2.).

Відповідач зобов'язався сплачувати плату з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ПДВ на розрахунковий рахунок позивача, пропорційно займаній площі, згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору № 624 позивач зобов'язався своєчасно нараховувати плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та ПДВ пропорційно займаній площі та надавати до 20-го числа поточного місяця відповідачу платіжну вимогу-доручення та акт наданих послуг.

Відповідач, в свою чергу зобов'язався вносити плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та ПДВ на протязі 3-х банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення (п.2.2. договору ).

Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються суб'єктами господарювання по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків з власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитках) встановлено відповідно до Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури» та від 26.05.2011 № 830 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 624 «Розрахунку вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території» оплата відповідача з 01.10.2012 складала 293,28 грн. в місяць без ПДВ.

За час дії договору відповідач лише частково розрахувався за надані послуги, а саме на суму 2815,50 грн. Інша частина заборгованості станом на день звернення з даним позовом до суду оплачена не була.

01.07.2015р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №624-2015 про погашення вищезазначеної заборгованості. Відповідно до п. 1.1 Договору №624-2015 відповідач в повному обсязі визнає заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій перед позивачем. Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору відповідач повинен був погасити заборгованість в повному обсязі до 20.12.2015.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, нормами статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вказаною статтею Цивільного кодексу України закріплено положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.

Дослідивши правовідносини між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, які за своєю правовою природою, аналогічні договору про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до статей 20,21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язок виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 Порядку обліку та оплати послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2015, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачем було подано суду докази оплати основної заборгованості на суму 2463,58 грн.

У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 2463,58 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що основний борг відповідачем сплачено після звернення позивача з даним позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 107 від 15.07.2016 на суму 2463,58 грн. (в матеріалах справи) і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо оплати основного боргу в сумі 2463,58 грн., суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2463,58 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі в цій частині не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1622,79 грн. та 3% річних в сумі 1307,68 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача інфляційні збитки становлять 1622,79 грн., а 3% річних - 1307,68 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 33 , 43 , 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 , 34 , 49 , 75 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2463,58 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "КНИГАРНЯ №52" (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд. 13, код ЄДРПОУ 31901922) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 68 коп. 3% річних, інфляційні збитки у розмірі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 79 коп., судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення 05.08.2016