Ухвала

від 08.08.2016 по справі 619/2771/16-к

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2771/16-к

провадження №1-кс/619/481/16

УХВАЛА

іменем України

08.08.2016 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Дергачівського районного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт посівів соняшника на земельних ділянках державної власності (за межами населеного пункту), із земель сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,3119 га (кадастровий номер 6322081000:01:000:1023), 8,6455 га (кадастровий номер 6322056500:02:000:0541) та 12,5249 га (кадастровий номер 6322057000:01:000:0065), які на даний час рахуються за землями, які не передані у власність та користування, на території Протопопівської сільської, Пересічанської та Прудянської селищних рад Дергачівського району Харківської області.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016220280000053 за фактом самовільного зайняття земельних ділянок на території Протопопівської сільської, Пересічанської та Прудянської селищних рад Дергачівського району Харківської області.

Під час досудового розслідування процесуальним керівником з представниками відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі здійснено спільний виїзд на територію вищевказаних сільської та селищних рад, під час якого встановлено, що невідомими особами здійснено посіви соняшника на земельних ділянках державної власності (за межами населеного пункту), із земель сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,3119 га (кадастровий номер 6322081000:01:000:1023), 8,6455 га (кадастровий номер 6322056500:02:000:0541) та 12,5249 га (кадастровий номер 6322057000:01:000:0065), які на даний час рахуються за землями, які не передані у власність та користування.

Власник посівів відсутній (невстановлений).

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

На підставі ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

7. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали:

фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів;

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, надані до нього матеріали, дійшла висновку про відсутність підстав для надання дозволу на арешт майна.

Так, у клопотанні не зазначаються конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

В клопотанні вказується, що наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речових доказів. Між тим, не повідомляється, в чому виражається така загроза.

З витягу з ЄРДР вбачається, що невстановленими особами на території району без правовстановлюючих документів використовуються 3 земельні ділянки, які відносяться до різних Рад.

Поскільки зазначаються 3 різних ділянки на території 3 різних населених пунктів і мається один епізод злочинної ділянки, то з цього слідує, що до злочину причетні одні і ті ж особи, що свідчить про те, що дані особи відомі. Якщо ж вони невстановлені, про що йдеться в клопотанні, то виникає питання про правову підставу арешту майна, що обов`язково провинно враховуватись при вирішенні клопотання п.1 ч.2 ст. 173 КПК України.

Дані недоліки клопотання унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення за клопотанням прокурора.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя.

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна посівів соняшника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Апеляційного суду Харківської обл. протягом 5 днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1